Студенти кафедр журналістики місцевих вишів і практикуючі медійники шукали відповіді на найгостріші питання у професії
В Івано-Франківському Центрі Журналістської Солідарності відбулася фахова дискусія щодо професії журналіста, особливо, тепер, в умовах війни, стану інформаційного простору та бачення розвитку галузі. Участь у ній брали як місцеві медійники, так і внутрішньо-переміщені особи, а також студенти місцевих кафедр журналістики.
«У моєму розумінні журналістика має нести користь. Я люблю спілкуватися, дізнаватися щось нове і постійно пробувати розібратися в чомусь. Це дає можливість впливати й творити зміни. Тому я залишив навчання на польській філології та вступив на журналістику, як хотів із самого початку», – каже Філіп Самойлов, першокурсник кафедри журналістики Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.
Схожі уявлення про професію має Яна Яригіна з Донеччини, студентка кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю Університету Короля Данила, а також одногрупниця Філіпа Вероніка Ілющенкова із Запоріжжя. Дівчина ще з 10 класу знала, що стане журналісткою. І хоч провчилася не так багато, та вважає, що точно не припустилася помилки.
«Перш за все, журналістика для мене – це комунікація, можливість передавати правду, щоб люди знали, що насправді відбувається. Мені хочеться бути тим, хто це робитиме. Це для мене можливість і самій розвиватися та удосконалюватися», – розповіла Вероніка.
Випробувати себе у професії та спробувати передати історії вони вже мали змогу, адже поділилися своїми спогадами про пережите після 24 лютого в рубриці «Юність, опалена війною». Катерина Кубайчук в Івано-Франківськ приїхала із Василівки Запорізької області. Історія дівчини знайшла широкий відголосок у її знайомих та читачів мережі, проте з’явилися й неприємні коментарі.
«Цей допис поширило багато людей: знайомі, близькі, земляки. А в рідному місті окупанти поставили зі своєї сторони цю статтю. Писали, що я невдячна мешканка, що вони прийшли нас рятувати, а ми з такою неповагою до них і що Україна надто впливає на наш розум, тож ми пишемо таке», – каже Катерина.
З юними колегами своїм баченням професії поділилися досвідчені журналісти: Лілія Боднарчук, завідувачка редакції новин «Вісті» ОТБ «Галичина», голова Івано-Франківської обласної спілки журналістів; Вікторія Плахта, координаторка Центру журналістської солідарності, заслужена журналістка України; Ірина Блаженко, асистентка ЦЖС, журналістка інтернет-видання «Ґлузд»; Галина Пристай, доцентка кафедри журналістики ПНУ ім. В. Стефаника; Анна-Сабіна Ружицька, фрілансерка.
Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну та інші види допомоги.
