У Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів дніпровські медійники, члени Правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ, представники прифронтових медіа, журналісти-переселенці та юристи зібралися у Дніпровському Центрі журналістської солідарності НСЖУ за круглим столом, щоб обговорили ризики та виклики, які постали сьогодні перед журналістами. Передусім колеги висловили солідарність із журналістами, які нині перебувають у російському полоні, та вкотре привернули увагу громадськості до проблеми і заявили, що злочини проти представників медіа не повинні залишатися безкарними.
Головна проблема – загроза життю журналістів
– Журналісти важливі! Це гасло Національної спілки журналістів України. Солідарність – наш ключовий принцип! Із початком російської агресії в Україні злочини проти українських журналістів стали частішими і жорстокішими. Проблемою №1 є загроза життю журналістів, – зазначив голова правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Олексій Ковальчук.
Він звернув увагу, що від початку повномасштабного вторгнення окупанти вбили щонайменше 73 медійників. За верифікованими даними НСЖУ та Міжнародної федерації журналістів, серед загиблих – 16 медійників, які виконували професійні обов’язки, 9 медійників стали цивільними жертвами, 48 представників ЗМІ, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони України.
Крім того, на сьогодні відомо про 25 українських медійників і громадянських журналістів, затриманих російськими загарбниками. Частина з них уже засуджена окупаційними «судами» за сфальсифікованими звинуваченнями. Про те, де перебувають деякі з полонених, досі не відомо.
Координаторка Дніпровського Центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова нагадала, що 1 листопада у Києві відбулась акція «Воєнні злочини проти журналістів не мають залишатися безкарними». Учасники акції підписали листівки солідарності – звернення до полонених колег, які НСЖУ передасть їхнім родинам.
За їхніми плечима непростий досвід
У вересні до Дніпра приїжджала перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. Вона презентувала колегам проєкт «Розстріляна свобода слова» – понад 100 відеоісторій українських журналістів із Херсона, Маріуполя, Мелітополя, Бучі, Харкова, Бахмута, інших «гарячих точок», які стали жертвами або очевидцями воєнних злочинів. Серед цих матеріалів є розповідь Ірини Ситнік, головної редакторки газети «Степова зоря» і сайту Петропавлівка.сіті.
– Працювати на прифронтових територіях, у сірій зоні журналістам надзвичайно небезпечно. Я працювала на Донецькому та Запорізькому напрямках, у місцях, де постійно лунають вибухи. Це свідомий мій вибір. Отримана акредитація – не гарантія того, що ви убезпечили своє життя. Тому медійники повинні подбати про засоби захисту та аптечку. Поруч із вами мають бути фахівці, прес-офіцери, які нададуть слушні поради, проведуть, підкажуть та зорієнтують», – зазначила Ірина Ситнік.
Вона поділилася історією товариша-фіксера, який супроводжував її під час відряджень на фронт. Нещодавно його життя обірвалося. Загинув він із фотоапаратом в руках. Це нове свідчення того, наскільки сьогодні небезпечною є робота медійників. Фіксер залишив після себе унікальний архів.
Звісно, є рекомендації та правила від військових, яких варто дотримуватися. Відео та фото не повинні допомагати ворогові. Будь-який репортаж медійник має погодити з прес-офіцером. Це потрібно, щоб журналістський матеріал не став коригувальником вогню.
– В умовах війни увага до нашої роботи повинна тільки зростати. Журналісти, ризикуючи життям, не тільки показують всю правду про російську агресію світовій спільноті, а й активно займаються волонтерством, допомагають переселенцям. Але, колеги, розумійте головне – журналіст сам має подбати про свою безпеку, – зазначила Ірина Ситнік.
У Дніпровському Центрі журналістської солідарності НСЖУ можна взяти у тимчасове користування якісне захисне спорядження – брендовані написом PRESS бронежилет із шоломом, тактичну аптечку. Прокат безкоштовний, але обов’язково за наявності акредитації ЗСУ.
У Дніпропетровській області є гаряча точка, яка постійно потерпає від ворожих обстрілів. Це Нікополь та навколишні населені пункти. Попри близькість ворога, у цих громадах живуть люди і працюють медіа. Керівниця Нікопольського регіонального журналістського осередку Юлія Білик, розповіла, як медійники долають непрості виклики сьогодення.
–З початку війни практично всі редакції Нікополя вимушені були закритися. Нині працює газета «Південна зоря» та радіо «Ностальжі». Хоча їхні будівлі постійно опиняються під ворожим обстрілом, зазнає руйнувань та ушкоджень редакційне майно. Для нашого краю робота медіа вкрай важлива. Люди дуже просять донести до міжнародної спільноти ситуацію, яка склалася на Нікопольщині. Адже у нас гине виключно мирне населення та знищуються цивільні об’єкти, – зазначила Юлія Білик.
Що говорять юристи
Під час круглого столу юристи Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області надали поради, які варто використовувати журналістам.
Зокрема, головна юристка відділу організації надання та забезпечення якості правової допомоги, підвищення кваліфікації її надавачів Центру Анастасія Міхлевська нагадала, що журналіст перед поїздкою у гарчу точку має обов’язково пройти акредитацію та отримати від редакції наказ про відрядження. Цей документ слугуватиме в майбутньому доказом того, що ви перебували у визначеному місці в певний час. Стосовно кримінальної відповідальності – Кримінальний кодекс передбачає 5 статей за злочини проти журналістів. Медійники мають право звертатися до поліції, коли проти їх життя та здоров’я здійснено злочин. Якщо ж журналіст отримує відписку від поліції «про відсутність складу злочину», то в таких випадках радять йти до суду. Необхідно заручатися підтримкою юристів або звертатися на гарячу лінію бюро правової допомоги за номером: 0800213103.
Виконуючий обов’язки директора Регіонального центру Сергій Соколов звернув увагу, що на захисті прав журналістів стоїть міжнародне та національне законодавство. І, як показує практика, росію як країну-агресора не зупиняють жодні міжнародні конвенції та протоколи. Вони їх не дотримуються.
Журналіст із Донечини Валентин Хорошун нині разом із дружиною, також журналісткою, живе і працює у Дніпрі. Він вважає, що у публікаціях варто зосереджуватися на фактах, а не на емоційному їх донесенні. Не відповідність журналістським стандартам – не на користь Україні, впевнений медійник.
– Зафіксувати правду – вкрай важливо! І ми, медійники, маємо привертати увагу міжнародних партнерів до ризиків і викликів у роботі українських журналістів, – наголосила Наталя Назарова. – Необхідно надавати розголосу злочинам, аби вони не лишались безкарними, і можна було притягнути до відповідальності усіх винних».
Від імені Національної спілки журналістів України Олексій Ковальчук вручив спеціальні відзнаки «Хрест громадянських заслуг» очільниці Нікопольської журналістської Спілки Юлії Білик, головній редакторці газети «Степова зоря» та сайті «Петропавлівка.сіті» Ірині Ситнік та комунікацій ниці Регіонального центру з надання БВПД у Дніпропетровській області Наталії Руссу.
– Дякую вам, шановні колеги, за вашу активну громадянську позицію, за те, що попри обставини, попри навіть фізичну небезпеку ви продовжуєте свою роботу й не віддаєте наше інформаційне поле, – зазначив голова обласної Спілки,
Нагадуємо, що у Дніпровському Центрі журналістської солідарності НСЖУ надають журналістам організаційну, технічну, консультаційну допомогу, проводять різнопланові заходи, тренінги, професійні зустрічі. Сюди можна прийти попрацювати, а ще – скористатись безкоштовним прокатом якісного захисного спорядження для роботи у гарячих точках.
Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності в Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
