На юридичну гарячу лінію для журналістів та ЗМІ надходять запитання не лише локального, а й загального характеру. Оприлюднюємо відповіді фахівців на ті з них, які цікавлять багатьох медійників.
Чи може журналістка, яка є військовозобов’язаною (військова кафедра вишу) виїхати у короткотермінову поїздку за кордон з приватною метою (наприклад, до родичів)? Що потрібно, аби не було проблем на кордоні?
На запитання відповідає юрист Даніл Сербін, IBC Legal Services:
Спочатку потрібно пояснити загальні правила.
Відповідно до ч.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон),
– Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.
– Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням.
– Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).
Також, відповідно до п.21 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі – Постанова), взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України, зокрема, військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.
Згідно з п.п. 50, 51 Постанови:
– заклади освіти, які здійснюють підготовку жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за два місяці до завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою подають список щодо таких жінок (додаток 14) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності яких вони розташовані;
– керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про жінок, які працюють у зазначених органах, на підприємствах, в установах та організаціях та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки;
– Непрацевлаштовані жінки (мається на увазі, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, або виявили власне бажання) прибувають самостійно до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних.
Взяття жінок на військовий облік жінок здійснюється після визначення їх придатності до військової служби та внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Наразі діючим є наказ Міністерства оборони України від 07.02.2022 № 35 Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313 (далі – Наказ).
Даним Наказом було затверджено Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, яким було встановлено 14 споріднених спеціальностей та 7 споріднених професій. Таким чином, жінки, які є представниками таких професій, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.
Також, цим Наказом було визначено, що Головнокомандувач Збройних сил України має забезпечити взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних згідно з Переліком спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, з 01 жовтня 2023 року. Отже, на Наказом було встановлено конкретну дату – 01.10.2023, з якої представники відповідних професій/спеціальностей підлягають взяттю на військовий облік, та можливому подальшому призову на військову службу.
Отже, як мінімум, до 01.10.2023 навіть ті жінки, що в майбутньому можуть підпасти під категорію осіб, які беруться на військовий облік, мають право на перетин кордону.
Слід зазначити також про коментар заступника міністра оборони України – Ганни Маляр, який пані заступник опублікувала на своїй сторінці у фейсбук 07.09.2022 року, в якому, зокрема, зазначила: «Наразі в парламенті на рівні профільного комітету Верховної Ради доопрацьовується проект Закону «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». … наказ не змінює норм чинного законодавства, але він дозволить Комітету, а потім і парламенту в цілому, доопрацювати і внести зміни до законодавства, аби врегулювати це питання. Тоже, ще на рік – до 01 жовтня 2023, їх (чит. взяття на облік) відтерміновано, а за цей час парламентарі зможуть на законодавчому рівні встановити, що військовий облік жінок відповідних професій/спеціальностей є виключно добровільним. робота в комітеті Верховної Ради активно продовжується. Тому, ніякої паніки і зради. Ніяких обмежень для жінок не існує».
Однак, станом на травень 2023 року, до ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» так і не було внесено відповідних змін. Тому, на даний момент можна казати про гарантований строк до 01.10.2023 року, до якого в жінок не буде проблем з перетином кордону. Як показує практика, в майбутньому цей строк можуть продовжити ще на деякий період часу (напр. ще на 1 рік), або все-ж таки, законодавці внесуть відповідні зміни до Закону, якими буде спрощено питання військового обліку жінок.
Довідково
Юридична гаряча лінія для журналістів та ЗМІ працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності Національної спілки журналістів України за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів. В рамках програми медійники можуть отримати необхідну юридичну підтримку. Консультації надають висококваліфіковані фахівці юридичної компанії «IBC Legal Services» – адвокати, юристи з великим досвідом, які не лише є висококласними фахівцями, а й приємні в спілкуванні люди, які щиро вболівають за свою справу в цілому та за кожного клієнта зокрема. Керуючий партнер компанії – доктор юридичних наук, адвокат Михайло Кочеров.
Для медійників сервіс є безкоштовним та доступним із будь-якого регіону чи країни, де перебувають медійники. Оформити заявку можна, заповнивши спеціальну ФОРМУ. Необхідно вказати контактні дані, назву ЗМІ, в якому працює медійник, регіон проживання, коротко викласти зміст звернення та надати інформацію, яка допоможе юристам розібратися у суті питання та надати допомогу.
Про Національну спілку журналістів України
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) – найбільша журналістська організація України, яка об’єднує 18 тисяч членів та має обласні організації в кожному регіоні. З початком повномасштабної війни росії проти України НСЖУ спрямувала свої дії на допомогу українським журналістам. Зокрема, українські медійники можуть отримати захисне спорядження для роботи в зоні бойових дій, а також фінансову та психологічну допомогу.
Про мережу Центрів журналістської солідарності
Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну та інші види допомоги.
Про компанію «IBC Legal Services»
«IBC Legal Services» – компанія з багаторічним досвідом сильного колективу професіоналів: юристів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, судово-економічних експертів. Широка спеціалізація та багаторічні партнерські стосунки із фахівцями різних галузей та напрямів, дозволяють компанії забезпечувати комплексну підтримку клієнтів у будь-яких складних ситуаціях.
Про ЮНЕСКО
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
