«Всі студії робимо у склі, зі скляними перегородками. Хочеться зробити телебачення прозоре, відкрите, яке б несло тільки правду», – керівник телеканалу РАІ, що на Прикарпатті Андрій Русиняк розповідає про облаштування нової телестудії в Івано-Франківську.
Щодня він контролює хід робіт. Всю «чорну» роботу, каже, вже завершено. Лишилося декілька кімнат, освітлення, меблювання.
«Зараз ми на стадії різних проводок для плазм, для світла. З нашими інженерами і режисерами ми все це до деталей обговорюємо. Облаштували саунд-кімнату, зробили ремонт у гардеробній, де працівники зможуть зберігати ефірний одяг. Все робиться так, аби було зручно», – розповідає Національній спілці журналістів Андрій Русиняк.
Війна, звичайно, загальмувала хід робіт, бракує коштів на закупівлю необхідного обладнання.
«Усе залежить від коштів. Ми не можемо розгубити людей, які в нас працюють. Мій пріоритет – це стабільність. Хай потрошку, але стабільно. Тоді ця стабільність дає змогу творчому колективу мислити зовсім по-іншому», – додає він.
Утім, керівник телекомпанії не відмовився від амбітного і, як він каже, дещо «авантюрного» проєкту. І сподівається, що наступний сезон розпочнеться у новому, сучасному, не гіршому за столичні телестудії, просторі.
«Вірили, що збудуємо телебачення»
Телеканал РАІ Андрій Русиняк заснував ще на початку 90-х років у Бурштині. Тоді ж в райцентрах зʼявлялося чимало маленьких телекомпаній. «Будували телебачення, як хто вмів», – говорить пан Андрій.
З часом мовлення розширювалося, була збудована телевізійна вишка, і вже вдавалося покривати 4 райони навколо Бурштина.
«Розпочинали невеликим колективом, десь 6-7 осіб. Але всі вірили що ми збудуємо телебачення», – говорить Андрій Русиняк.
Після отримання ліцензії на мовлення в цифровій мережі Т2 виникла ідея обʼєднання маленьких телеканалів, які працювали в окремих районах. Але завадила різна форма власності. Зрештою, на Прикарпатті виокремилися два основні телеканал – «Галичина» (заснований обласною радою) та РАІ.
«У нас власкори, є представництва, студія в Коломиї, Калуші, Івано-Франківську та Бурштині. Але оскільки телеканал обласний, то очевидно, що треба було розвиватися й у Івано-Франківську. Спершу створили в обласному центрі невелику студію, більше як продакш», – зауважує керівник ТК.
Стало питання подальшого розвитку. Не завадило цьому й те, що кілька років Андрій Русиняк жив і працював у США. Звідти, каже, привіз багато ідей задля розвитку медіа.
Телерадіокомпанія РАІ має також 6 радіостанцій в області. На часі – отримати ліцензію на мовлення й в Івано-Франківську.
«Ідея була створити навколо Франківська радіостанції і в обласному центрі, аби інформація ішла з районів до Франківська, а з франківська – у райони. Це б дало шалений інформаційний зиск, тому що, як мені здається, ми могли б охопити всю область», – коментує Андрій Русиняк.
Сучасна студія і регіональна школа для телевізійників
До війни РАІ орендувала приміщення в Івано-Франківську, де знімали проєкт «Сила слова». Виникали певні незручності, бо студія працювала один раз на тиждень і доводилося витрачатися на оренду.
«Прийшла думка, що треба робити щось велике, потужне, сучасне. Ми купили приміщення, щоправда, ще не виплатили всі кошти, але це в процесі. Тут буде локація і для радіостудії, адже в Бурштині ми не можемо запросити до ефіру гостей, які перебувають в обласному центрі. Зможемо записувати тут програми і виходити в ефір», – ділиться планами пан Андрій.
Окрім цього, каже, в студії зможуть стажуватися студенти, адже телерадіокомпанія має налагоджені звʼязки з двома університетами в області.
«Є приміщення для ток-шоу, є великий ньюзрум, де можна посадити порядка 18 людей, тих же практикантів. Матимемо можливість запрошувати на стажування. Буде новинна студія, яка матиме дві локації. Для проєкту «Смачні історії» – кухня і відповідне обладнання. Все це робиться на високому рівні. Розумію, що це трохи авантюрний проєкт, бо шалені кошти і невідомо, як їх вдасться заробляти. Війна відкинула нас щонайменше десь на рік назад. Але хочеться зробити, щоб усе було сучасно, по-столичному, так би мовити. Це дорогий бізнес, в умовах війни особливо складно. Та ми вже 30 років на ринку. І я вірю, що так, як і колись крок за кроком все збудуємо», – говорить Андрій Русиняк.
Каже: має на меті не лише відкриття сучасної студії, а й створення своєрідної регіональної школи для телевізійників. Бо війна стерла межі між столичною і регіональною журналістикою, які існували раніше.
«Довелося ночувати на телеканалі»
З початком війни 24 лютого перше, що зробив телеканал РАІ – запустив стрім національного телеканалу РАДА. Адже давати в ефір інформаційно-розважальні передачі було недоречно, а достовірної інформації про те, що відбувається, редакція не мала.
«Я зателефонував нашому представнику Нацради з цією пропозицією. Згодом почали й інші телеканали так діяти. Хтозна, може це і стало потім поштовхом для започаткування Єдиного телемарафону. Я постійно спілкувався з колективом, намагався всіх заспокоїти. Наша нова студія розташована на нульовому поверсі, тож, як тільки звучала повітряна тривога, всі працівники спускалися в це приміщення. Так би мовити, мали своє бомбосховище. Облаштували там тимчасову студію, поставили стрімери. Бо невідомо було – а раптом би «прилетіло» у котресь із приміщень, тоді б телебачення могло взагалі «заглохнути», – згадує Андрій Русиняк.
Каже: був острах, щоб ніхто сторонній не включився в ефір телеканалу. Адже вже на третій день війни сайт РАІ «поклали» через масштабну ddos – атаку.
«Переформатувалися в усіх моментах, на радіостанціях припинили транслювати музику. Повітряні тривоги люди відслідковували якраз через наші радіостанції. Поки ми перебудовувалися, поки перелаштовували все, довелося ночувати на телеканалі», – зауважує Андрій Русиняк.
Додає: нові реалії вимагають більш гнучкого ставлення до роботи телерадіокомпаній в Україні. Адже зараз все дуже забюрократизовано.
«Потрібно мати чіткі заборони щодо того, що не можна робити телерадіокомпаніям. В решті треба дати телеканалам можливість творчо працювати. Тоді це буде справедливо і правильно», – підсумовує керівник ТК.