Збагатити знання з медіаграмотності й ознайомитися з викликами медіапростору в умовах війни отримали можливість студенти Університету Короля Данила, що взяли участь в офлайн-тренінг «Фактчекінг: основні принципи», який провела асистентка Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську Ірина Блаженко.
Журналістка побудувала тренінг на базі принципів роботи фактчекінгу, які пов’язані з медіаграмотністю, медіаманіпуляцією, клікбейтом, упередженням та пропагандою. Зокрема, розглянули реальні кейси медіаманіпуляцій, що використовувались у 2022 році.
Також поговорили про роботу фактчекінгових агенцій в Україні та про їхні рішення в боротьбі з медіаманіпуляціми. Розглянули окремо приклад громадської організації «Без брехні», окремим вектором роботи яких є взаємодія із регіональними ЗМІ з метою менторства та популяризації фактчекінгу на локальному рівні. Цією можливістю зацікавилися журналісти видання «ГЛУЗД», в якому працює спікерка, та протягом кількох місяців моніторили інформаційне поле Прикарпаття на виявлення вкидів і фейків.
Тренерка дала рекомендації студентам, які допомагатимуть їм бути більш медіаграмотними:
1. Свідомо формувати інформаційний простір із публічних осіб, яким можна довіряти, офіційних структур та якісних медіаресурсів.
2. Використовувати правило трьох джерел, яким мають керуватися журналісти при побудові матеріалу.
3. Перевіряти джерело, оскільки це можуть бути сумнівної експертності люди або ж сфабриковані сторінки офіційних структур.
4. Стежити за емоційним станом. Якщо інформація викликає у нас надмірне захоплення або ж агресію, то це в більшості випадків є проявом маніпуляції.
– Фактично, робота фактчекера – це робота з відкритими даними та публічною інформацією. Він ставить за мету знайти офіційне підтвердження інформації, яку перевіряє. Тут хочу наголосити, що робота фактчекера не є розслідувальною, хоча можливо так і виглядає. Проте, є ключова річ, що відрізняє журналістське розслідування і фактчекінг. Якщо в жанрі розслідування використовується неофіційна чи інсайдерська інформація, то цьому не має місця у фактчекінгу. Фактчекінг будується виключно на офіційних джерелах, – наголосила Ірина.
Також журналістка пропонує алгоритм фактчекінгу, який не потребує специфічних інструментів для перевірки інформації:
– Особливу увагу приділяти достовірності фактів і перевірці надійності їх джерел.
– Сумнівну інформацію перевірити найпростішими шляхами: із застосуванням гуглу й Google.Images, якщо сумнів викликають світлини.
– Якщо сумнівна інформація має ймовірне джерело, то перевірити, чи справді те джерело є офіційним або ж чи справді міститься на офіційних сторінках інформація, яку ви перевіряєте.
– Офіційні звернення, прохання коментування та роз’яснення – також є інструментами фактчекінгу.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Центр журналістської солідарності в Івано-Франківську
