Комісія з журналістської етики засудила поширення у ЗМІ відео із матір’ю, яка втратила доньку й зазнала тяжких поранень під час ракетного удару російських військ по Вінниці 14 липня, та закликає адміністрацію лікарні, де перебуває потерпіла, провести службове розслідування щодо тих, хто надавав дозвіл на допуск знімальної групи до постраждалої.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у заяві Комісії з журналістської етики.
“16 липня фіксер італійського телеканалу RAI News 24 Антон Кудінов виклав на своїй сторінці у фейсбук відео інтерв’ю з Іриною Дмитрієвою, яка під час ракетного удару по Вінниці 14 липня втратила доньку та сама зазнала тяжких поранень. Інтерв’ю записувала кореспондентка RAI News 24 Лаура Танґерліні. Відео було знято в реанімаційному відділенні. Медіагрупа, яка вела зйомку, дала в руки постраждалої телефон з відео ще живої дівчинки і фіксувала на камеру реакцію жінки на це відео та на звістку про смерть власної дитини. Згодом Кудінов написав, що метою цього інтерв’ю було привернення уваги світу до війни в Україні і що сама жінка виявила таке бажання. Проте родичі постраждалої заперечили факт надання згоди на це інтерв’ю”, – ідеться у повідомленні.
Комісія з журналістської етики категорично засуджує такі підходи до висвітлення теми людей, що втратили рідних, самі зазнали поранень чи будь-яких інших травм, у тому числі психологічних.
У Комісії зазначили, що розуміють необхідність постійного фокусування уваги світової спільноти на терористичних атаках росії на цивільне населення України. Проте вважають, що таке висвітлення не повинно завдавати додаткового болю та страждань усім постраждалим внаслідок російської воєнної агресії, ретравмувати їх. В таких випадках пріоритетом є не зацікавленість аудиторії, а психологичний стан постраждалої людини.
У КЖЕ звертають увагу на Рекомендації щодо захисту приватності у роботі засобів масової інформації, підготовлених експертами Ради Європи, де міститься низка пунктів, які стосуються інтерв’ю з людьми, які перебувають у лікарнях.
Зокрема у пункті 2. 3. зазначено, що “слід докладати особливих зусиль для захисту людей, які переживають страждання, скорботу чи шок, як щодо самих себе, так і щодо членів родини та родичів”. Зокрема, у цьому пункті сказано, що “зазвичай журналістам не слід брати інтерв’ю у пацієнтів лікарень чи будь-яких інших подібних установ без дозволу адміністрації цих установ. Виключення можуть складати, зокрема, випадки розслідування лікарської халатності, недбалого ставлення до пацієнтів, хабарництва або будь-якої незалежної перевірки скарг пацієнтів на лікарів чи інший персонал медичних закладів або в інших випадках за ініціативою пацієнтів. ЗМІ повинні у будь-якому випадку уникати інтерв’ю з особами, які позбавлені належного розуміння або на яких серйозно вплинули обставини”.
Пункт 4.3. Рекомендацій посилює цю вимогу: “У потенційно чутливих місцях, наприклад, у каретах швидкої допомоги, лікарнях, школах та в’язницях, потрібна також згода керівника. Незалежно від загальної згоди керівництва закладу, ЗМІ не повинні проводити фото- чи відеозйомку осіб, від яких не можна очікувати розумної вільної згоди, як, наприклад, коли вони знаходяться під стресом у відділенні невідкладної допомоги”.
КЖЕ вважає, що журналісти повинні зважати не лише на бажання людини дати інтерв’ю, але й на реальний стан людини, на який може впливати чимало факторів, у тому числі й той, скільки часу пройшло після реанімації та після прийому анестетиків, який психологічний стан людини тощо. Стан людини можуть оцінити лише лікарі та психологи, а відтак їхня думка щодо запису такого інтерв’ю є важливою, якщо не визначальною, і має враховуватися.
У Комісії з журналістської етики зауважують, що вже не раз звертали увагу на необхідність коректного висвітлення тем, які стосуються осіб, які постраждали внаслідок війни. Зокрема, у заяві щодо меж оприлюднення приватних даних осіб, які постраждали від війни; рекомендаціях КЖЕ щодо висвітлення загибелі людей під час війни. А також лекції головної редакторки “Громадського радіо” Тетяни Трощинської на тему “Як повідомляти про травматичний досвід в медіа та чому не варто робити сенсацій з історій про статеві злочини”.
“Засуджуючи сам факт інтерв’ю з постраждалою Дмитрієвою, спосіб, в який воно було зроблено, та небажання Танґерліні та Кудінова визнати власну неетичну поведінку та вибачитися, Комісія закликає Адміністрацію лікарні, де перебуває Дмитрієва, провести службове розслідування щодо тих, хто надавав дозвіл на допуск знімальної групи до постраждалої”, – йдеться у заяві.
Також КЖЕ закликає Міністерство охорони здоров’я разом із журналістською спільнотою виробити правила допуску журналістів у лікарні, Міжнародні журналістські організації – засудити неетичну поведінку італійського телеканалу RAI News 24 та його працівників, українську журналістську спільноту – повернутися до теми надання прескарт для журналістів з метою чітко розмежувати професійних журналістів та блогерів.
14 липня війська рф з акваторії Чорного моря завдали удару по центру Вінниці трьома ракетами “Калібр”. Унаслідок обстрілу загинули 24 особи, з них три дитини. Звернулося по допомогу 202 особи, з них 68 госпіталізовано, у тому числі чотири дитини.
Заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко засудив публікацію у соцмережі відео з матір’ю загиблої від ракетного удару у Вінниці дівчинки, зроблене “журналістом” у лікарні в гонитві за сенсацією.
Джерело сайт ІА “Укрінформ”
