Про правила цифрової безпеки журналістів під час війни говорили під час тренінгу в Київському Центрі журналістської солідарності Національної спілки журналістів України.
Його провів Андрій Юричко – журналіст, медіатренер Академії української преси.
Відкриваючи захід, перша секретар Спілки Ліна Кущ наголосила на актуальності заходів для медійників.
– Тренінги з безпеки для журналістів включають різні аспекти: фізична, медична підготовка, психологічна безпека, захист від радіаційних та хімічних загроз, протимінна безпека. Цифрова безпека – наріжний камінь для підготовки журналіста та журналістки до роботи в зонах бойових дій, в окупації, та на відносно спокійних територіях України, – сказала вона.
Тренінг від НСЖУ відвідала представниця ЮНЕСКО в Україні Тереза Хорбахер. Вона зокрема зауважила, що свобода слова – це важлива умова для безпечної роботи журналістів. ЮНЕСКО ж має багато напрямів активності у цьому контексті.
Андрій Юричко розповів, що у забезпеченні цифрового захисту велику роль відіграють спеціалісти з цифрової безпеки: вони захищають дані, сервери, канали комунікації, часто цим займаються військові. Однак журналісти теж повинні розуміти принципи смарт-серфінгу. Простіше кажучи, усвідомлювати, на якому ви сайті, який лист чи файл відкриваєте, яку шкоду вони можуть нанести.
Цифрова безпека – це комплекс апаратних, програмних, поведінкових заходів для захисту інформації від несанкціонованого втручання і розповсюдження. Її реалізація не обмежується однією дією.
– Тішуся, що ЮНЕСКО підтримує, а НСЖУ ніколи не забуває: цифрова безпека – це процес. Не можна один раз [і на завжди] налаштувати комп’ютер чи телефон, – каже фахівець.
Він підкреслив, що під час війни цифрова безпека особливо актуальна, адже персональні контакти політиків, журналістів, волонтерів, військових становлять інтерес для ворога.
Які ризики залежать від нас, а які – ні
Андрій Юричко розповів, що загрози стати жертвою хакерів поділяються на ті, що можна контролювати, й ті, які від нас не залежать. Наприклад, до перших відносять добровільне скачування тих чи тих додатків, програм.
– Якщо ви бачите додаток, який допомагає в роботі у фейсбуці, в інстаграмі – його треба ретельно перевіряти, бо фактично ви даєте розробнику додатка весь доступ до вашого профілю. Без нього він не може нічого робити, включаючи збирання статистики. Тобто якщо це офіційний додаток з певним функціоналом – ви можете ним користуватися. Якщо це додаток-насадка, треба подумати, чи варто його встановлювати, – зауважив експерт.
До ризиків, на які ми не можемо впливати відносять оплату в інтернет-магазинах.
– Річ не в тім, що шахраї [перебувають] в інтернет-магазинах, а в тім, що їхні власники не переймаються збереженням ваших даних: ви купили, все чудово. Ваші дані для проплати зберігаються на їхньому сервері у файлі. Тож зламавши сайт, зловмисник отримує доступ до всієї клієнтської бази, пошти, імені, номера картки, – пояснив пан Андрій.
Він порадив користуватися сервісами для оплати: Приват24, LiqPay. Вони передбачають обмін даними, а не збереження інформації.
90% зломів акаунтів відбувається через спам-розсилки, бо це найдешевший спосіб, каже фахівець.
– У спам-розсилці ви даєте доступ до всього, що хоче вірус, або переходите на відповідні сайти, – продовжив Юричко. – Якщо ви цього не робите, тобто не чините ніяких дій, більшість комп’ютерних програм, телефонів без підтвердження користувача нікуди далі не проходять.
Правила цифрової поведінки
Аби журналісту убезпечити свої дані, Андрій Юричко дав декілька порад:
1. Перевіряйте додатки на відповідність (ім’я розробника, кількість скачувань, офіційні логотипи, покликання на скачування через офіційну сторінку).
2. Встановіть антивірус з регулярним оновленням баз та модулів (хоча б раз на місяць перевіряйте комп’ютер на віруси).
3. Використовуйте вбудовані безпекові функції телефону – face id, відбитки пальців, графічний ключ, цифровий або цифрово-алфавітний ключ на доступ.
4. Зберігайте у секреті де і як саме зберігаються дані, які програми захищають.
5. Оновлюйте операційні системи комп’ютера та телефона, а також версії програмного забезпечення.
6. Ретельно знищуйте всі дані та сховища при передачі чи продажі третім особам власної техніки.
7. Не вірте «тривожним повідомленням» про зараження вашого телефону чи комп’ютера на сайтах, спливаючих вікнах, листах, повідомленнях в пошті.
8. Майте резервну пошту для відновлення профілів (яку ніхто не знає і якою ви не користуєтесь).
Він також порадив деякі додатки для підвищення цифрової безпеки – Speedify (для безпечнішої трансляції в прямому ефірі), Surfshark (володіє системою виявлення витоків даних), Psiphon (VPN-сервіс) та ін.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Києві – 050 680 52 04 (Ілля Суздлаєв, координатор Київського центру), адреса: вул. Хрещатик, 27а
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба НСЖУ
