Поширений серед місцевих видань логотип – «Вперед» і нестандартне підприємство – «Видавництво газети «Вперед». Це – Новий Буг, Миколаївщина
Два крила одного підприємства: редакція і друкарня
Є в місті Новий Буг на Миколаївщині цікаве підприємство – «Видавництво газети «Вперед», що об’єднало редакцію газети, що ступила у свій 94-й рік виходу в світ, і друкарню, що веде свою історію з 90-х років минулого століття. Очолює його директор і керівник редколегії газети «Вперед» Євгеній Логінов.
Штат видавництва газети «Вперед», як на сьогоднішній день, досить великий – тринадцять працівників, серед яких – троє журналістів, верстальник-дизайнер, коректор, бухгалтер, касир, друкар, складальниця. Деякі з професій звучать трохи незвично: наприклад – складальниця. Виявляється, що це працівниця, яка рахує і складає в пачки надруковані газети, склеює і складає іншу замовлену друковану продукцію. Вона ж передає газетний тираж на пошту.
Євгеній Логінов розповідає:
– Маємо машину офсетного плоского друку «SOLNA», яка служить нам вірою і правдою не перший десяток літ – від 90-х років минулого століття. Нині поряд з нашою газетою «SOLNA» друкує ще й «Вісті Снігурівщини», а також бланки, канцелярські журнали, блокноти, що замовляють різні організації та підприємства. Спеціалісти знають, що ця машина газети не складає, отже цю роботу виконує наша складальниця.
Децентралізація: запитання і очікувана відповідь
Під час спілкування з редакторами газет з різних областей України часто доводиться чути про негативний вплив децентралізації, коли більшість місцевих видань втратили статус районних і перетворилися на газети громад. Тож перше запитання – «Як позначилася децентралізація на газеті «Вперед»?»
І цілком очікувана відповідь мого співрозмовника:
– У фінансовому плані стало складніше. Коли Новий Буг був ще районним центром, ми укладали угоди на висвітлення діяльності з районною радою і райдержадміністрацією. Тепер, коли Новобузький район увійшов до складу Баштанського, на його території утворено Новобузьку міську громаду і дві сільські – Вільнозапорізьку та Софіївську.
Тепер Баштанська районна рада і райдержадміністрація угод на висвітлення з нашою редакцією не укладають, як не укладають угод на висвітлення Вільнозапорізька та Софіївська сільські громади. Маємо невеликі (у межах 50 000 гривень на рік) надходження за висвітлення діяльності тільки від Новобузької міської громади.
Гранти і сподівання
Виживає щотижневик «Вперед» за рахунок передплатних коштів і реалізації уроздріб, замовлень на друковану продукцію. Але найсуттєвіші кошти мають від грантів, що підтримують фінансове становище навіть під час широкомасштабної війни. Євгеній Логінов поділився, що за два крайніх роки редакція виборола і отримала шість грантів від різних організацій і на різноманітну тематику на загальну суму близько 600 тисяч гривень. Зауважує, що кілька з цих грантів було отримано за підтримки Української асоціації медіабізнесу.
За приклад може послужити грантовий проєкт «Розвиток громад Новобужжя – наш максимальний інформаційний репост», коли газета стала майданчиком для комунікації між бізнесом і владою. Своїми публікаціями журналісти допомагали знайти одне одного пошукачу роботи і підприємцю, котрий шукає працівника з потрібним фахом. Медійники інформували, вели на сторінках газети роз’яснювальну роботу, доводили необхідність офіційного працевлаштування і що це фундамент майбутньої пенсії та сьогоднішній бюджет громади.
Є ще один бік цього проєкту, про який Євгеній Логінов каже:
– Допомагаючи героям наших публікацій, ми знаходили шляхи вирішення їхніх проблем, а водночас шукали нові форми роботи з читачем – спілкування, способи подачі матеріалів у друкованому виданні і в соцмережах, вчилися ефективно анонсувати газетні публікації на своїй сторінці у фейсбуці і з приємністю спостерігали, як все це додає нам популярності.
Розуміючи, що інтернет ресурси все активніше завойовують інформаційний простір, газета «Вперед» старається не відставати від нових реалій. Тут активно, щодня видаючи актуальну інформацію, працює сторінка газети у фейсбуці, поступово, але впевнено набирає своїх поціновувачів ютуб канал газети «Вперед». Є сподівання, що з часом ці інтернет платформи принесуть і надходження в редакційний бюджет.
І ще про одне сподівання. До великої війни газета мала заробіток від іміджевих публікацій. Була налагоджена добра співпраця з сільгоспвиробниками, журналісти готували сторінки з розповідями про сільгосппідприємства чи фермерські господарства.
І в цьому був обопільний інтерес: фермери були зацікавлені, щоб про їхню продукцію і методи роботи, про їхні соціальні проєкти знали більше людей, а редакція за об’єктивну інформацію отримувала додаткові кошти.Тепер в редакції сподіваються, що після війни, коли економіка господарств увійде в звичне русло, така співпраця відновиться.
Пошта. Виявляється, можна й без неї
Коли «Укрпошта» різко збільшила вартість доставки газет і ціни для тижневика «Вперед» стали захмарними, тут вирішили організувати хоча б частково, в межах можливого, власну доставку.
У нашій розмові прозвучало: «По селах громад і в Миколаєві (маємо передплатників і в обласному центрі) часопис доставляється поштою, а в самому місті Новий Буг ми організували власну доставку. Тепер газету в день її виходу в світ розносять наші працівники, за кожним з яких закріплені адреси за певним маршрутом. Є у нас офісна доставка – коли по кілька газет приносимо в офіси підприємств і організацій, але переважну більшість газет розносимо за конкретними адресами передплатників.
Люди спочатку навіть не вірили, що отримують газету без затримок і їхня газета ніде не губиться. Наші співробітники розповідали, як радо зустрічають їх передплатники, бажають нам успіхів. Трапляється, що в людей старшого віку і сльоза розчулення навертається від такої уваги до них».
Про тираж
Ще кілька років тому газета «Вперед» мала тиражі 4500-4600 примірників. Пандемія коронавірусу скосила їх до 3500. А потім, на додачу, сказала зле своє слово широкомасштабна російська агресія, коли багато жителів громад виїхали в безпечніші місця, а тим, хто залишився вдома, через економічні негаразди стало не до передплати.
Найбільшої шкоди продовжувала завдавати «Укрпошта»: газету пересувні відділення доставляють абияк, із запізненням, за адресами не розвозять. От жителі сіл і кажуть: «Я люблю свою газету і ладен її виписувати. Але навіщо буду передплачувати газету, яку я не отримую?!». В результаті на початок 2024 року набрали 1100 передплатників.
Як фейсбук працює на друковане видання
Та не такі люди працюють в газеті, щоб сидіти, склавши руки і чекати невідомо чого. Журналісти розгорнули активну кампанію у фейсбуці, де регулярно, день у день нагадували землякам про передплату, інформували про новинку – доставку газети без затримок, пояснювали, як провести редакційну передплату. В результаті січень приніс ще 50 додаткових читачів.
Робота з передплати не припиняється й тепер, і щире спілкування з читачами на фейсбук сторінці дає відчуття взаємоповаги і взаєморозуміння.
Вели у фейсбуці розмову про передплату ще задовго до її завершення.
А вже в кінці грудня написали:
«НОВОБУЖАНИ! ХТО ІЗ ВАС ЗАБУВ ПЕРЕДПЛАТИТИ РІДНУ ГАЗЕТУ?
Хоч офіційно пошта завершила передплату, жителі міста Новий Буг мають ще кілька днів, щоб замовити «Вперед» у видавництві і отримувати її з 1 січня 2024 року. При цьому доставлятимуть видання вам додому чи в офіси працівники редакції.
Чекаємо вас, шановні читачі, в редакції 26, 27, 28, 29 грудня 2023 та 1 і 2 січня 2024року. Перший номер вийде 4 січня.
***
Кілька днів по тому, в січні-2024:
«Поки є читач, газета живе.
Війну переживемо разом і напишемо історію нашої майбутньої перемоги!
Передплата на газету «Вперед» продовжується!
Якщо ви проживаєте у межах міста Новий Буг, то ще можете оформити замовлення на наше видання з січня (при цьому разом із квитанцією отримаєте у видавництві і перші два номери газети). Й надалі доставку будуть здійснювати працівники редакції вам додому.
Жителів інших територій всього Баштанського району і міста Миколаєва запрошуємо передплатити «Вперед» із лютого. Замовлення можна оформити як на пошті або у листонош, так і у видавництві.
Дякуємо всім за довіру! Поки є читач, газета живе. Війну переживемо разом з вами і напишемо історію нашої майбутньої перемоги!
***
І тут же – про доставку поштою, де ключові слова «Редакція на звʼязку з читачами»:
«ПРО СИТУАЦІЮ З ДОСТАВКОЮ ГАЗЕТИ «ВПЕРЕД».
Вкотре повідомляємо, що тим новобужанам, які оформили передплату на нашу газету у видавництві і живуть у межах міста ( окрім кількох вулиць далекої окраїни), доставку видання здійснюють працівники редакції.
Хто замовив у нас газету, але проживає за межами міста, за доставку цих екземплярів видавництвом оплачено Укрпошті ще в грудні 2023 року.
Також «Укрпошта» отримала від нас наперед за увесь період кошти за доставку газети у села й інші міста Баштанського району та міста Миколаєва.
Ми вимагаємо від працівників пошти належного виконання своїх зобовʼязань і чесної співпраці.
Редакція на звʼязку з читачами (097-214-02-56).
***
А це вже нагадування передплатникам після того, як працівники видавництва доставили перший номер:
«ХТО ЗАБУВ позначити номер будинку і прилаштувати поштову скриньку?
Шановні передплатники газети «Вперед»!
Вчора і сьогодні працівники видавництва доставили адресно багатьом новобужанам перший у 2024 році номер нашого видання. Також доставкою займається і «Укрпошта».
Дякуємо всім, хто є нашим читачем. АЛЕ!
Нерідко адресата знайти дуже важко, бо на будинках немає номерів, не позначена вулиця. Ще й до всього – немає де залишити газету.
Дуже просимо: зробіть ваші оселі «впізнаваними» та прилаштуйте, будь ласка, хоча б пластикову пляшку замість поштової скриньки. Наперед дякуємо!
***
І ще одна потрібна інформація:
«ДЕ КУПИТИ «ВПЕРЕД» у місті НОВИЙ БУГ?
● У видавництві (1-й поверх, кабінет 5)
● У продовольчому магазині в центрі міста (колишній «Дитячий світ», 1-й поверх)
● Підкажіть, де ще варто продавати газету «Вперед» у роздріб? Наш телефон – 097 214 02 56. Прислухаємось до порад!
Але краще – передплатіть: так буде дешевше і зручніше!
У відповідь можна прочитати:
«Людмила Сухорукова: «Дякую за своєчасну, навіть ще й раніше доставку газети. У вашому колективі всі молодці! Колектив дуже згуртований. Газета “з пилу та жару». Миру та успіху вам».
І користувачі підтримують таку думку коментаря своїми лайками з веселою долонькою – «Подобається».
Ольга Войцехівська, «Журналіст України».
