Про старі – нові проєкти «Обріїв Ізюмщини» і не тільки говорив секретар НСЖУ Костянтин Григоренко, головний редактор мультимедійного видання з Ізюма на зустрічі редакторів з прифронтових та деокупованих територій України, що відбулася в Києві.
Про що пишемо. Альманах
У газеті на деокупованій і прифронтовій території читачі найперше потребують довідкової інформації. Людям потрібно знати, де, що, коли: що відкрилось, які телефони комунальних і соціальних служб, де можна придбати ліки і продукти тощо. А де ще люди візьмуть інформацію, якщо немає радіо і телебачення, інтернет не стійкий, немає громадського транспорту, багато установ у напівзруйнованому місті чи селі не працюють?
Продовжуємо рубрику, в якій давали інформацію, хто народився, хто хрестився, хто став весільний рушник. Тільки тепер змінили її назву на «Народжені під звуки сирени». Дуже багато пишемо про колаборантів, ця тема проходить у нас червоною стрічкою. Болюча тема, коли доводиться писати про прощання із загиблими на фронті нашими героями.
Люди просять давати більше оголошень. Ми зробили купон для приватного оголошення 30 гривень, і в нас у номер стало набиратися до десяти оголошень. Тепер робимо купон безкоштовно оголошення до 20 слів. Люди охоче дають такі оголошення, бо не у всіх є можливість виставляти їх на OLX.
Ще один проєкт, який ми реалізували, – альманах «Ізюмська хроніка піврічної окупації». Ми зібрали хронологію шестимісячної окупації Ізюма, системну, достовірну, об’єктивну інформацію і опублікували. Кошти на його випуск – 10000 гривень – ми отримали за рахунок мині гранту: написали заявку і нас підтримали. Зауважу, що донори, як правило, підтримують такі проєкти і виділяють на них кошти.
Робота була складною, але вона того варта. Цей випуск «Обріїв Ізюмщини» користується особливим попитом, адже навіть ті, хто жив в окупованому Ізюмі, часто не знали, що відбувалося буквально на сусідній вулиці.
Тепер хочемо зробити другий випуск альманаху, куди увійде інформація про те, як з вересня до кінця 2022 року жило деокуповане місто. Це був дуже складний період, про який ми не повинні забувати.
Думаю, що кожна редакція може організувати якісь такі міні проєкти про окупацію або життя у прифронтовій зоні. І можете повірити, що крім нас, журналістів, ніхто цим займатись не буде: ні влада, ні військові адміністрації, ніякі інші структури.
Про QR-код
У кожному номері «Обріїв Ізюмщини» у нас стоїть QR-код. Раніше QR-коди робилися тільки на спеціальному сервісі bitlikom. Зараз bitlikom не потрібен: ви просто заходите в Google і пишете «Створити QR-код». Далі залишається тільки слідувати вказівкам (наприклад – додайте фото, додайте відео тощо).
Що дає QR-код «Обріям Ізюмщини»? Наприклад, якщо ми не можемо виділити цілу газетну сторінку під фотографії з якогось свята, якоїсь важливої події, запаковуємо їх у QR-код і зазначаємо: «Фотозвіт дивіться тут».
Або: усі батьки хочуть бачити своїх дітей на відео, і ми ставимо QR-код на відео з випускних вечорів. Це було сприйнято дуже тепло в Ізюмі.
Останнім часом ми почали давати QR-код за додаткову оплату, як от за привітання. Наприклад, чоловік через друковану газету хоче привітати дружину, і тут же ми запитуємо, чи не захоче він за додаткові 50 гривень подарувати їй пісню? Розповіли, як через QR-код цю пісню зможе послухати вся родина, знайомі, і чоловік погодився. Часто отримуємо подяки за можливість привітати рідну людину таким не зовсім звичним для ізюмчан способом.
Як правило, такі посилання відправляють на YouTube, і відвідування на цій платформі у нас збільшилося в рази. Але можна давати посилання і на Facebook, і на Instagram.
Міжредакційні обміни досвідом: варто відновлювати
Хороший результат в організації роботи редакцій до великомасштабної агресії давали міжредакційні обміни досвідом. Це я відчув ще в 2010 році, коли всі співробітники редакції пройшли стажування в успішних редакціях різних областей України, і після цього ми кардинально змінили свою роботу, і перш за все змінили бізнесову модель.
Коли в мене запитують, яка найліпша, на мій погляд, форма господарювання, я кажу, що для нашої маленької локальної газети найкращою є загальна система оподаткування. Ми працювали і з ПДВ, і на єдиному податку, але система загального оподаткування виявилася найприйнятнішою.
Зараз відновлює роботу офіс Ради Європи, у найближчі два роки вони працюватимуть в Україні, і в тому числі – в напрямку друкований преси. Коли в мене запитували пропозиції, я сказав, що це можуть редакційні обміни, які вважаю найефективнішими.
Наші сервіси
Фоторедактор. він дозволяє швидко обрізати фото, змінити його розміри, створити колаж.
Trello. Програма, що допомагає зібрати всіх співробітників, задачі та інструменти в одному місці. Ми застосували її вперше під час пандемії, коли працювали в дистанційному режимі. Особливо стає у пригоді при вичитуванні газети в дистанційному режим. Хай не лякають англомовні титри, бо Google перекладач дає пристойний переклад. А тим паче, що зараз Google відразу вам пропонує російську або українську мову.
Word Press. Цей унікальний сервіс ми привезли із США в 2017 році. Довелося змінити сайт, щоб можна було користуватися американськими сервісами, і ми перейшли на елементарний Word Pres. І я скажу, що це найкраще, що можна сьогодні адаптувати для наших умов. Наприклад, цей сервіс безкоштовно створює пазли із зображень. Саме на Word Press ми вже двічі робили ребрединг сайту.
Якщо ваші круті айтішники щось пропонуватимуть, робіть на Word Press і не будете горя знати.
Google Docs – Як правило, всі фотографії ми зберігаємо в Google фото. Але Google фото їх не завжди відображує на інтернет-ресурсах, тому фото треба зберігати в Google Docs.
Time tracker допомагає відслідковувати витрачений час на кожен сегмент роботи. Отже допомагає краще організувати робочий процес в колективі і дисциплінуватися.
Online Corrector автоматично шукає та виправляє помилки в текстах українською мовою. Завантажте доповнення Online Corrector для Google Docs або Microsoft Word й й матимете автоматичне виправлення помилок у текстах українською мовою. Використовуйте пропозиції Online Corrector щодо слововживання, стилю, граматики та пунктуації для покращення мовного оформлення тексту. За допомогою цього сервісу можна перевіряти тексти на помилки після машинного перекладу.
Типограф – це більше для дизайнера. Типограф допоможе автоматично зробити, щоб текст візуально виглядав краще, уніфікувати його: прибрати подвійні проміжки між словами, поставити однакові лапки тощо.
Plagiarisma, StrikePlagiarism.com перевіряють текст на унікальність, дозволяє відсіяти плагіат у матеріалах. Але, правду кажучи, нам доводиться більше боротися не з плагіатом у наших матеріалах, а з тим, що в нас постійно крадуть наші тексти, фотографії затирають наші логотипи, авторські прізвища. Мені особисто доводиться боротися з цим постійно.
Допомагають заробляти друкована продукція і магніти
Друкуємо календарі, плакати зі старими і новими назвами вулиць (дуже актуально в наш час перейменувань), план-схеми громад (громади їх у нас викуповують, а потім ми ще й продаємо), друкуємо плакати із зазначенням цікавих місць Ізюмщини, де і які звірі водяться, де грибні місця, з фотографіями футбольних команд тощо. Ця продукція користується попитом, подеколи доводиться друкувати додаткові тиражі, особливо влітку, коли в місто з’їжджаються ізюмчани, котрі тепер живуть в інших місцях, приїжджають гості.
Один із моїх улюблених проєктів друкованої продукції – старі фото Ізюма. Робили кілька випусків календарів зі старими фото і, щоб мати дохід від проєкту, розміщували на цих плакатах рекламу. Коли помітили, що люди обрізають рекламу, ставимо її так, щоб її легко можна було обрізати.
Раджу або знайти спонсора, який оплатить поліграфію, а потім ви заробите кошти на продажу, або зібрати рекламу в «підвальчик», щоб її можна було відрізати.
На цій друкованій продукції маємо стабільний дохід. Спочатку заробляємо, коли друкуємо плакат, бо друк оплачений за рахунок рекламодавців. Бувало, що розміщували приховану рекламу, наприклад, розміщували фотографії відомого готельно-ресторанного комплексу (на жаль, його вщент зруйновано окупантами). Потім ми продаємо плакат і маємо дохід від продажу.
До того ж, такі календарі, плакати рекламують «Обрії Ізюмщини». На кожному з них стоїть наш логотип, а в який офіс ви б не зайшли, кругом є плакати, які нагадують про нашу газету.
Підготувала Ольга Войцехівська, «Журналіст України»
