Упродовж багатьох років жили непохитні журналістські традиції не лише професійної співпраці, але й проведення спільних спортивних змагань. Але вдруге поспіль у розмірений ритм звичного життя вносять кардинальні зміни обставини непереборної сили: торік – пандемія коронавірусу, нині – атака рашистських полчищ на Україну. Проте традиції – живуть!
Тісна співпраця між журналістами Волині та Литви сягає майже 20 років. Спочатку проводилися спільні змагання з міні-футболу та футзалу у литовському м. Друскінінкай та інших містах цієї країни, а також – у м. Луцьку. Потім у Литві щоосені проводилися представницькі футбольні турнірі серед збірних команд із понад 10 країн світу (Україну майже завжди представляли волинські журналісти, а позаторік вони навіть виграли 3 місце, – ред.).
Оскільки за життя і голова облдержадміністрації, і Надзвичайний та Повноважний Посол України в Литовській Республіці, волинянин Борис Клімчук завжди надавав максимум допомоги працівникам ЗМІ у всіх сферах На відміну від багатьох інших послідовників на цих посадах, – ред.), то після його смерті на пропозицію литовських побратимів у м. Луцьку було започатковано Міжнародний турнір «Кубок пам’яті Бориса Клімчука, на першому перемогу відсвяткували волиняни, – ред.).
Але рік 2021-ий вніс суттєві корективи. Пандемія коронавірусу унеможливили проведення змагань у м. Луцьку серед журналістів України, Литви, Польщі та Білорусі (демократичної її частини). З цих же ж причин команда «ЗМІ Волинь» не змогла взяти участі в турнірі у м. Друскінінкай: кордони ЄС були закритими…
16 квітня 2022 р. за погодженням із облрадою (велике сприяння надали голова облради Григорій Недопад і його заступник Григорій Пустовіт, – ред.) в обласному центрі Волині планувалося провести черговий міжнародний турнір із футзалу… Та почалася війна… Здавалося б, агресія рашистських полчищ поставила на всіх мирних ініціативах та традиціях масну криваву крапку. Але!
«Наші друзі з Литви 12 квітня провели у себе турнір з міні-футболу «Луцьк 2022″. Ми з Секретарем НСЖУ, головним редактором «Волинської газети» Володимиром Данилюком (наразі він мобілізований і служить на посаді заступника командира одного з батальйонів Територіальної оборони ЗСУ, – ред.) планували це зробити у м. Луцьку 16 квітня. Але орки завадили… Учасниками були колеги, які за ці роки існування турнірів побували на Волині, або дуже хочуть сюди потрапити. Також вони зібрали кошти на потреби журналістів України. У нас війна, але щоб традиції жили – турнір провели наші друзі у Вільнюсі!», – повідомив продюсер Волинської філії «Суспільного» Костянтин Лоцман.
«Одна з крилатих фраз капітана литовської команди «Пресас» Таутвідаса Венцевічюса – «Головне не тільки футбол, але й те, що відбувається після футболу…». У цей час вона набуває особливого значення! Ми ще не знаємо, яку суму коштів допомоги українським журналістам зібрали литовські колеги, але точно визначили, що вона після отримання буде використана для конкретних медійників та редакцій. Втім, ще головніше: турнір «Луцьк 2022» показав непохитну солідарність литовських та українських журналістів під час війни, яку розв’язав несамовитий кремлівський режим. Тому ще одне спільне гасло наших народів – «За вашу і нашу свободу!» – продовжує жити», – додав Володимир Данилюк.
Відтак, журналістська солідарність та взаємодопомога – сильніші від усіх воєнних лихоліть. У цьому випадку – завдяки великій організаторській роботі Таутвідаса Венцевічюса та його литовським колегам.
У Національній спілці журналістів та Союзі журналістів Литви привітали цю подію.
Слава Україні! Слава Литві!
Світлана КОМА.
Джерело сайт “Волинська газета”