Так звані «суди» на тимчасово окупованих росіянами частинах Донецької та Луганської областей «засудили» українського правозахисника, журналіста та військовослужбовця Максима Буткевича до 13 років позбавлення волі. Разом із Буткевичем, окупанти винесли «вирок» ще двом українським військовим – Вікторові Похозею та Владиславові Шелю. Їх «засудили» до 8,5 та 18,5 років ув’язнення відповідно.
Окупанти облудно обвинувачують українських військовослужбовців нібито у «жорстокому поводженні з цивільним населенням» та «застосуванні заборонених методів у збройному конфлікті». Крім того, Максима Буткевича так званий «суд» звинуватив у «замаху на вбивство двох осіб» та «умисному ушкодженні майна».
Як повідомляє нині журнал «New Voice» з посиланням на сайт «Ґрати», насправді Максим Буткевич засуджений за фальшивими звинуваченнями. Зібрано докази, які свідчать, що в день 4 червня, коли обвинувачений начебто здійснив свій вчинок, він не був навіть на території Донбасу, а отже не міг вчинити той злочин, в якому його звинувачують.
Журналісти стверджують, що отримали у своє розпорядження листування Буткевича з колегами, з якими він переписувався щодня, зокрема і 4 червня 2022 року — у день, коли правозахисник нібито вистрілив із гранатомета у мирних жителів Сєверодонецька Луганської області.
За даними «Ґрат», Буткевич принаймні з початку червня і до 14 числа перебував у районі Києва та Київської області. Про це він сам повідомляв колегам, домовляючись про зустріч. 14 червня він уже не зміг бачитися з колегами у Києві, про що повідомив у листуванні, додавши, що його підрозділ передислокували, і він переїжджає до Полтавської області.
Від колег Буткевича отримали «аналогічне підтвердження» того, що він не був у Сєвєродонецьку 4 червня, пишуть «Ґрати». «За моїм листуванням з Максимом я не маю жодного сумніву, що він не був 4 червня в Сєвєродонецьку — він був на зв’язку щодня, що неможливо в умовах воєнних дій. Більше того, коли його підрозділ відправляли на якесь завдання, він попереджав, що не буде на зв’язку якийсь час. Що, власне, відбувалося кілька разів — один раз у квітні, і ось 19 червня», — розповів виданню правозахисник Саша Файнберг.
Український правозахисник, журналіст, співзасновник Центру прав людини ZMINA та «Громадського радіо» Максим Буткевич потрапив у полон до російських окупантів у червні 2022 року. Це сталося в районі Золотого і Гірського на Луганщині. Росіяни тримали Буткевича в полоні на тимчасово окупованій території Луганської області. 24 червня на пропагандистських ресурсах окупантів з’явилося відео допиту правозахисника та його побратимів.
Максим Буткевич, як розповідає журналістам сайту Крим.Реалії правозахисниця Тетяна Печончик, – український правозахисник, який спеціалізується на допомозі біженцям, переселенцям та протидії дискримінації. Співзасновник Центру прав людини ZMINA і член її правління. Він координатор та співзасновник проєкту «Без кордонів», який надає допомогу шукачам притулку, переселенцям та протидіє мові ворожнечі. Під час Майдану Максим Буткевич був репортером і ведучим програм «Громадського радіо». Максим працював в УВКБ ООН по регіону Україна – Молдова – Бєларусь спеціалістом по зв’язках з громадськістю. Раніше він також працював на BBC World Service та низці українських телеканалів, був гостьовим лектором НаУКМА, а також входив до правління українського представництва Amnesty international та громадської ради при МВС України.
Слідство стверджує, що Буткевич із 20 березня минулого року проходив військову службу в батальйоні «Берлінго» ЗСУ на посаді командира взводу. 4 червня 2022 року у Сєвєродонецьку він нібито «здійснив постріл із протитанкового гранатомета по під’їзду житлового будинку. Внаслідок цього двоє цивільних осіб отримали тілесні ушкодження, також було знищено майно». У повідомленні СК Росії йдеться, що Буткевич «цілком визнав провину, розкаявся у скоєному». Під час перебування в полоні Максима Буткевича впізнала його матір на відео з українськими військовополоненими, яке у червні опублікувало російське держагентство «РИА Новости». Вона повідомила, що з моменту публікації відео син із нею не зв’язувався. На одному з відео, опублікованих російським агентством, Буткевич стоїть у ряду «українських військових, які здалися в полон у «гірському» котлі», на іншому він каже, що «скласти зброю» був «єдиний вихід, щоб залишитися живим». «Ми були як на долоні, але не бачили противника. Якби ми не склали зброю, ми загинули б фактично без бою. Нам зберегли життя, не били, дали воду одразу», – стверджує засновник Громадське радіо на відео, опублікованому 24 червня. Але чи правда це, чи, можливо, полонених примусили так говорити, можна буде встановити лише після звільнення Буткевича.
За словами матері Максима Буткевича, питанням звільнення сина займається Об’єднаний центр із пошуку та звільнення полонених, який курується СБУ та Головним управлінням розвідки України.
Інформаційна служба НСЖУ
