«Говорить і показує Запорізький Центр журналістської солідарності!» – такі слова хтось сказав жартома перед початком зібрання на честь дня професійного свята працівників радіо і телебачення в пресцентрі «Журналіст». Захід був велелюдним і гомінким – у ньому взяли участь фронтові теле-радіокореспонденти, медійники регіональних видань, журналісти-переселенці, студенти та викладачі факультету журналістики ЗНУ, ветерани телерадіоефіру.
Учасники заходу переглянули репортажі телевізійників з лінії фронту і з прифронтових територій, куди постійно «прилітає», послухали розповіді своїх колег, що працюють у «сірій зоні», подивилися щемно-зворушливий фільм віжн-радіо «На дотик» – про велику мужність і велику віру в Перемогу,
– Ми зняли його в перші дні війни, як програму наших дій в ім’я Перемоги. І, як обіцяли, творимо зараз свою журналістську історію нашої боротьби з рашизмом. Задля неї запорізькі радіо- і тележурналісти гідно працюють на інформаційному фронті, – зазначила головний редактор радіо «На дотик» Ольга Вакало.
У схвильованій тиші, зі сльозами на очах учасники зустрічі подивилися один із сюжетів з сірої зони, відзнятий через кілька годин після «прильоту» оператором телеканалу «Ми – Україна» Дар’єю Зиряновою. Згорьовані люди серед руїн рідних домівок, того, що після ворожої атаки залишилося від їх життя…Свідоцтва і факти злочинів російських загарбників.
– Нам буває страшно і боляче, і дехто з нас вже потрапляв у якісь складні ситуації. Але допомагає усвідомлення того, що ми робимо дуже важливу справу, яку, окрім нас, ніхто не зробить, що нашим хлопцям в окопах в тисячу разів важче, але вони воюють, визволяють нашу землю від ворогів. Ми вже маємо певний досвід, як працювати у прифронтових громадах, у зоні зіткнення, знаємо, що треба робити в складній ситуації. Але я би воліла такого досвіду не мати, бо дуже болить душа за наших людей, за розбиті і понівечені села і міста. Я б дуже хотіла вести мирні репортажі. Але зараз треба робити те, що ми робимо, – говорить Дар’я Зирянова.
Учасники зібрання вшанували хвилиною мовчання загиблих на війні журналістів, висловили свою солідарність з медійниками, які зараз перебувають у ворожому полоні, але залишаються вірними своєму громадянському і професійному обов’язку. Кожен з присутніх власноруч заповнив листівку підтримки НСЖУ родичам полонених. Ці щирі послання в той же день були відправлені на їхні адреси.
Журналістки-переселенки Олена Машталяр та Вікторія Горбатко розповіли колегам про особливості своєї роботи в Запоріжжі. Олена в рідному Дніпрорудному була редакторкою газети «Робоче слово», а в обласному центрі стала працювати на телеканалі «Алекс», тепер – на ТК «МТМ». Вікторія, навпаки, очолювала Бердянське телебачення, а зараз продовжує роботу в прес-службі обласної філармонії. Зміна медійної спеціалізації їм обом дала нові сили та натхнення, стала корисною щодо розширення професійних навичок. До речі, влаштуватися на роботу їм допоміг саме Запорізький Центр журналістської солідарності НСЖУ.
– Де б журналісти не прикладали свої творчі здібності, вони завжди спрямовують свої зусилля на користь людям та Батьківщині, – впевнені медійниці.
А потім голова обласної журналістської організації, член правління НСЖУ, заслужений журналіст України Наталія Кузьменко вручили кращим журналістам та ветеранам телерадіоефіру нагороди. Зокрема. Подякою Голови Верховної Ради України відзначено, редакторку віжн-радіо «На дотик», секретаря НСЖУ Людмилу Долженко.
Почесною Грамотою Комітету телебачення і радіомовлення України тележурналістку каналу МТМ, переселенку з Дніпрорудного Олену Машталяр, головну редакторку віжн-радіо «На дотик» Ольгу Вакало, ветерана Запорізького радіо, заслуженого працівника культури Василя Федину.
Грамотами Секретаріату НСЖУ нагороджені теле- і радіожурналісти В’ячеслав Твердохліб з Маріуполя, Вікторія Горбатко з Бердянська, Алла Шамрай з Енергодара, ветерани радіоефіру Ніна Деркач та Микола Бордюжа.
Зустріч завершилася дружнім спілкуванням з філіжанкою чаю чи кави зі смаколиками.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Валентина Бистрова
Фото Дар’ї Зирянової
