Зміни, які вносить у медіапростір законопроєкт «Про медіа», викликають численні запитання у місцевих телерадіоорганізацій. Ці запитання вони мали можливість висловити у п’ятницю під час наради «Як вплине закон про медіа на діяльність комунальних ЗМІ», яку провели Міністерство культури та інформаційної політики і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
Як пояснив заступник міністра Тарас Шевченко, законопроєкт запроваджує доволі суттєве реформування тих телерадіоорганізацій, які на сьогодні є комунальними. Передбачена діяльність в Україні трьох типів аудіовізуальних медіа: національних публічних, місцевих публічних (нинішніх комунальних) та медіа громад (університетських, ТБ на рівні міських кварталів тощо).
Під час наради увагу було зосереджено на проблемах створення місцевих публічних аудіовізуальних медіа – телебачення і радіо сіл, міст, областей, регіонів. Обов’язок фінансувати ці медіа покладено на органи місцевого самоврядування, які їх заснували. У свою чергу, медіа мають транслювати суспільно значущу інформацію, сесії місцевих рад тощо. Натомість, на обсяг комерційної реклами в цих ЗМІ накладаються певні обмеження.
Основними «органами управління» таких медіа стануть наглядові ради, які формують місцеві ради і громадський сектор (при цьому представників громадських організацій має бути на одного більше, ніж представників ради). Наглядові ради мають убезпечити ЗМІ від політичних впливів.
– Ми дякуємо розробникам законопроєкту, що вони передбачили в документі наше існування, – сказала, виступаючи на нараді заступниця генерального директора івано-франківського обласного телебачення «Галичина» Юлія Юзьків. – Але залишається чимало питань щодо наглядових рад: боїмося зловживань. Необхідно передбачити неможливість впливу наглядових рад на програмну концепцію ТРК.
Очільниця радіо «Київ» Наталія Лященко звернула увагу на те, що в маленьких містах, де існують телерадіоорганізації, може просто не виявитися необхідної кількості громадських організацій, готових брати участь у наглядовій раді.
Керівниця телерадіокомпанії «На хвилях Корсуня» (Черкаська область) Галина Добровольська звернула увагу одразу на цілу низку проблем законопроєкту. Зокрема, він встановлює завищену квоту подання суспільно значущої інформації, яка може стати непідйомною для малих радіостанцій.
– Але найбільша проблема – це зобов’язання місцевих рад фінансувати телерадіоорганізації, – сказала Галина Добровольська. – Досвід показує, що ради неохоче виділяють кошти для медіа. Обґрунтованим є побоювання, що деякі ради вирішать, що краще закрити ТРК, ніж виділяти на неї великі кошти.
Говорячи про свою телерадіоорганізацію, пані Добровольська зауважила, що вона має достатньо можливостей сама заробляти на свою роботу рекламою, натомість, законопроєкт обмежує ці можливості.
Корсунську колегу підтримала керівниця самбірського радіо «Поступ» (Львівська область) Оксана Коваль. За її словами, засновники, як правило, готові фінансувати тільки заробітні плати.
А програмна директорка ТРК «Перший західний» (м. Львів) Юлія Грабова зазначила, що не є рідкісними випадки, коли «впливові люди» на місцях створюють громадські організації спеціально під себе. Крім того, деякі громадські організації можуть обіймати занадто активну позицію, лобіюючи висвітлення телерадіоорганізацією саме цікавої їм тематики.
Як зазначив член Національної ради з телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін, «дуже важко розробити і викласти в законопроєкті ідеальні механізми діяльності телерадіоорганізацій». Він пообіцяв, що розробники законопроєкту працюватимуть над його вдосконаленням.
А заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко додав, що ситуацію ускладнює той факт, що місцевих комунальних телерадіоорганізацій у Європі немає, отже, зразки, на які варто орієнтуватися, відсутні. Тому модель, закладена в законопроєкт, є сумішшю різноманітних філософій та ідей. Він визнав, що питання формування наглядових рад залишаються.