Українські медіа, особливо на прифронтових та деокупованих територіях, сьогодні не можуть вижити без зовнішньої підтримки. Тому для них дуже важливі зусилля міжнародних фінансових донорів та української держави, переконані керівники локальної преси України.
– Левова частина редакторів, яких опитала Національна спілка журналістів України, не планують свою роботу за горизонтом грантового фінансування, – зазначає секретар НСЖУ Віталій Голубєв, який є автором дослідження потреб місцевих газет, проведеного Спілкою за підтримки Міжнародного інституту регіональної преси та інформації (IRMI) в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity. – Дехто з редакторів каже, що їхні медіа живуть від гранту до гранту, і без підтримки НСЖУ вижити було б дуже важко.
За словами Віталія Голубєва, редактори сходяться на думці, що в умовах війни важливим є не стільки фінансування грантових програм на висвітлення тих чи тих тем, навіть дуже важливих, а фінансова допомога на зарплати, податки, оплату комунальних послуг, оренду приміщень тощо. Адже якщо не буде газет (а їх зникнення – цілком реальна небезпека), не буде кому братися за висвітлення актуальних тем сучасності. Паралельно з фінансовою підтримкою слід розвивати навчальні програми, забезпечуючи редакції новими знаннями, які також допоможуть у виживанні.
Дискусія з питань фінансової стійкості медіа, зокрема, друкованих, відбулася 4 липня під час тренінгу в межах навчально-просвітницького проєкту «Кроки до сталого розвитку» для локальних медіа з прифронтових та деокупованих територій, проведеного за сприяння ЮНЕСКО та уряду Японії.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко і перша секретар Спілки Ліна Кущ наголосили на важливості локальних медіа, які виконують місію інформування людей про те, що відбувається поруч із ними. На прифронтових територіях це – шляхи евакуації, розміщення сховищ, місць надання гуманітарної допомоги, медичної допомоги, державних послуг тощо. Спілка багато робить для того, щоб місцеві медіа змогли зберегтися під час війни, але важливо й те, щоб після її завершення вони перетворилися на нові за якістю, сучасні видання.
– Особливо важливо вкладати кошти в людський капітал, – наголосила Ліна Кущ. – Журналісти й журналістки дуже потерпають від наслідків війни. Без інвестицій у людський капітал ми після перемоги зіткнемося з великим дефіцитом робочої сили. Питання журналістських кадрів, того, хто буде працювати у відновлених медіа і розповідати про відновлення України, – в полі уваги НСЖУ, й ми будемо говорити про це на всіх майданчиках.
Директор програм Інституту регіональної преси та інформації (IRMI) Олексій Солдатенко серед багатьох важливих місій, які нині виконують медіа, виокремив місію спілкування з суспільством, у тому числі й на деокупованих територіях, де люди травмовані, дезінформацією, небезпеками і негараздами війни.
Він зосередив увагу на тому, що сьогодні фінансові донори добре розуміють стан української преси.
– Для них цілком очевидно, що, крім зовнішньої підтримки, сьогодні інших можливостей виживання для української преси немає. Ніхто нині не буде говорити про «рекламні маркетингові стратегії», бо не той час. Усі розуміють, що зараз потрібні фінансова допомога і навчання, – сказав Олексій Солдатенко, додавши, що учасники програми IRMI отримують саме такі види підтримки. Друкована преса, яка й до війни переживала нелегкі часи, після її завершення може знов зіткнутися з жорсткою конкуренцією інтернет-видань і соціальних мереж, а отже має бути до цього готовою.
У дискусію з Олексієм Солдатенком вступив редактор газети «Новий день» із Херсона Анатолій Жупина, який зазначив, що нині більшість друкованих видань не готові заглядати в майбутнє, плануючи свою діяльність навіть на рік уперед. Його газета, яка до війни була цілком самодостатньою й фінансово дохідною, сьогодні видається лише завдяки зовнішній фінансовій підтримці.
У відповідь Олексій Солдатенко пояснив, що фінансові донори хочуть бачити обґрунтовані заявки на фінансову підтримку, щоб чітко уявляти, що редакційна команда робитиме в майбутньому, які в неї є ресурси, розуміння того, як працювати з читацькою аудиторією.
Перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак, який взяв участь у дискусії, зазначив, що нинішнє покоління ввійде в історію як таке, що змогло знайти відповіді на безпрецедентні виклики, які постали перед Україною.
– Наразі йдеться про відновлення на прифронтових і деокупованих територіях друкованих медіа, які в умовах інфраструктурних проблем часто є єдиним способом інформування місцевих жителів. Відновлення медіа – це, по суті, перший крок повоєнної відбудови України. Відновлення України почалося з відновлення друкованих медіа, – сказав Богдан Червак. – Це об’єктивна реальність, яку треба визнати. На жаль, й досі панує скептичне ставлення до друкованих медіа в порівнянні з інтернетом. Мовляв, друкована преса – це вчорашній день. Натомість, на деокупованих територіях друковані медіа стали своєрідним маркером української державності: люди повсюдно радіють знайомим газетам із знайомими логотипами, знайомими прізвищами журналістів. Там, де Сили оборони звільняють місто, з’являється українська газета, а з нею – відчуття повернення України.
Богдан Червак зазначив, що держава сьогодні обмежена в фінансових можливостях, але пообіцяв підтримку НСЖУ в її ініціативах.
У свою чергу голова НСЖУ Сергій Томіленко зазначив, що позиція Спілки – в тому, що державі варто звертати увагу не лише на «інформаційний марафон» на провідних телеканалах, а й на локальну та гіперлокальну пресу, онлайн-медіа.
– Ми розуміємо, що держава сьогодні не може фінансувати місцеву пресу, але вона може лобіювати інтереси регіональної преси на міжнародному рівні, – сказав Сергій Томіленко. – Бо сьогодні міжнародні партнери кажуть нам, що український уряд звертається до іноземних урядів про надання зброї, підтримку культури, але запитів на підтримку регіональних медіа не надходить.
– Державі слід визначитися з інформаційною політикою, – зауважила головна редакторка «Путивльських відомостей» із Сумської області Тетяна Каушан. – Якщо не буде наших видань, залишаться самі анонімні телеграм-канали з сумнівними професійними й етичними установками, і державі доведеться мати справу з ними.
Журналісти-учасники дискусії наголошували, що органам влади – як державним, так і на рівні місцевого самоврядування слід здійснювати продуману інформаційну політику, спрямовану на виживання місцевих медіа. Великі зауваження в медіа – до діяльності «Укрпошти», яку вони вважають неконструктивною щодо преси, адже при збільшенні цін на поштові послуги якість цих послуг є стабільно низькою.
– Ми десятки років чуємо від влади, що медіа важливі. Але за лаштунками все відбувається навпаки, і кожна владна реформа стає черговим ударом по пресі, – сказав голова Дніпропетровської обласної організації НСЖУ, керівник газети «Вісті Придніпров’я» Олексій Ковальчук. – Ми виживаємо наперекір усьому, що робить у відношенні нас держава.
Нагадаємо, Національна спілка журналістів України за підтримки проєкту «Підвищення стійкості українських медіа», який виконує Міжнародний інститут регіональної преси та інформації (IRMI) в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity, провела на прифронтових та деокупованих територіях України дослідження потреб місцевих газет. Результати дослідження було презентовано під час тренінгу для деокупованих та прифронтових медіа.
Інформаційна служба НСЖУ
