Про досвід подолання викликів для безпеки журналістів та стійкості медіа, напрацьований за два роки повномасштабної російсько-української війни, йшлося під час міжнародної експертної дискусії, яка пройшла 15 лютого з ініціативи Національної спілки журналістів України (НСЖУ) і Міністерства культури та інформаційної політики України під патронатом Національної комісії у справах ЮНЕСКО в Україні.
Експертна дискусія, що відбулася в центральному офісі НСЖУ, зібрала впливових представників влади, міжнародних організацій та медіагалузі й створила плідну платформу для обговорення актуальних питань журналістики та медіа.
«Окрім тих, хто приніс найбільшу жертву, за останні два роки багато журналістів було поранено, викрадено та арештовано. Вони працюють під величезним тиском, стикаючись із фізичним насильством, психологічними травмами та економічною нестабільністю, – наголосив у своєму відеозверненні до учасників обговорення заступник Генеральної директорки ЮНЕСКО, Тауфік Джеллассі. – Такі моменти нам нагадують про незамінну роль журналістів у документуванні та розповсюдженні правди, навіть попри лихоліття. Сьогодні я солідарний із журналістами, які наполегливо відстоюють принципи вільних і незалежних ЗМІ. Ця війна стала яскравим нагадуванням про небезпеки, з якими стикаються журналісти в зонах конфлікту. Вони ризикують своїм життям, щоб переконатися, що світ інформований про реалії на місці. Їхня прихильність до того, щоб донести правду, заслуговує похвали та найвищої поваги».
Журналісти є ключовим чинником існування будь-якої демократії. Але в країні, яка воює й потребує міжнародної допомоги, правдиве висвітлення подій війни необхідне для самого виживання держави. Крім того, збереження свободи слова надзвичайно важливе в Україні й із огляду її статусу як кандидата на вступ до Європейського Союзу. Про це заявив заступник Міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко.
Він наголосив на важливості безпеки журналістів, яка входить до стратегічних цілей безпеки країни. Заступник міністра звернув увагу на важливості всіх медіа – від загальнонаціональних до локаль них.
«Здавалося, роль газети, друкованого медіа вже суттєво знизилась, зокрема із виходом телеграм-каналів на перше місце щодо зацікавленості споживачів новин. Але, можливо неочікувано для всіх, роль газет знову підвищилась на деокупованих територіях, де в час, коли немає електрики, не кажучи про будь-які інші способи зв’язку, є можливість доставити друковану газету. І традиційна, надійна друкована газета є гарантією інформування людей. Дякую всім причинним до видання газет», – наголосив Тарас Шевченко.
На тому, що журналісти – на передовій інформаційного захисту України, а отже, на жаль, несуть великі втрати – гинуть, втрачають здоров’я і майно, потрапляють у полон, наголосив голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Він звернув увагу на важливість визволення медійників, яких кремль незаконно утримує в полоні.
Координатор проєктів Бюро ЮНЕСКО в Україні Даніель Чутурич, передавши вітання від голови Бюро К’яри Децці Бардескі, наголосив на значному внеску ЮНЕСКО в підтримку українських журналістів від початку повномасштабної російської агресії.
«Неприпустимо багато журналістів за цей час були змушені заплатити за право виконувати свою роботу найвищу ціну – своє життя. Багато інших зазнали різних форм жорстокості та насильства. Тиск, під впливом якого працюють журналісти на війні, посилюється. Ризики фізичного насильства ускладнюються психологічним тиском, а також економічними труднощами. ЮНЕСКО разом із нашими партнерами – НСЖУ, міжнародними журналістськими організаціями, а також урядом Японії, змогли ефективно підтримати українських журналістів. Майже 2 тисячі журналістів отримали підтримку через навчання, близько ста редакцій отримали матеріальну, фінансову підтримку. 360 журналістів отримали екстрену грошову підтримку, 65 журналістів пройшли навчання щодо фотодокументування. Ми підтримали Спілку в створенні Центрів журналістської солідарності, підтримали Комісію з журналістської етики, а також проводимо дослідження щодо безпеки журналістів».
Даніель Чутурич наголосив, що ЮНЕСКО вірить, що надана допомога допоможе українському медіасектору й далі створювати та поширювати надзвичайно важливу інформацію, яка в прямому сенсі слова рятує життя.
Старший повірений у справах Посольства Японії в Україні Іджіма Ясумаса, перший секретар Посольства Японії в Україні Уджіхара Такаакі наголосили на важливості справи, яку робить журналістська спільнота, й висловили готовність Японії й далі підтримувати українських медійників.
У заході взяли участь журналісти, медіаексперти, координатори Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
«На жаль, сьогодні в Україні немає безпеки ні для кого – ані, звісно, для військових, ані для цивільних, у тому числі – й для журналістів, – сказала, виступаючи під час дискусії, фронтова репортерка, кореспондентка національного телеканалу «24», координаторка Центру журналістської солідарності НСЖУ в м. Харків Ганна Черненко. – Під час війни журналісти – як українські, так й іноземні, які приїжджають працювати в Україну, на жаль, стають мішенями. Я дуже вдячна журналістам, які, розуміючи це, працюють у небезпечній зоні, дякую тим, хто евакуювався й усе одно працює для своєї аудиторії. Працює, незважаючи на розбиті, розграбовані редакції…»
Важливою частиною експертної зустрічі була презентація звіту та рекомендацій щодо стану безпеки журналістів в умовах російського вторгнення від представника лондонської організації Justice for Journalists Foundation Сергія Гузя.
Як наголосив голова НСЖУ Сергій Томіленко, в умовах війни Національна спілка журналістів України надає велику кількість сервісів із підтримки журналістів та редакцій медіа.
«Це й тренінги з безпеки та екстреної домедичної допомоги, і екстрені гранти колегам, які опинилися в біді (поранені, втратили житло або майно), і прокат безпекового спорядження, і багато іншого, – наголосив він. – Надаючи допомогу через створену нами мережу Центрів журналістської солідарності, ми ніколи не запитуємо, чи є людина членом НСЖУ – головне, щоб вона була медійником. Ми висловлюємо велику подяку штаб-квартирі ЮНЕСКО, Міжнародній та Європейській федераціям журналістів, іншим нашим партнерам у багатьох країнах світу, завдяки яким ми можемо надавати дієву підтримку колегам, які опинилися в біді. Національна спілка журналістів України, низка інших громадських організацій і нині докладають чимало зусиль для залучення донорських коштів для підтримки українських медіа. Ми сподіваємося, що попри те, що війна затягується, наші міжнародні партнери й далі підтримуватимуть українську медіагалузь, адже без медіа і журналістів немає демократії».
В рамках дискусії також пройшов круглий стіл «Відновлення та забезпечення стійкості медіа на деокупованих та прифронтових територіях» (захід підтримано проєектом «Посилення стійкості медіа в Україні», який впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна)).
Участь у міжнародній експертній дискусії «Два важкі роки війни: Подолання викликів для безпеки журналістів та стійкості медіа» взяли також Богдан Червак (перший заступник Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України), Антон Скиба (фотожурналіст канадської газети “The Globe and Mail”, консультант Фонду 24.02б HEFAT тренер), Микола Семена (журналіст «Крим Реалії», секретар НСЖУ), Віталій Голубєв (медіаексперт, секретар НСЖУ), Наталія Назарова (координаторка Центру журналістської солідарності у м.Дніпро), Дар’я Зирянова (телеоператорка національного телеканалу «Ми – Україна», асистентка Центру журналістської солідарності у м.Запоріжжя), Олексій Пасюга (головний редактор газети «Ворскла», Сумська область), Ольга Боглевська (фрілансерка, м.Запоріжжя), Максим Забєля (головний редактор газети «Рідне місто», Донецька область), Євгенія Вірлич (головна редакторка видання Кавун.Сіті, м.Херсон), Олександр Моцний (головний редактора газети «Перемога», Сумська область)
Інформаційна служба НСЖУ
