Про порядок акредитації журналістів, правила роботи у районі ведення бойових дій, базові правила безпеки, а також поводження із підозрілими предметами йшлося на зустрічі рятувальників із місцевими журналістами та медійниками-переселенцями у Дніпровському Центрі журналістської солідарності НСЖУ.
Якщо журналіст планує їхати працювати туди, де ведуться бойові дії, він має оформити свою поїздку документально і забезпечити власну безпеку. Починати треба з акредитації.
– На сайті міністерства обов’язково ознайомтеся із правилами роботи представників ЗМІ в районі ведення бойових дій, з порядком взаємодії військових із журналістами на період дії воєнного стану, там є усі інструкції, – розповів спеціальний кореспондент Інформаційного агентства Міноборони України «Армія Inform» майор Євгеній Романов. – Ви повинні знати, хто має право коментувати, про що можна говорити і про що не можна, яка інформація не підлягає розголошенню, хто за що відповідає та інше.
За порадою військових, після легалізації обов’язково необхідно встановити контакт із прес-офіцером того підрозділу, куди ви їдете.
-Зараз існує ціла низка прес-офіцерів, які працюють із журналістами. Просто так в частину на лінії бойових дій вас не пустять. Контакти можна запросити в Міністерстві оборони України, – зазначив полковникТарас Грень, спеціальний кореспондент Інформагентства МОУ «Армія Inform». – Далі вам потрібно скласти точний план вашої роботи. Що конкретно ви хочете? Це для того, щоб співпраця з прес-офіцером була максимально ефективною.
Одна з головних рекомендацій, кажуть військові, це обов’язково мати захисне спорядження – бронежилет, шолом, аптечку. Крім цього, знадобляться наколінники, налокітники, щільні міцні сміттєві пакети для того, аби зберегти від бруду і води фото- та відеотехніку. Одяг краще підбирати такий, який за кольором вирізнятиме журналіста серед військових.
– Важливо, щоб ваші рідні, близькі, ваш редактор обов’яково знали, куди ви поїхали, з яким прес-офіцером ви працюєте, у якому ви підрозділі. Домовтеся зі своїми рідними, що раз на день ви надсилатимете повідомлення. Ви маєте забезпечити собі повернення додому – це головне! Найгірше – потрапити у полон. Вороги не шкодують військових, а журналістів – ще більше. Для них ми – пропагандисти, –прокоментував полковник.
До речі, щоб завжди бути на зв’язку потурбуйтесь про заряджений павербанк. На час поїздки краще змінити телефон на кнопковий, такий довше тримає заряд. Бажано взяти кілька SIM-карт різних операторів, бо вороги часто глушать сигнал.
Військові не радять медійникам брати у дорогу велику професійну апаратуру, вона привертає увагу ворога. А от подбати про зарядні пристрої та продуктовий пайок – це важливо.
Окремо вкотре рятувальники нагадали представникам ЗМІ про вибухонебезпечні предмети, яких на лінії фронту, безліч.
– Те, що лишають вороги по собі, несе не меншу загрозу, ніж самі обстріли. По-перше, після того, як завершився обстріл, ще не закінчується відпрацювання самоліквідаторів на боєприпасах. Є такі, період самоліквідації яких більше двох діб. Тому військові спершу оцінюють обстановку, стан тих боєприпасів, які були застосовані на цій території. Лише після цього, з дозволу того, хто до вас прикріплений, можете діяти як журналіст. І виключно по команді! Це правило стосується і відвідування зеленої зони або порожніх будівель, де можуть бути розтяжки чи міни, – сказав начальник відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області капітан служби цивільного захисту Сергій Петух.
Координаторка дніпровського Центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова презентувала присутнім пункт прокату захисного спорядження для працівників медіа, який діє при Дніпропетровській обласній організації НСЖУ. І нагадала медійникам, що представники ЗМІ, які збираються їхати у гарячі точки, можуть безкоштовно отримати все необхідно для безпеки. Але, додав голова правління Дніпропетровської обласної журналістської організації Олексій Ковальчук, треба більше думати про власну безпеку, ніж про ексклюзивний кадр.
– Коли журналіст їде працювати у район бойових дій, він має пам’ятати, що жоден журналістський матеріал, найкрутіший кадр чи відео не варті того, щоб ризикувати своїм життям. Тому дуже важливо підготуватись до такої поїздки, врахувати усі ризики, забезпечити себе якісним захисним спорядженням. І обов’язково прислухатись до усіх порад військових, – порадив пан Ковальчук.