Директорка ТРК «На хвилі Корсуня» Галина Добровольська-Рибалкіна з перших днів повномасштабного вторгнення взялася за непросту справу – втримати радіостанцію в ефірі. Їй вдалося здобути значну прихильність слухачів. У сітці мовлення з’явилися нові програми й формати. Саме місцеве радіо попереджало людей про небезпеку, інформувало про останні події в місті, області й Україні.
Як працювати далі? Таке запитання 24 лютого 2022 року ставив перед собою керівник кожного ЗМІ. Вакуум в інформаційному мовленні «На хвилі Корсуня» в перші дні війни перекрили музикою.
– У перші дні в нас були тільки музика і оголошення місцевої влади, звернення президента, – розпочинає Галина свою історію. – Коли був налагоджений «Єдиний марафон», то і в нас теж ефір налагодився. Транслювали щогодини «марафон» і повідомлення місцевої влади. Люди дуже чекали цих повідомлень. Перші сигнали повітряної тривоги пролунали у нас на радіо, тому що в місті іще не була налаштована система оповіщення через сирени.
Нині режим роботи Галини – «24х7». Вона не дозволяє собі ні відпусток, ні вихідних. Весь час на зв’язку, оскільки сама виставляє оповіщення тривоги. Тому працює і вночі, і вдень, і вранці, і ввечері.
– У нас є постійний експерт-історик. Були такі ситуації, коли він розповідає про свої нові дослідження, наприклад про діяльність ОУН на території Корсунщини, а люди телефонують і кажуть «ну, що ви таке видумуєте, ніколи такого не було, ми про таке не чули». Намагалися з нами сперечатися, що ми вигадуємо історію. Люди реально не хотіли чути історію, яку колись від них забрали і десятиліттями приховували. Після 24 лютого ми зрозуміли, що людям такий контент «заходить», – розповідає наша співрозмовниця.
У виробництві контенту допомагали колеги з місцевої газети. Така співпраця згодом переросла у створення «пункту незламності» для журналістів.
– Ми організували з місцевими колегами-газетярами власний інформаційний марафон. Ми створювали передачі за матеріалами газетярів, а вони використовували наші передачі для публікацій. Так ми обмінювалися контентом і наповнювали інформаційний простір, підтримували одне одного. Зараз в нас в офісі «На хвилі Корсуня» створено такий собі «пункт незламності». Ми пропонуємо колегам приходити до нас – маємо безперебійне джерело живлення, коли вимикають електрику. Ми забезпечуємо зв’язок із сервером, тому в нас є інтернет, – продовжує Галина. – Зараз важливо вижити локальним медіа. Не може бути український інформаційний простір тільки з великими медіа холдингами. Місцеві радіостанції, газети, телекомпанії, якщо вони мають свій авторитет, – це дуже важлива частина життя громади. Довіра до них значно більша, ніж до великих загальнонаціональних каналів. Відчуваємо, що є своя аудиторія.
«ЖУРНАЛІСТИ ВАЖЛИВІ. Історії життя та роботи в умовах війни» – цикл матеріалів, які готує команда Національної спілки журналістів України за підтримки шведської правозахисної організації Civil Rights Defenders.
