Продовжуємо публікувати серію матеріалів лауреатів ХІІ всеукраїнського конкурсу учнівських творчих робіт «Я – журналіст!», які були відзначені у спеціальній номінації Національної спілки журналістів України – «За висвітлення образу українського журналіста». Наступна робота – стаття юнкорки з Кременчука, присвячена пам’яті земляка-трагічно загиблого журналіста Вадима Бойка.
Стандартну добу восьмиласників ХХІ століття можна описати соцмережами та гаджетами: будильник на смартфоні, стрічка у Гуглі, мікрохвильовка й електрочайник. Потім Гугл клас, електронний журнал та проєктор, світлофор із Фейсбуком, холодильник з елекроплитою. Далі навушники і фітнес-трекер, знову мікрохвильовка. Вайбер або Телеграм, Месенджер і телевізор. Також, звичайно, ТікТок, яким особисто я не користуюсь. Мабуть, лише сон в однолітків і мене відбувається за відсутності техніки та мережі.
Цього року я дізналася багато нового про нашу державу. Україні вже тридцять літ, ми відносно молоді. І на початку утворення незалежності стояли яскраві особистості. Одним із цих форматорів був – Вадим Бойко.
Мій земляк – Вадим Бойко, журналіст, народний депутат жив у другій половині минулого сторіччя. Мав сформовану стійку громадянську позицію. Його гостре журналістське перо викривало недоліки суспільства. Вадим Бойко був одним з перших, хто почав боротися за незалежність та формування сучасної України.
Я спробувала уявити себе штучним інтелектом. Якщо зібрати максимум інформації про Вадима Бойка і надати їх технічному розуму, можливо, від цього союзу утвориться якийсь медіа ресурс. Наприклад, фейсбук-сторінка?
Вадим Бойко
Інформація:
Редактор молодіжної студії “Гарт”, народний депутат України 1-го скликання
Навчався у СШ №2 м. Світловодськ та КНУ ім. Тараса Шевченка
Міста проживання: Світловодськ, Київ
Рідне місто: Світловодськ
Стать: чоловіча
Дата народження: 5 листопада 1962 рік
Члени родини: Бойко Леонід Миколайович (батько), Бойко Марта Наумівна (мати), Наталія Леонідівна (сестра)
Газети: «Комсомольская правда», «Комсомольское знамя», «Независимость», «Наддніпрянська правда»
Учасник клубу «Радість»
Друзі:
Олександр Урін, Наталія Уріна, Ольга Мусафірова, Сергій Москаленко, Анатолій Пивовар, Олександр Симонов, Григорій Коваленко, Валентина Пронь, Микола Карнаух, Зінаїда Білявська…
Актуальне:
Публікації:
Клуб «Радість» – Вадим-учень
Весна 1976р.
Вийшло якось так, що будинок №2 по вулиці Шевченка залишився без двірника. Велика засміченість подвір’я гасила піднесений настрій великої групи дітей, що живуть в цьому будинку. І тоді учениці СШ №2 Світлана Мусієнко та Неля П’янкова запропонували: «Давайте проведемо недільник!». Їх підтримали інші школярі. У неділю діти зібрались раніше наміченого часу. На подвір’ї було зібране все сміття, листя, приведено у належний порядок доріжку. Свій колектив діти назвали клубом «Радість».
Коментар:
Процько Катерина: Текст, наведений вище – зміст першої замітки семикласника Вадима Бойка, яку надрукували в «Наддніпрянській правді» м. Світловодська. Він вже в сьомому класі знав: точно буде журналістом!
Правда про Чорнобильську трагедію – Вадим-студент
1982-1983р.р.
Статтю «Висит груша, нельзя скушать» Вадим Бойко написав на основі свого особистого розслідування. Її опублікували в «Комсомольской правде». Після Чорнобильської трагедії були райони, які тодішня бюрократична влада не визнавала забрудненими. Мій земляк зміг довести, що в Народичиськім районі, Житомирщина, прослідковувався високий радіаційний фон. Так можна пояснити назву статті. Тобто чудова груша висить, а вона радіаційно заражена і про це ніхто правди не каже.
Коментар:
Олександр Урін:Так ось, Вадим врятував здоров’я, я думаю, багатьох людей тим, що він розкрив цю правду. Більше того, вже в 90-ому році ми отримали під час виборів лист з подякою до Вадима від міської ради керівництва Народичів. Так ось, Вадим тоді розповідав: “Так, дійсно. Публікація від якогось студента і раптом піднімає таку бурю».
30 років потому – Вадим і сучасність
У тролейбусі чую: “Наступна зупинка – вулиця Вадима Бойка”. Мені відомо про два журналістські конкурси, названі в його честь. В одному з них брала участь з командою. Тому знаю, що в Кременчуцькому краєзнавчому музеї купа згадок про Вадима Бойка. А недалеко від мого міста у м.Світловодську є музейна експозиція у школі, де він навчався. Такі журналісти, як мій земляк, їх історії життя – надзвичайно цікаві для мене.
Коментар:
«Клуб юних кореспондентів»: Детальніше ознайомитись з інформацією про Вадима Бойка можна за цим посиланням: https://sites.google.com/view/vadim-boyko/
Катерина ПРОЦЬКО,
вихованка творчого об’єднання (гуртка) «Клуб юних кореспондентів» комунального закладу позашкільної освіти «Кременчуцький міський Будинок дитячої та юнацької творчості» Полтавської області
Роботу рекомендував до публікації засновник всеукраїнського конкурсу «Я – журналіст!», секретар НСЖУ Віталій Голубєв. Більше робіт учасників конкурсу та учнів Школи універсального журналіста – на сайті «Я – журналіст!»
