Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко в ефірі телеканалу Апостроф TV пояснив, чому журналісти при виконанні професійних обов’язків не носять зброю, як убезпечити працівників медіа в зоні бойових дій, та як путінські загарбники цинічно нехтують всіма нормами міжнародного права стосовно діяльності журналістів.
Він зазначив, що саме завдяки журналістам світ може отримати достовірну інформацію про війну Росії проти України.
«Ми живемо в реаліях війни, громадяни різних країн отримують про неї інформацію з екранів телебачення та інших джерел, – каже він. – Убивство журналістів при виконанні професійних обов’язків – це резонансна тема, яка знову посилить увагу до України та українських реалій. Вона може мобілізувати і політиків, і впливових людей, і журналістів та громадян на свої уряди, щоб дипломатичним шляхом надавати допомогу Україні, об’єднуватись і, головне, зупиняти цю війну».
Кожна загибель на війні – це величезна трагедія, яку неможливо виміряти грошима чи іншими мірками, продовжує голова НСЖУ. Тому ми маємо з величезною повагою і вдячністю ставитись до міжнародних журналістів, які свідомо їдуть виконувати професійний обов’язок в Україну і свідомо наражаються на небезпеку.
«Ми хочемо, щоб кожен журналіст – і український, і іноземний – був у безпеці, не ризикував здоров’ям, а тим більше – життям. Це не просто якийсь туризм у гарячу точку. Це приклад жертовності, коли наші колеги наражаються на небезпеку. Вони виконують величезної ваги місію – подавати правду і свідчення для багатомільйонної аудиторії, щоб світ усвідомлював, що відбувається в Україні. Саме міжнародні журналісти разом з українськими захисниками, військовими, волонтерами перебувають на передовій цієї загарбницької війни з боку російських окупантів. Вони виконують професійний обов’язок, висвітлюючи цю війну», – підкреслив Сергій Томіленко.
Він пояснив, що журналістів, які перебувають у гарячих точках, певною мірою захищають норми міжнародного права. ЮНЕСКО та Рада Європи моніторять воєнні злочини проти працівників ЗМІ. Однак в Україні журналістам критично не вистачає захисного обладнання, елементарних бронежилетів та шоломів. Є варіанти страхування життя та здоров’я, але ці страховки на війні надзвичайно дорого коштують, тому їх можуть собі дозволити лише великі медійні корпорації.
«Журналісти недостатньо захищені на війні в Україні. Водночас воєнні злочини і перешкоджання журналістам під час воєн – це окрема категорія, яка посилює відповідальність окупантів та тих, хто скоїв ці злочини проти журналістів та представників ЗМІ. Бронежилет і напис PRESS для журналіста – це стандарти безпеки. Ідентифікатор PRESS спеціально зроблений для того, щоб указати: людина у цьому пробрендованому захисному спорядженні –недоторканна. Це чіткий сигнал для всіх воюючих сторін, що це – беззбройна людина. В усьому світі жорстко засуджується порушення цих норм. Якщо армія будь-якої сторони буде рядитись у бронежилети PRESS – це диверсія, яка, зрештою, підірве будь-яку довіру і ще більше обеззброїть самих журналістів», – пояснює голова НСЖУ.
Він звернув увагу на акцент в українських реаліях, з огляду на те, що окупанти використовують специфічну свастику – букви Z і V.
«Збройні сили, і журналістська спільнота звертаються до журналістів, особливо до працівників телеканалів, із закликом не використовувати на зовнішньому та будь-якому брендуванні автомобілів, бронежилетів, шоломів тощо загальносвітову абревіатуру ТV і V (Вікторія). Використовувати винятково PRESS, тому що V може помилково сприйматись як окупаційна свастика. Не потрібно наражати себе на ризик, бо рішення може прийматися за секунди. Уніфіковане брендування – це PRESS.
З іншого боку, журналістські позначки не рятують від куль російських окупантів. Днями російські окупанти обстріляли швейцарського репортера Гійома Бріке, який приїхав в Україну і прямував із Кропивницького до Миколаївської області. Після українського блокпосту його автомобіль прицільно обстріляли російські вояки. Водночас на фото видно, що більшого брендування символікою PRESS у світі ще треба пошукати: на капоті, на вікнах, малі і великі бейджики, скрізь написано PRESS. Але все одно окупанти поранили журналіста, а потім ще й пограбували: забрали всі гроші та хотіли забрати камери і журналістське спорядження», – розповів Сергій Томіленко.
За його словами, відомий судовий та військовий репортер Антон Наумлюк, який спеціалізується на висвітленні воєнних подій в Україні, вказує: такої жорстокості до журналістів, яку нині проявляють в Україні російські окупанти, він не бачив за останні десять років.
За запитання ведучого про зброю в руках журналіста, та чи має він право використовувати її для самозахисту, Сергій Томіленко пояснив:
«Ця межа дуже чутлива і складна. Йдеться не про те, що журналісту зовсім не можна брати зброю. Питання в тому, що він зі зброєю в руках не може виконувати обов’язки журналіста. Ми бачимо, що чимало медійників, які працювали в редакціях та інформагенціях, свідомо пішли до територіальної оборони, щоб захищати Україну, свої родини, своїх дітей. Це свідомий громадянський вибір. При виконанні ж редакційного завдання, якщо виникла смертельна загроза, зброя для самозахисту може бути використана. Але це елемент екстремальний. Журналіст не може в одній руці тримати зброю, а в другій – камеру чи фотооб’єктив. Це виключно елемент самозахисту. Але такі особливості фронтової журналістики».
На жаль, журналісти гинуть на війні. Оператор телеканалу LIVE Євгеній Скакун загинув через пряме попадання бомби в Київську телевежу. В Ірпені росіяни розстріляли американського журналіста Брента Рено та поранили його колегу. Під Києвом окупанти вогнем накрили знімальну групу FOX NEWS, авторитетний фронтовий оператор П’єр Закжицький та українська журналістка Олександра Кувшинова загинули, кореспондент Бенджамін Холл важко поранений. Потерпають інші журналісти, які зазнали поранень. Днями в київській області журналіст Радіо Свобода Мар’ян Кушнір отримав контузію.
«Тому ми в НСЖУ показуємо, що професія журналіста важлива, що наші колеги свідомо виконують професійний обов’язок і часто стають жертвами війни, що вони – герої», – резюмував Сергій Томіленко.
