Ні пандемія і карантин, ні проблеми з Укрпоштою і доставкою не повинні зупиняти редакції ЗМІ на шляху до діджиталізації. Газета, яка досі не має свого сайту, навряд чи вже встигне вивести його на лідерські позиції, а от опанувати соцмережі – якраз на часі. Про те, як розвивати видання на різних платформах, як долати економічні труднощі, спричинені карантином і стати основним інформаційним майданчиком на місцях, ішлося під час вебінару «Діджиталізація традиційного місцевого медіа», який провели секретарі НСЖУ – головний редактор газети «Обрії Ізюмщини», Костянтин Григоренко та викладач НУ «Острозька академія», керівник Школи універсального журналіста Віталій Голубєв. Вебінар проведено НСЖУ за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.
Від газети до «інформаційного супермаркету»
Такий шлях чекає редакції у найближчі роки, вважає Костянтин Григоренко. Саме тому «Обрії» уже давно не обмежуються випуском лише газети. Окрім виходу на різних майданчиках – сайт, сторінки у Facebook та Instagram, канал у Telegram і Youtube, видання «зайшло» і в нову соцмережу TikTok, а ще виготовляє різноманітну поліграфічну і сувенірну продукцію. Значною мірою, це і дозволило редакції протриматися в часи карантину. Про це – далі.
Як розповів Костянтин Григоренко, щоб зекономити кошти, було прийнято рішення відключити опалення в редакції з 15 березня. Тоді ж колектив перейшов на дистанційну роботу. Планірки і наради проводили через групу у Messenger. У квітні ж усі 6 штатних працівників редакції взяли по тижню неоплачуваної відпустки.
«Це ми вирішили на загальних зборах колективу, люди поставилися з розумінням, адже ця економія дозволила нам забезпечити таку собі «фінансову подушку» на найближчі 2-3 місяці. І це спрацювало. Зараз, враховуючи, що вже в активну фазу входить передплата, сподіваємося на надходження коштів», –- зазначив Костянтин Григоренко.
Також газета виходила меншим обсягом – замість 12 сторінок – 8. У другій половині березня в газеті особливо було відчутне падіння рекламних бюджетів. Але почали більше ресурсів залучати на мультимедійні платформи – збільшили кількість реклами на сайті, максимально заповнили банерами. Вдалося залучити рекламу у Facebook та Instagram. До речі, кількість підписників також зросла за цей час – у Facebook – на 300 осіб, а в Instagram – на 600. Дуже «зайшли» користувачам конкурси, які видання оголосило серед підписників. «Великодній натюрморт» і «Тюльпани та нарциси на карантині» – таким позитивним фотоконтентом вдалося розбавити стрічку тривожних новин і залучити аудиторію.
«Поліграфічна продукція – це проект, який працює постійно. Навіть будучи у відпустках і працюючи віддалено, ми все одно продовжували робити цю продукцію – календарі зі знаковими місцями Ізюму, замовлення від футбольного клубу і ОТГ – усе це дало нам ресурс. В Ізюмі тут маємо конкурентів, тому постійно треба думати, як бути ексклюзивними», – коментує Костянтин Григоренко.
Нові точки продажу треба шукати постійно
Коли закрилися деякі з торгових мереж, де продавалася газета, довелося шукати нові точки збуту. Але завдяки тому, що в продажу лишилося тільки 2 місцеві газети, незабаром довелося навіть збільшувати тираж.
«За останні 3-4 роки кількість пунктів продажу у нас зменшилася на 10-12 точок. Але постійно шукаємо нові. Сьогодні, наприклад, ведемо перемовини з новою мережею м’ясних павільйонів. Маємо і, так би мовити, унікальні точки продажу. Наприклад, в магазині господарських товарів продається більше примірників, ніж у спеціалізованих точках продажу преси», – каже редактор.
Щоб реалізовувати газету, треба шукати різні можливості. Хтось може брати відсоток від продажу, хтось працювати за бартером – просити натомість візитки чи рекламу. Усі ці способи можна і треба використовувати у роботі.
Ще один спосіб залучити покупців газети, який використали «Обрії Ізюмщини», – стенд біля редакції, де безкоштовно роздавали примірники газети з повернення. Коли стенд прибрали, люди почали підходити уже з намірами купити примірник.
«Не думайте, що вас не помітять»
«В березні і квітні ми заробляли не тільки завдяки рекламі на сайті, а й у Facebook та Instagram, де розміщували оголошення. Підприємці, які нам повірили, залишилися задоволеними. Доставка піци додому, наприклад, рекламувалася півтора місяці. І вже незабаром після початку співпраці сказали, що кошти, витрачені на рекламу, себе виправдали. Служба таксі, ремонт взуття, послуги юриста – це ті наші рекламодавці, яких ми залучили саме в карантин», –- розповідає Костянтин Григоренко.
Загалом, каже керівник газети, він як директор відстоює позицію максимальної монетизації контенту. Завдяки соцмережам і застосуванню цифрових технологій вдається отримувати додаткові надходження.
«Ми вперше підписали офіційний договір на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування на нашому порталі і сторінках у соцмережах. Мало хто з регіональних видань має таку практику, але це цілком законно. Довго переконувати міського голову не довелося: на сайті міськради трансляція його брифінгу отримала 30 переглядів, а на нашому ресурсі – 3,5 тисячі. Тож ми вже зробили 4 відеоінтерв’ю з міським головою, які стосувалися загалом важливої для містян теми – карантину, обмеження пересування, інших заходів», – поділився Костянтин Григоренко.
Уклали угоду і з підприємством «Харківгаз». А почалося все зі звичайного інформаційного запиту про тарифи, на які компанія не дала відповіді.
«Ми тоді написали листа, мовляв, відповіді на запит не отримали, будемо змушені звернутися до контролюючих органів… Реакція була миттєва. Представники «Харківгазу» приїхали до нас на прямий зв’язок, провели брифінг, де була шалена кількість запитань. Тож така співпраця можлива навіть для невеликого видання. Але вам потрібно мати ресурс, який ви пропонуватимете замовникові. Не думайте, що ви такі локальні і вас не помітять. Великі компанії якраз чудово розуміють, яка аудиторія їм потрібна», – зазначив спікер.
Тому, ще раз наголосив Костянтин Григоренко, важливо максимально розвивати усі платформи, активно працювати в соцмережах, додавати нових підписників, реагувати на всі коментарі.
«Звички людей змінюються, то чому ми не змінюємо газету. Усі користуються смартфонами, і ми, наприклад, уже не можемо уявити, щоб наша газета вийшла без QR-коду, за яким завантажується те чи інше відео», – каже він.
У редакції давно застосовують практику проведення відеотрансляцій, про що детально Костянтин Григоренко розповідав на одному з попередніх семінарів НСЖУ.
Ще один корисний застосунок – ресурс https://storymap.knightlab.com/. Тут можна робити інтерактивні карти і розміщувати на них інформацію про своїх рекламодавців, що теж може сприяти додатковому залученню ресурсів.
Загалом, спікер радить орієнтуватися на те, що газета має трансформуватися у своєрідний інформаційний супермаркет, який зможе надавати різноманітні послуги. Бо без опанування сучасних технологій сподіватися на успішне майбутнє не варто.
«Не думайте, як зробити правильно. Думайте, як зробити ефективно»
Редакторам, особливо тим, які очолюють реформовані ЗМІ, варто усвідомити, що вони займаються бізнесом, наголосив спікер вебінару Віталій Голубєв. А бізнес – це завжди ризик. Тому надмірно перестраховуватися, намагаючись, наприклад, знайти нові точки продажу газети, не варто. Від невдалих кроків є можливість швидко відмовитись, а вдалі – повторювати.
«У більшості ситуацій треба думати не про те, як зробити правильно, а про те, як зробити ефективно. Колись, очоливши нове рівненське видання, я сам обходив по дорозі з роботи магазини, розповідав про газету, про умови її продажу і тому подібне. Хтось натомість просив розмістити рекламу, хтось хотів привітання, а хтось – свій відсоток. Підходив навіть до бабусь на ринку, переконуючи їх продавати ще й нашу газету. І отак помаленьку ми піднімали тираж», – зазначив він.
Також важливо проаналізувати редакційні процеси з точки зору тих змін, які відбулися під час карантину. Зокрема, люди відчули, що багато речей зручніше робити онлайн. Тому цю форму треба пропонувати максимально й надалі – незалежно від карантинних обмежень. Бо справа не в карантині, а у зручності.
Загалом, наголосив Віталій Голубєв, щоб виданню стати привабливим для рекламодавця, треба максимально бути присутніми в інформаційному просторі.
Перше – це розширення точок продажу. Газету треба продавати навіть там, де вона не дуже продається. Але якщо вона буде на очах у людей, в них підсвідомо складатиметься думка, що газета «скрізь є». В деяких місцях варто бути присутніми не заради продажів – заради того, щоб бути поміченими. «З цієї точки зору часом навіть вигідніше, щоб у певному місці тираж не продався, аніж щоб продався», – висловив парадоксальну думку Віталій Голубєв.
Друге – це соціальні мережі, які треба активно опановувати і просувати там видання. Це можливість розширити, а не звузити коло читачів, і потім втримувати нових підписників, переводячи їх у постійні з допомогою цікавого контенту й постійного інтерактиву.
Третє – зовнішня реклама. Якщо на власну рекламу коштів бракує, а це швидше за все так – можливо, хтось із існуючих рекламодавців має заброньовані площини, які не використовує? Або ви домовитесь про розміщення зовнішньої реклами вашого клієнта, в якій певним чином фігуруватиме ваша газета. Приміром, з його ж рекламним макетом. В результаті платить клієнт і рекламується теж нібито він, а не ви, натомість вам – безкоштовна додаткова реклама.
Вимушена ізоляція під час карантину – це можливість знайти своїх постійних клієнтів, зв’язатися із ними, привітати з Днем народження чи іншими святами, таким чином нагадуючи про себе. У жодному разі не потрібно втрачати зв’язки, навіть якщо з певних причин від послуг редакції рекламодавець відмовився. Приміром, декретна відпустка людини, яка відповідала за розміщення реклами певної фірми – не привід втрачати з нею контакт. Після декрету вона цілком можливо повернеться до роботи. Та й того, хто її нині замінює, цілком можливо, проконсультує, з якими ЗМІ варто мати справу. Те саме стосується клієнтів, які вийшли на пенсію – часом такі люди ще довго не втрачають реальний вплив на нинішній стан справ в організації.
«І потім, коли наші клієнти повернуться до роботи після карантину, то згадають, в першу чергу, тих, хто з розумінням поставився до ситуації. Нам усім важливо транслювати цей меседж, що ми на зв’язку, і тоді клієнти залишаться із тим, хто не кинув їх у важкій ситуації», – зазначив Віталій Голубєв.
Важлива порада, яку дали спікери учасникам вебінару, – не відмовлятися від навчання. Редакторам звернути увагу на маркетинг, а ще – шукати можливості для міжредакційних обмінів.
Загальна інформація:
Тренінгова програма «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії коронавірусу COVID-19» – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Перший тренінг за цією програмою відбувся у листопаді 2019 р. у Запоріжжі.
