Член НСЖУ Іван Харук, кореспондент телеканалу Еспресо – є ще й координатором Спільноти святого Егідія в Івано-Франківську. Ця організація в місті діє вже кілька років, допомагаючи людям у складних життєвих обставинах. Своє волонтерство Іван Харук та його колеги називають служінням. До 24 лютого спільнота допомагала бідним, бездомним, ромам, людям із геріатричних пансіонатів. І понад рік гуманітарний центр Спільноти святого Егідія допомагає також переселенцям, які рятуються від наслідків повномасштабного вторгнення рф в Україну у Прикарпатському місті.
«Відколи запрацював гуманітарний центр, було більш як 35 тисяч візитів, але допомогу отримали насправді більше людей, бо вона дається на родину. До кожного переселенця ми підходимо індивідуально, щоб дізнатися більше про те, в яких умовах перебуває переселенець і чого насправді потребує», – розповів Іван Харук.
24 лютого Івана розбудив телефонний дзвінок друга зі спільноти в Римі, який запитував, чи не бомблять і яка ситуація. Про те, що почалася війна, він дізнався від нього. Перші дні були тривожними, із постійним моніторингом новин, поки не надійшли перші транші допомоги й не почали її роздавати.
Спільнота святого Егідія – міжнародна організація, тому допомога почала надходити з-за кордону. Іван Харук розповідає, що центр допомоги виник спонтанно: з’явилися ресурси та ті, кому необхідна допомога.
«Спільнота допомагала в багатьох країнах світу, де була війна, тому був досвід, який допоміг створити умови, щоб це працювало і в нас. Аби не було великих черг, ми створили телеграм-канал, де люди могли реєструватися на зручний їм день та час», – розповів Іван.
Наш колега в гуманітарному центрі Спільноти святого Егідія допомагає двічі на тиждень: у понеділок та середу. Ділиться, що поєднувати буває важко, бо додалося багато й журналістської роботи. А ще – почав більше вимагати від себе. Із кожним потребуючим допомоги у центрі Спільноти святого Егідія розмовляють та слухають їхні історії. Служіння ніколи не заважало роботі медійника, навпаки – сприяло. Часто відвідувачі центру допомоги стають героями телесюжетів журналіста. Після повномасштабного вторгнення Іван помітив, що став сентиментальнішим і почав тонше сприймати все, що відбувається навколо.
«Якщо раніше, коли робили матеріали і вони здебільшого ніяк на тебе не впливали, то зараз ці історії лишаються з тобою. Ми відчули відповідальність. Коли під нашими стінами зібралося вісімсот людей – це був виклик. Але ми побачили, що наша праця потрібна. Найкращий результат твоєї праці, коли ти бачиш його. Це найкраща мотивація. Ми багато почули і побачили за цей рік. До нас приходять люди із Вугледара, Сєвєродонецька, Красногорівки, Лиману, що втікали різними шляхами. Особливо важко слухати, коли переселенець отримує допомогу, а йому телефонують і повідомляють, що хтось із близьких загинув. Це залишає свій відбиток і змінює тебе», – ділиться Іван.
Попри все, Іван Харук продовжує горіти своєю роботою. Говорить, що інакше не буде себе повноцінно почувати. У журналістиці він із 2007 року й не уявляє себе поза нею.
Служіння та професійна діяльність вимагає багато ресурсу. Допомагають перезавантажитися гори, а коли немає сил та енергії – Івана заряджають тато й син. Після Перемоги наш колега продовжить служіння. Спільнота святого Егідія планує працювати в теперішньому форматі буде актуально ще рік після завершення війни.
У День журналіста Іван Харук, за потужну волонтерську діяльність, нагороджений Почесною грамотою Національної спілки журналістів України.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба НСЖУ
