Завдяки співпраці Національної спілки журналістів України та Української федерації банків продовольства Дніпровський Центр журналістської солідарності НСЖУ отримав продуктові набори для колег, що потребують підтримки. Кожен набір вагою біля 16 кілограмів налічує 26 найменувань.
Ті, хто вже отримав цю гуманітарну допомогу, а це і медійники-переселенці, і ВПО-студенти факультетів журналістики, дуже вдячні партнерам Спілки за таку суттєву і своєчасну підтримку. Добрі слова на адресу НСЖУ та благодійників надійшли від колеги з Донеччини Валентина Хорошуна:
– Отримувати подарунки завжди приємно. А подарунки, які можна з’їсти, особливо. У цій історії нашу невеличку журналістську сім’ю, що двічі переселилася, потішили подвійним сюрпризом – приємними у всіх сенсах продуктовими наборами: і на смак, і на вагу, і кількісно. І «сценаристів» нашого гастрономічного благополуччя теж було два – Українська федерація банків продовольства і Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ. А якщо врахувати, що з пам’яті ще не стерся цьогорічний День журналіста, до якого в Дніпрі був приурочений черговий етап «Кубку Дракоші» – олімпіади серед журналістів, сюрприз, справді, вдався.
Що ж до самих наборів – для нас вони не були зайвими. Як і для безлічі інших людей, до яких дотягнулася рука «руського миру». Головне — і Українська федерація продовольчих банків, і центри журналістської солідарності, створені НСЖУ, зайняті важливою справою. Перша — допомагає людям виживати в умовах війни фізично. А другі — адаптуватися до нових умов життя і залишитися в професії. Тобто наповнити абстрактний вираз «журналістська солідарність» реальним змістом. Для мене особисто це стало одним із найнесподіваніших і найприємніших відкриттів після переїзду до Дніпра.
Саме завдяки Дніпровському центру журналістської солідарності ці рядки я пишу на сучасному ноутбуці. І це лише «штрих до портрету», оскільки з жовтня минулого року ми щільно «дружимо домами». Тож почуття ліктя, плеча друга, взаємодопомоги і всіх інших відомих «симптомів» журналістської солідарності в моєму житті – повною мірою. І в цій ситуації гамлетівське питання про подальше перебування в журналістиці, зрозуміло, має тільки одне рішення — звичайно, бути. Тим більше, що в жодній іншій сфері я прояву порівнянної професійної солідарності не бачу.
А ще я, наприклад, відрив для себе нове слово – фудбанкінг, дізнався ім’я його засновника і оцінив розмах. За даними Європейської федерації банків продовольства (FEBA), до складу якої входить і однойменна українська федерація, 2022 року нею розподілено майже 900 тис. тонн продовольства, а продовольчої допомоги набуло 12,4 млн осіб, у розподілі якої взяло участь 351 банк продовольства і 44,9 тис. благодійних організацій. Думаю, що і 2023 року статистика буде відповідна. Є привід усвідомити себе одним із 12 мільйонів.
Утім, існування в Україні федерації банків продовольства для мене теж стало відкриттям. Можливо, тому, що створена вона була відносно недавно — у листопаді 2022 року.
І в цьому, до речі, є заслуга й одного чудового американця – Джона Ван Хенгеля, який 56 років тому створив перший у світі банк продовольства в Аризоні – St. Mary’s Food Bank Alliance. Хенгель працював волонтером у безкоштовній їдальні, а надлишки їжі розвозив безхатченкам по всьому Феніксу, де він жив. Якось він познайомився з самотньою матір’ю 10 дітей, яка потребувала їжі. Намагаючись їй допомогти, Хенкель з’ясував, що продовольчі магазини часто списують в «утиль» їжу, яка ще придатна для вживання і це явище масове. Так і народилася ідея, яка з часом трансформувалася в глобальний рух.
До речі, Mary’s Food Bank Alliance випробування часом витримав. Сьогодні фонд роздає близько 100 млн безкоштовних обідів за рік. І мені чомусь здається, що в організаторів мого дня «тушонки і К», який вже розтягнувся на тиждень і ще продовжується, теж перспективне майбутнє. Війна вічно тривати не може. А ось продовольчої допомоги, як і професійної солідарності люди, напевно, потребуватимуть і через 10, і через 100 років», зауважив Валентин Хорошун.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 ( координатор Наталя Назарова), адреса: вул. Старокозацька, 8;
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
