Відтоді, як у лютому почалася війна в Україні, ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями та спілками журналістів в Україні, щоб оцінити потреби на місцях та надати підтримку.
Оцінка ефективності заходів ЮНЕСКО вже зроблена, зокрема підтримка створення гарячої лінії для журналістів, які потребують допомоги, переклад посібника з безпеки журналістів, забезпечення захисним спорядженням та навчання. Це було метою місії команди з двох експертів ЮНЕСКО Гільєрме Канела та Саорла Маккейб, які відвідали Львів 21-22 квітня. Місія також була розроблена, щоб оцінити потреби журналістів в Україні та запропонувати шляхи їх забезпечення.
Понад 5000 журналістів, акредитовані для висвітлення подій з передової, але багато з них не мають попереднього досвіду репортажів під час воєнних подій. Навчання у сфері репортажів у середовищах підвищеного ризику, психологічної допомоги та психосоціальної підтримки, а також подальшого забезпечення захисним обладнанням, визначено пріоритетними напрямками місією ЮНЕСКО.
Місія також стала можливістю для ЮНЕСКО обмінятися інформацією з національними та міжнародними партнерами, з якими ЮНЕСКО об’єднала зусилля в надзвичайних ситуаціях для підтримки незалежних ЗМІ в країні після початку війни.
Захисне спорядження для журналістів та фіксерів
На заході, організованому в Центрі свободи преси, ЮНЕСКО передало партію бронежилетів і шоломів Національній спілці журналістів України (НСЖУ). Перші жилети отримали журналісти інформаційних служб телеканалів «Україна» та «Україна24». Серед тих, хто отримав це захисне спорядження також були місцеві фіксери та фрілансери, які часто працюють за небезпечних обставин.
Аліса Коверда – місцевий фіксер для іноземних журналістів та перекладач. Вона наголошує, що робота фіксерів дуже важлива, коли йдеться про безпеку журналістів.
Команда ЮНЕСКО відвідала новий Центр журналістської солідарності, відкритий Національною спілкою журналістів України (НСЖУ), у квітні, щоб допомагати журналістам продовжити роботу під час війни. Центр може використовуватися як ньюзрум, також там можна отримати обладнання та фінансову допомогу для журналістів, які були змушені евакуюватися з інших куточків України.
«Інформація – найсильніша зброя цієї війни. Тому так важливо, щоб журналісти на передовій були максимально захищені. Ми, які є частиною журналістських команд, як місцеві фіксери та перекладачі, які допомагають журналістам зрозуміти контекст цієї війни, вважаємо, що наша робота цінується завдяки такому виду захисту».
Аліса Коверда, Місцевий фіксер для іноземних журналістів і перекладач
Тренінги про роботу в умовах підвищеного ризику є життєво важливими
Навчальні курси будуть інтегрувати ресурси ЮНЕСКО, такі як посібник ЮНЕСКО-Репортери без кордонів «Посібник з безпеки для журналістів», який нещодавно був перекладений українською. Два таких центри відкрито в Івано-Франківську та Чернівцях.
Сотні журналістів потребують підтримки
Президент НСЖУ Сергій Томіленко наголосив, що сотні українських журналістів сьогодні в скруті і потребують підтримки.
«Щодня ми отримуємо десятки запитів від колег, у тому числі про захисне спорядження, гуманітарну допомогу та організаційну підтримку тим, кому довелося евакуюватися. Внесок ЮНЕСКО у безпеку журналістів є надзвичайно значним», – прокоментував Сергій Томіленко.
«Захисне спорядження для журналістів в Україні надзвичайно важливе, тому що зараз дуже важко купити бронежилет чи шолом в Україні самостійно», – говорить український журналіст з телеканалу «Еспресо.TV» Андрій Яніцький. «Насамперед захисне спорядження відправляється на фронт для бійців. Тому купити його в Україні чи навіть у сусідніх країнах важко». Друга складність — ціна, каже він. «Хороший захисний комплект коштує мінімум 1000 євро. Часто в Україні журналісти отримують нижчу зарплату на місяць. Тому допомога ЮНЕСКО є такою цінною».
Гаряча лінія довела свою цінність
Одним із термінових запитів українських журналістів було підтримати створення гарячої лінії для нужденних журналістів. Ця лінія вже довела свою цінність, оскільки протягом перших днів роботи було здійснено понад 100 дзвінків.
НСЖУ поділилася з ЮНЕСКО історіями про два випадки, коли гаряча лінія успішно надала допомогу журналістам, які вкрай її потребували, як іноземним кореспондентам, так і редактору місцевої газети, які зателефонували на гарячу лінію за допомогою.
Перший випадок – телевізійна група британсько-арабської мережі, яка на початку березня 4 дні перебувала в облозі поблизу міста Ірпінь і не могла вибратися. Завдяки координації співробітників «гарячої лінії» та Національної спілки журналістів телевізійна група змогла вибратися з облоги у супроводі групи мирних жителів, які приєдналися до прес-команди з Ірпеня.
Другий інцидент – редактору місцевої газети в Харківській області довелося втекти від цілеспрямованого обстрілу свого міста. Редактор вважав, що життя його та його сім’ї буде під загрозою, якщо вони залишаться там, і зателефонував на гарячу лінію для підтримки. Цю евакуацію поетапно координувала гаряча лінія, консультуючи маршрути пошуку житла по дорозі, пошуку палива та пошуку житла на заході України після евакуації. Редактор зараз перебуває у Львівській області і повернувся до активної журналістської діяльності.
Центр свободи преси, яким спільно керують «Репортери без кордонів» (RSF) та Інститут масової інформації (IMI), отримав фінансову підтримку від ЮНЕСКО. Розташований у центрі Львова, він служить ресурсним центром для журналістів, які шукають фінансової чи психологічної допомоги, а також логістичним центром.
Експерти ЮНЕСКО також мали змогу відвідати Lviv Media Hub, нещодавній проект Львівського медіафоруму. З початку війни хаб запропонував притулок приблизно 60 журналістам, а також планується створити великий коворкінг і нетворкінг для онлайн-журналістів.
Захист безпеки журналістів є пріоритетом ЮНЕСКО
Звертаючись до журналістів у Центрі свободи преси, Гільєрме Канела, керівник відділу ЮНЕСКО з питань свободи вираження поглядів та безпеки журналістів, відкрив захід, висловивши солідарність ЮНЕСКО з медіа-спільнотою, яка висвітлює війну, і наголосив на величезних викликах, які перед ними стоять. Він також вшанував пам’ять тих, хто вже загинув з початку війни.
Він посилався на Комітет Нобелівської премії миру, який заявив, що «свобода вираження поглядів та свобода інформації допомагають забезпечити інформованість громадськості». Ці права є вирішальними передумовами демократії та захисту від війни та конфліктів». Тому, підсумував Канела, «захист безпеки журналістів, які висвітлюють війну та конфлікти, є пріоритетом ЮНЕСКО».
Журналісти потребуватимуть фінансової підтримки
Професіонали ЗМІ та представники громадянського суспільства, з якими зустрічалася ЮНЕСКО, підкреслили необхідність підтримки журналістів, яким довелося переїхати, в тому числі щодо оренди офісних приміщень та обладнання. Вирішення фінансових проблем, з якими стикаються медіа за відсутності надходжень від реклами, було визначено як один із найбільш нагальних пріоритетів.
Президент Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко стурбований економічною життєздатністю медіа у своїй країні.
«Звертаємося до міжнародної спільноти з запитом також запровадити програми економічної стабільності для всіх українських журналістів. Зокрема, програми фінансування заробітної плати для журналістів, які б підтримали їхню професійну діяльність та дозволили б залишатися в професії».
Сергій Томіленко, президент Національної спілки журналістів України (НСЖУ).
Діяльність ЮНЕСКО в Україні є частиною мандата ЮНЕСКО щодо сприяння вільному інформаційному простору. Це стало можливим завдяки підтримці Мультидонорської програми ЮНЕСКО за свободу слова та безпеки журналістів, регулярного бюджетування Міжнародної програми розвитку комунікації та Глобального фонду захисту медіа.