• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Четвер, 20 Листопада, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    «Ця газета вкрай потрібна жителям Лимана», – лікар, який через удар російського дрона втратив ногу, в реанімації турбується про виживання локального видання

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    «Ця газета вкрай потрібна жителям Лимана», – лікар, який через удар російського дрона втратив ногу, в реанімації турбується про виживання локального видання

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Навчання

Менше неперевіреної інформації і більше інтерв’ю із фахівцями: поради психолога журналістам

НСЖУ НСЖУ
1 Червня, 2020 / 20:54
рубрика Навчання
0
Менше неперевіреної інформації і більше інтерв’ю із фахівцями: поради психолога журналістам
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Через постійне заглиблення у інформацію, яка стосується пандемії Covid, журналісти відчувають більше напруження, ніж інші громадяни. Це може призвести до так званого інформаційного шоку, оскільки інформація – не оптимістична і часто – необ’єктивна. І чим більше журналісти шукають таку інформацію, тим більше імовірність опинитися у стресі. Про це в коментарі НСЖУ розповів   доктор психології, засновник  Інституту розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр, у минулому – журналіст Альберт-Лейзер Фельдман.

Він радить медійникам опиратися на офіційні цифри і дані, а не шукати інформацію на неперевірених ресурсах, які можуть її суб’єктивізувати і вигадувати. Не варто також робити поспішних висновків щодо тієї чи іншої ситуації, оскільки це може і журналіста, і його аудиторію ввести в ситуацію страху.

Пов'язанітеми

Зібрали понад 26 тисяч гривень і збір триває: у Запоріжжі  підбили підсумки благодійного ярмарку  

Стипендійна менторська програма для журналістів і журналісток “Правосуддя в фокусі медіа”

«Інформація може здаватися більш загрозливою, ніж є насправді. Все залежить від інтерпретації. Скажімо, назвемо певні дані про 30 загиблих. Якщо це 30 загиблих із 90 осіб, то це багато. А якщо із 30 тисяч – то це, звісно, погано, але ця цифра вже не здається критичною. Тому слід послуговуватися об’єктивними даними», – коментує експерт.

Він зазначає: зазвичай ситуація, яку розповідає учасник тих чи інших подій, – надміру драматизована.

«Згадаймо ситуацію із зараженням людей у гуртожитках, які потім були закриті на карантин. Один із мешканців відчував дуже великий стрес, не міг розуміти далі. Свій шоковий стан він передав журналістам, які цю ситуацію описали, і вийшло так, що вона – критична для всіх. Але ж позиція однієї людини – завжди суб’єктивна», – наголошує пан Альберт.

Він додає: важливо дотримуватися балансу. З одного боку, журналісти не мають права зовсім заспокоювати людей, стверджуючи, що пандемії не існує чи вона десь далеко. Але і драматизувати теж не можна, оскільки насправді кількість людей, які переносять хворобу важко, – незначна.

Ще одна проблема, яка пов’язана з діяльністю ЗМІ – стигматизація самого захворювання, коли всі, хто заразився, стають «прокаженими», до яких не можна наближатися. Яскравий приклад був у Чернівцях, коли перший хворий на Covid потрапив у лікарню, а його дружині сусіди влаштували блокаду.

«Я мав розмову із журналістами, які висвітлювали ті події, і вони відчували глибокий сором через те, що детально розповідали про ці події. Хоча це і їхня робота, але наслідки – сприйняття людьми цієї інформації – були неадекватні. І один із журналістів перебував у певному професійному зриві, оскільки не міг зрозуміти, як йому працювати далі, якщо суспільство так неадекватно реагує на інформацію», – розповідає пан Фельдман.

Як каже фахівець, пандемія Covid стала новим професійним викликом для журналістів, бо вони повинні працювати вже за новими етичними нормативами – шукати золоту середину між тим, щоб надавати повну інформацію про хворобу і не перетворювати людей у заручників карантину.

Оскільки на журналістах – підвищена відповідальність, вони мають особливо ретельно добирати джерела інформації. Насамперед, максимально спілкуватися зі спеціалістами, публікуючи якісні матеріали.  Інформувати про ті заходи, які вчені розробляють для подолання епідемії. Так би мовити, показувати світло в кінці тунелю.

Ситуації, у які потрапляють самі журналісти через надмір негативної інформації, – це професійне вигорання, відчуття безсилля та надмірне відчуття відповідальності і сорому.

Менше неперевіреної інформації і більше інтерв’ю із фахівцями: поради психолога журналістам 1

«Під час професійного вигорання може все настільки набриднути, що людина просто втрачає інтерес до професії. Що стосується відчуття безсилля, то тут можуть виникати думки про те, що журналісти завжди були певною силою, так званою четвертою владою. А зараз вони не можуть ні відкрити кордони, ні зняти карантин, ні допомогти комусь вилікуватися. Це теж може знижувати інтерес до професії», – коментує Альберт-Лейзер Фельдман.

Надмірне відчуття відповідальності й сорому може виникати особливо тоді, коли аудиторія неправильно інтерпретує інформацію і це призводить до тих чи інших наслідків.

Потрапивши в такі стани, журналістові варто шукати підтримки у досвідчених колег або ж у психологів. Зокрема, в Україні працює безкоштовна, анонімна гаряча лінія психологічної підтримки «Стоп паніка» 0800502391. Висококваліфіковані спеціалісти з психічного здоров’я гарячої лінії “Стоп, паніка” щодня безкоштовно, анонімно, кваліфіковано надають консультації тим, хто  переживає психологічну нестабільність, панічні настрої, невпевненість у завтрашньому дні внаслідок пандемії коронавіруса: підтверджений COVID-19.

Менше неперевіреної інформації і більше інтерв’ю із фахівцями: поради психолога журналістам 2
Попереднє

Пакистан: Спілка журналістів домовилась про пакет допомоги через COVID-19

Наступне

Обличчям кампанії #Журналісти_Важливі стала молода телевізійниця з Тернополя

Схожі новини

Нові можливості соцмереж для медіа
Навчання

Нові можливості соцмереж для медіа

29/08/2025
Як успішно подаватися на гранти: правильно писати грантові заявки і бути толерантними до відмов, мати внутрішню стійкість
Навчання

Як успішно подаватися на гранти: правильно писати грантові заявки і бути толерантними до відмов, мати внутрішню стійкість

28/07/2025
Практичні кейси виживання: що робити медіа, коли все змінилося
Навчання

Практичні кейси виживання: що робити медіа, коли все змінилося

25/06/2025
Роль лідерів: як посилювати стійкість команд і кожного працівника окремо?
Навчання

Роль лідерів: як посилювати стійкість команд і кожного працівника окремо?

04/03/2025
Наступне
Обличчям кампанії #Журналісти_Важливі стала молода телевізійниця з Тернополя

Обличчям кампанії #Журналісти_Важливі стала молода телевізійниця з Тернополя

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Атака на медіа у Дніпрі: ворожі телеграм-канали майже одночасно поширили відео обстрілу телевежі

    Атака на медіа у Дніпрі: ворожі телеграм-канали майже одночасно поширили відео обстрілу телевежі

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Прес-офіцерка Ольга Вільхова: після завершення бойових дій інформаційна війна лише посилиться і журналісти матимуть ще більше роботи

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Унаслідок масованого дронового обстрілу Дніпра пошкоджено будівлю регіональної редакції Суспільного і телевежу (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Зібрали понад 26 тисяч гривень і збір триває: у Запоріжжі  підбили підсумки благодійного ярмарку  

Зібрали понад 26 тисяч гривень і збір триває: у Запоріжжі  підбили підсумки благодійного ярмарку  

20/11/2025

Стипендійна менторська програма для журналістів і журналісток “Правосуддя в фокусі медіа”

Стипендійна менторська програма для журналістів і журналісток “Правосуддя в фокусі медіа”

20/11/2025

Коли медіацентр стає укриттям: історія Press House – Gaza, яка відгукується і українським журналістам

Коли медіацентр стає укриттям: історія Press House – Gaza, яка відгукується і українським журналістам

20/11/2025

Запрошують українських медіаекспертів — відкрито прийом заявок на MERIT FORUM 2026

Запрошують українських медіаекспертів — відкрито прийом заявок на MERIT FORUM 2026

19/11/2025

Представник ОБСЄ Ян Браату: «Атака на Суспільне є порушенням міжнародного гуманітарного права»

Представник ОБСЄ Ян Браату: «Атака на Суспільне є порушенням міжнародного гуманітарного права»

19/11/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання