Четверо українських журналістів та журналісток можуть працевлаштуватися в державній телерадіокомпанії RTK у Приштині. Про таку можливість розповів генеральний директор Шкумбін Ахметджекай під час зустрічі з учасницями програми професійного захисту “Резиденція в Косові”, які перебувають у Приштині. Він уточнив, що йдеться про дві посади на радіо RADIO KOSOVA та дві – на телебаченні. Головні умови – володіння англійською (албанською) та бажання працювати.
Дружня зустріч відбулася в робочому кабінеті Шкумбіна Ахметджекая, до якої приєдналися керуючий директор Беснік Болетіні та його заступниця Арта Беріша. Гендиректор зазначив, що війна для всіх однакова: і для косоварів, які пережили воєнне лихоліття наприкінці 90-х, і для українців, які сьогодні протистоять російській навалі. Тому надзвичайно важливо, аби журналісти та журналістки мали змогу залишатися в професії, щоб допомагати своїй країні на інформаційному фронті.
Косовським колегам було цікаво почути історію кожної з присутніх українських медійниць, які до широкомасштабного вторгнення росії жили і працювали в Луганській, Одеській, Кіровоградській областях та в місті Києві. У свою чергу, вони охоче розповіли про свій досвід і влаштували екскурсію телерадіокомпанією. Цікаво, що газетярами в Косові називають не лише працівників друкованих ЗМІ, а й працівників радіо, телебачення та онлайн-медіа.
З телебаченням у Косові вийшло майже за класиком марксизму-ленінізму, який називав кіно “найважливішим із мистецтв”. Після того, як із медіапростору Косова зникли друковані газети, найпершим джерелом інформації для косоварів став телевізор. Лише за два останніх роки тут з’явилося три нових телеканали, однак безумовним лідером залишається RTK. Цей єдиний у Косові суспільний мовник існує на державні кошти та налічує понад 700 штатних працівників. До комплексу RTK входять чотири телевізійні канали та два радіо, а також онлайн-портал https://www.rtklive.com і сторінки в соцмережах.
Шкумбін Ахметджекай розповів, що найпопулярнішою є ранкова інформаційна програма, а також вечірній випуск новин албанською та сербською мовами, частина сюжетів виходить із сурдоперекладом. Телебачення аналогове, про звичну для українців “цифру” поки що не йдеться. “Це питання залежить не від нас, а від незалежної комісії, яка приймає відповідні рішення”, – каже гендиректор.
Особливої уваги заслуговує технічна складова медіахолдингу. В коридорі біля входу ми побачили раритетну техніку для монтажу відео, яку використовували наприкінці 70-х. Координатор програми “Резиденція в Косово” Адем Сулеймані зауважив, що на такій апаратурі працював його батько – телевізійник. Після ремонту приміщення їй не знайшлося місця в монтажній студії, де встановили новітнє устаткування японського виробництва. Починаючи з 2002 року, Країна Сонця, що сходить суттєво підтримує RTK. На спонсорські кошти придбали камери та іншу техніку, яка дозволяє вести прямі включення, записувати ток-шоу та виготовляти сучасний якісний медіапродукт. Однак для капітального ремонту приміщення – історичної будівлі потрібні серйозні ресурси. За словами гендиректора, надходження від реклами обмежені 500 тисячами євро на рік, але цього недостатньо. Основну частину видатків покриває державна підтримка.
Нам показують нову студію, що зберігає запах фарби. Звідси в прямому ефірі йшла програма про 100 днів війни в Україні, в якій брали участь президент ВБФ «Журналістська ініціатива» Людмила Мех та секретар Національної спілки журналістів україни Сергій Шевченко. Ремонт приміщення почали три місяці тому.
“Можна було б усе зробити швидше, якби не проблеми з тендером. Ми подали до уряду заявку на 200 тисяч євро, щоб здійснити апгрейд. Але потрібен час, щоб дотримуватися всіх тендерних процедур”, – каже Шкумбін Ахметджекай.
Українські журналісти поцікавилися, як оплачується робота їхніх косовських колег. Як пояснив Шкумбін, все залежить від досвіду та кваліфікації працівника. Початківці отримують 580 євро на місяць, спеціаліст першої категорії – 700 євро, вищої – 780 євро.
У свою чергу, телевізійники з Косова поцікавилися, чи залишились в Україні журналісти, які ведуть репортажі з зони бойових дій, як проходила приватизація державних ЗМІ та чи складно залишатися незалежними від політиків та олігархів медіа. Під час зустрічі в RTK народились нові ідеї, які найближчим часом знайдуть втілення в українських та косівських ЗМІ.
Людмила Макей