Борис Чикало: «Мріяв, коли вдасться відновити випуск газети!»

У «Прапор перемоги» Борис Чикало прийшов лише вісім років тому, але одразу на посаду головного редактора. Сьогодні видання повністю лежить на плечах редактора, бо він – і єдиний у редакції журналіст. Але, попри навантаження та фінансові труднощі, Борис щодня наполегливо працює, щоб видання жило. Матеріал про нього вийшов у газеті «Ворскла» в межах ініціативи НСЖУ «Журналісти – важливі!»

Про війну, розповідає пан Борис, дізнався, як і всі, з новин.

«Думок полишити місто не було зовсім, хоча колеги із Богодухова, Львівщини, Тернополя пропонували приїхати до них разом із родиною, але це було проти моєї совісті, не міг я місто покинути. Тож хотів би усім їм подякувати за протягнуту руку допомоги».

Почав активно працювати в соцмережі Фейсбук.

«Знаходив найважливіші матеріали, поширював їх, і мріяв, коли вдасться відновити випуск газети. Щойно вдалося це зробити, як через тиждень ліг до лікарні в Сумах і звідти випустив два наступні номери. І інтерв’ю брав по телефону, і, мабуть, там декого дістав зі своїм ноутбуком. Але ж допустити те, щоб не відправити газету до друку, чи зробити це на день пізніше, не міг. Не допускав такого жодного разу і в попередні майже вісім років роботи, крім півторамісячної перерви у березні та квітні 2022-го», – каже редактор.

Будівля, в якій редакція орендувала приміщення, залишилася без вікон після «прильоту» в міськраду. Відтак, туди не могли потрапити близько тижня. А потім довелося забрати компʼютерну техніку додому.

В останні місяці журналістика, змінювалася, – ділиться спостереженнями Борис Чикало. «Воєнні дії негативно вплинули на ЗМІ в тому плані, що вони втратили доходи, рекламодавців. Змінилися й вимоги до ЗМІ: тепер далеко не про все можна писати, не все фотографувати. Далеко не усі люди хочуть, щоб про них зараз писали, згадувати про їхню родину… Звичайно, є багато задумок поспілкуватися і з військовослужбовцями та їхніми родинами; з волонтерами я в міру можливості спілкуюся, але знову ж таки не усі погоджуються на персоніфікацію. А для мене у цьому випадку головне – не нашкодити людині.

Але в цілому значення журналістів виросло під час війни. В інтернеті чимало фейків, неправдивої інформації, то ж саме від професійних журналістів люди мають отримувати перевірену правдиву інформацію, їм у першу чергу мають довіряти. І від їхнього слова багато що зараз залежить, можливо, навіть життя людей. Це моя думка».

Нагадаємо, що ініціатива «Журналісти – важливі!» має на меті розповісти широкій аудиторії про цінність роботи медійників, ризики і виклики, з якими стикаються працівники ЗМІ, висвітлюючи правду.