Газета «Запорізька правда» – обласна україномовна газета, найстаріше видання Запорізької області
Перший номер «Запорізької правди» вийшов восени 1917 року. За більш як столітню історію свого існування видання тричі змінювало назву. Про нинішню ситуацію з газетою розповіла головна редакторка «Запорізької правди» Наталія Зворигіна.
Газета вижила всупереч обставинам
– Наша газета пережила дуже багато всього за період свого існування. І з останніх таких глобальних потрясінь – процес роздержавлення, – розпочала розповідь Наталія Зворигіна. – Обласна рада вирішила знищити видання, бо воно на той момент було єдиним українськомовним виданням в області.
Всупереч закону про роздержавлення друкованих ЗМІ, Запорізька обласна рада ліквідувала видання. Редакційний колектив намагався вирішити питання у Верховному Суді. Найвищий суд у системі судоустрою України ухвалив рішення на користь газети. Проте обласна рада знехтувала його виконання.
–Ми всім колективом вирішили зберегти нашу газету і створили товариство з обмеженою відповідальністю. З 2019 року трудовий колектив повністю забезпечує вихід «Запорізької правди», – зазначає головна редакторка. – Так, технології йдуть вперед. Більшість медіа перейшла в інтернет-мережі. Але специфіка Запорізької області така, що досі інтернет є лише в обласному та районних центрах. Сільська місцевість, на жаль, немає доступу до інтернет-ресурсів. Так було за весь період незалежності України. По всьому узбережжю Азовського моря засилля російських ЗМІ: транслювалися російські канали ТБ, радіо. Наших потужностей не вистачало. «Запорізька правда» – єдина україномовна газета з патріотичною позицією, туди доходила. Ми йшли на всі вимоги Укрпошти, щоб доставити наше видання до найвіддаленіших куточків. Було понад шістсот відділень Укрпошти на території Запорізької області й наша газета всюди була присутня. Її рейтинг серед читачів був настільки високий, що місцеві жителі через брак коштів передплачуючи один примірник на цілу вулицю, передавали газету від будинку до будинку. Ми переконані, що наша газета потрібна запоріжцям».
Із початку війни «Запорізька правда» не виходить друком
З початку війни газетне життя змінилося кардинально. Редакція призупинила випуск «Запорізької правди» друком через те, що область знаходиться в окупації. Наталія Зворигіна переконана, що навіть якщо би редакція знайшла можливість друкувати та передавати газету на непідконтрольну територію, то ці примірники наражали б на небезпеку читачів через її проукраїнську патріотичну позицію. Люди опинялись би у рашистських катівнях, а саму газету рашисти спалювали б.
– Останній друкований примірник у нас вийшов 24 лютого 2022 року, – розповідає головна редакторка. – Тоді у нас з’явилися мобільні пересувні пункти Укрпошти. Саме такий пункт повіз різну кореспонденцію, в тому числі наш черговий випуск газети, в Оріхівський район. По дорозі потрапив під російський танк. Мало того, що танк розстріляв цю автівку, він ще й переїхав її своїми гусеницями. Тиждень не допускали туди нікого. Навіть загиблих, серед яких поштарка та водій автівки, не можна було забрати. Це дуже вразило нас, і ми вирішили не наражати на небезпеку передплатників.
Щойно Запорізька область буде звільнена від окупантів, запевняє Наталія Зворигіна, редакція відновить вихід газети в друкованому вигляді. Наразі працює сайт «Запорізької правди» та медійна сторінка в мережі Facebook. Колектив докладає сил, щоб зберегти видання, хоч в умовах війни це не легко. Передусім, зізнається головна редакторка, допомагає віра в Перемогу!
Оскільки розмова велася в коворкінгу Івано-Франківського центру журналістської солідарності НСЖУ, не могли оминути увагою питання його діяльності. За ініціативи НСЖУ та за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО в Україні під час війни діє мережа таких Центрів. Вони надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Наталія Зворигіна з власного досвіду знає, наскільки важливими для журналістів, котрі в умовах війни залишаються у професії, є такі комунікаційні майданчики, як Центри журналістської солідарності. Інформаційні, просвітницькі й інші різні заходи, особисте спілкування, поради фахівців, соціальна допомога – це не повний перелік напрямів діяльності ЦЖС.
– Це дуже добре, що в нашій журналістській спільноті один одному підставляємо плече допомоги. У цьому велика заслуга нашого лідера Спілки Сергія Томіленка. НСЖУ ініціювала цей проєкт, і не просто як ідею, а зробила все, щоб утілити в життя. Саме такі Центри дуже допомагають нині медійникам, котрі евакуювалися з непідконтрольних територій, хто працює на окупованих територіях, у прифронтовій зоні. Знаю, що не залишаються поза увагою й інші журналісти, котрі нині у професії. З приємністю хочу згадати наш Запорізький Центр журналістської солідарності, в який часто навідуюся за допомогою, та й просто поспілкуватися з колегами. Також з приємністю побувала і в Івано-Франківському ЦЖС, попрацювала в коворкінгу, обмінялися досвідом роботи.
Моя Оріяна символізує Україну!
Під час зустрічі з колегами в Івано-Франківському Центрі журналістської солідарності Наталія Зворигіна поділилася своїм захопленням. Уже понад 15 років вона створює ляльки-мотанки. Одна із них, Оріяна, є символічним оберегом івано-франківських журналістів. Медійниця зізналася, що як тільки зайшла в приміщення Центру, одразу побачила свою Оріяну.
– Пам’ятаю, як передала її свого часу моїй колезі з нині окупованого Бердянська Вікторії Горбатко. Та якраз їхала на Прикарпаття, і ми вирішили, що ця лялька-мотанка стане приємним подарунком для івано-франківських медійників. Спочатку я вивчала процес виготовлення ляльок-мотанок, дуже багато читала, а згодом і почала сама їх створювати. Кожна по-своєму особлива. А Оріяна, це я її так назвала, – символічна. Вона виконана в жовто-блакитних кольорах. І, скажу по-секрету, вона виконує бажання. І неодмінно виконає наше основне бажання – вибороти Перемогу. Єднаймося всі! – з почуттям гордості сказала Наталія Зворигіна.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Дана Данилів