«Україна: журналісти в зонах бойових дій» – у межах цього масштабного міжнародного виставкового проєкту відбулася перша національна презентація міжнародної фотовиставки. Локацією став майданчик Київського університету ім. Бориса Грінченка. Відкриття виставки було приурочено до Дня факультету журналістики. На виставці було розгорнуто світлини, які яскраво демонструють роботу журналістів під час війни в Україні. Ця фотовиставка, яка є спільним проєктом НСЖУ, Європейської федерації журналістів й Міжнародної федерацій журналістів, у жовтні була презентована у Парижі, у Брюсселі.
– Місія, з якою Національна спілка журналістів України збирала ці фотороботи, — презентувати, показати роботу українських й міжнародних журналістів під час війни. Ми до цієї виставки включили також найкращі фотороботи, які відзначені на міжнародному рівні. Зокрема, тут є робота Євгена Малолєтки – лауреата Пулітцерівської премії, є роботи Єфрема Лукацького – досвідченого журналіста Associated Press, який відзначений багатьма нагородам, є роботи, які презентують безпосередню діяльність Спілки журналістів, ті умови, яких сьогодні працюють медійники, — зазначив під час відкриття заходу голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Студенти вдумливо оглядали виставку, надовго затримуючись біля світлин. Вочевидь, розглядали їх не лише з фахового боку, звертаючи увагу на нюанси кожного знімка, а й емоційно реагуючи на кожне фото. Адже кожна схоплена і перенесена на фотопапір мить війни – це окрема історія.
Гасло НСЖУ «Журналісти важливі» у воєнний час набуває особливої ваги. Сергій Томіленко подякував авторам світлин, які подарували свої кращі роботи для цієї фотовиставки. За його словами, демонстрацію такої виставки на міжнародних майданчиках НСЖУ розглядає також як можливість привернення уваги до подій в Україні, як заклик до міжнародних медіа, щоб вони не відволікали свою увагу від України.
Також ця виставка – данина шани нашій професії і данина пам’яті загиблих журналістів: 74 медійники загинули з початку повномасштабної війни, з них 16 – безпосередньо під час виконання професійних обов’язків. Також ця фотовиставка – один із аргументів щодо лобіювання міжнародного трибуналу над росією за воєнні злочини, зокрема, НСЖУ акцентує увагу на тому, що під час цього трибуналу має бути окрема секція, на якій розглядатимуться воєнні злочини проти журналістів, медіа, свободи слова.
Відомий український і міжнародний фотожурналіст Єфрем Лукацький звернув увагу на те, що низка міжнародних журналістів, показуючи війну в Україні, культивує відчуття жертви, у той час, коли нам треба культивувати відчуття Героя, розповідати у світлинах про тих, завдяки кому Перемога стає ближчою.
– Україна – це не тільки жертви, це Герої, і про них треба розповідати. Також я вам бажаю знаю спільну мову з Фортуною, бо від неї багато залежить у нашій професії. Так, це ризик, бо нині триває війна, однак без ризику не буде результату. Але ваш ризик має супроводжувати знання – де можна ризикувати і як це можна робити.
Воєнний журналіст Михайло Шарков, звертаючись до студентів, підкреслив:
– Ті, то хоче обрати професію воєнного кореспондента, повинні знати кілька речей. Перше – багато знання не буває: ви повинні багато знати і багато тренуватися – і фізично, і в наданні домедичної допомоги, а також бути готовим морально до будь-яких ситуацій. І, звісно, Фортуна грає важливу роль, бо на війні ти не знаєш, що буде наступної хвилини.
– Для НСЖУ один з пріоритетів – підтримувати колег, які нині в погонах. Зокрема ми посилюємо партнерство з прес-офіцерами, і передаємо їм на найгарячіший Бахмутський напрямок від цивільних журналістів ключі від позашляховика, який придбаний за кошти журналістського збору. Я знаю, що факультет журналістики Київського університету ім. Бориса Грінченка також доєднувалися до цього збору. А прес-офіцери допомагатимуть цивільним медійникам здобувати важливі історичні факти, – зауважив голова НСЖУ.
Також він, нагадавши, що ця фотовиставка вперше була презентована у Парижі, у штаб-квартирі ЮНЕСКО, та на майданчику Європарламену у Брюселі, подарував факультету прапор Європейського Союзу, привезений від Європейської асоціації журналістів.
Декан факультету журналістики Галина Горбенко подякувала НСЖУ за працю під час війни.
–Уся грінченківська спільнота бачить і цінує те, чим займається Спілка сьогодні. А ще хочу подякувати Спілці за велику підтримку нашого факультету.
Цього літа з нагоди Дня журналіста Спілці було презентовано унікальну реліквію – прапор воєнного кореспондента. І під час заходу його продемонстрували студентам.
Також відкриття виставки супроводжувалось ще одним емоційним нюансом – відбулося перше публічне вручення спеціального шеврона воєнного кореспондента авторам світлин, представлених на виставці. Шеврон розробила київська дизайнера Кароліна Муховикова – автор майже тисячі шевронів для українських військових, поліцейських, волонтерів, та інших, хто допомагає боротися з ворогом. Шеврони отримали Єфрем Лукацький, Ян Доброносов, Наталія Євдокименко, Дмитро Крючков, Роман Потапенко, Олексій Філіпов, Юлія Суркова, Євген Завгородній, Михайло Шарков та інші.
Також у День факультету журналістики відбулася зустріч зі студентами спеціальності «Міжнародна журналістика» за темою «Міжнародна діяльність НСЖУ».
Студенти переглянули відео репортаж про презентацію виставки «Україна: журналісти в зонах бойових дій» на міжнародних майданчиках. А Сергій Томіленко розповів про співпрацю Спілки з міжнародними партнерами, про те, як НСЖУ підтримувала медійників на окупованих територіях і як допомагала журналістам, які виїжджали з окупації. Завдяки НСЖУ та міжнародним партнерам вдалося відновити 29 регіональних і локальних друкованих газет, яким довіряють люди і завжди чекають свіжих номерів. Газети стали практично єдиним правдивим джерелом інформації під час окупаційного та постокупаційного періоду, коли не було світла й інтернету.
– Це свідчить про важливість друкованого слова і про те, що газети потрібні людям, зазначив Сергій Томіленко, і продемонстрував студентам випуски низки відновлених газет.
Виставка «Україна: журналісти в зонах бойових дій» також є одним з прикладів міжнародної співпраці.
Доповнили розповідь медійники, котрим довелося зіштовхнутися з ворогом.
Херсонський журналіст та громадський діяч Владислав Гладкий розповів про життя медійників в окупованому Херсоні, про те, як росіяни «полювали» за їхньою медійною родиною, яка продовжувала вести ресурс «Кавун-сіті», та як непросто було вибратися з захопленого ворогом міста.
Секретар НСЖУ, кримський журналіст Микола Семена розповів студентам про непросте життя на окупованому півострові, про тиск на журналістів і арешти, і зауважив, що нині українська журналістика формується на сучасних засадах, у тому числі й за підтримки міжнародних партнерів.
До речі, під час зустрічі зазвучала повітряна тривога. Та зустріч продовжилась – лише з кількахвилинною паузою, яка потрібна була, щоб спуститися у сховище і там продовжити цікаве для майбутніх журналістів спілкування.
Виставка отримала широкий резонанс. Зокрема, у Генеральному штабі ЗСУ так відгукнулися про захід: «Присутні на заході представники військових ЗМІ та Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України відзначили важливу роль цивільних журналістів у висвітленні російсько-української війни. «Ця виставка – данина пам’яті нашим цивільним колегам, які загинули від рук російського агресора під час виконання свого професійного обов’язку», – зазначили вони.
Інформаційна служба НСЖУ
