Діяти злагоджено, реагувати оперативно на щоденні виклики та пам’ятати, що проблеми медіабізнесу б’ють не лише по редакціях газет та читачах, а й по «Укрпошті», яка втрачає прибутки через зрив доставки видань. Про це говорили понад 130 редакторів національних і місцевих видань, які взяли участь у Всеукраїнській онлайн нараді, що провела Національна спілка журналістів України 11 лютого. Захід пройшов за участі відповідальних працівників «Укрпошти», зокрема, генерального директора Ігора Смілянського та директора Департаменту Укрпошти Сергія Гречко.
До наради НСЖУ провела опитування, в якому редактори оцінили підсумки передплатної кампанії 2022 року, проблематики поштових послуг та доставки друкованих видань в умовах реформування національного поштового оператора. Результати опитування, в якому взяли участь понад 100 редакторів із 22 областей та міста Києва, презентував голова НСЖУ Сергій Томіленко. Відповідно, 72 відсотки опитуваних зазначили, що протягом останнього року тиражі очолюваних ними видань зменшились. В одних випадках падіння несуттєве, 5 – 10 відсотків, в інших – катастрофічне, до 70 відсотків.
«Ми бачимо, що остання передплата була дуже і дуже важкою. Причому головна причина – не економічні чинники, хоча вони є на рівні 50 відсотків, а невчасна доставка до передплатника – 82 відсотка», – підкреслив Сергій Томіленко.
У свою чергу, генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський повідомив про офіційний запуск кампанії «єПідтримка» для передплати на пресу 2022 року за «ковідну тисячу».
Чи не вперше очільник АТ «Укрпошта» відкрито визнав помилки при впровадженні пересувних поштових відділень, які призвели до суттєвих втрат аудиторії видань та фінансових надходжень до державного підприємства, і пообіцяв виконувати зобов’язання щодо вчасної та якісної доставки газет.
«Сподіваюся, що разом ми зможемо долучити певну кількість передплатників до програми «єПідтримка». Чесно скажу, що кількість вакцинованих в селах значно менша, ніж у містах. Це сувора правда життя. Але ми повинні працювати в тих умовах, які є», – сказав він.
Ігор Смілянський визнав, що минулий рік був для «Укрпошти» доволі складним, хоча і зі значними інвестиціями, особливо в ІТ-сектор, діджиталізацію листонош та працівників відділів сортування. Це, за його словами, має значно поліпшити швидкість і якість доставки газет.
«Наша мета – щоб до кінця року кожна листоноша мала пристрій «Три в одному», могла прийняти передплату і бачити кожен день, а не раз на місяць, всі дані і по передплаті, і по руху готівки. Це дозволить в тому числі попереджати деякі крадіжки. Всі читали й писали про купівлю «Укрпоштою» банку. Дійсно, угода зараз в процесі оформлення. Дуже сподіваюся, що ми зможемо перейти до цивілізованих методів роботи і покращення якості. Моя мета – щоб кожна листоноша могла натиснути кнопку й автоматично оформити передплату. Саме для цього, в тому числі, ми купуємо банк. Це теж дозволить швидко приймати передплату і знизити кількість черг по Україні. Будемо створювати базу передплатників.
Ми розпочали будівництво, буде 5 – 7 нових сортувальних центрів, які в рази пришвидшать доставку. Були скарги на якість. Так, зауваження є. Але нова інфраструктура повинна дати потужний поштовх до покращення якості. Сподіваюся, що всі це дійсно відчують», – пообіцяв пан Смілянський.
Директор Департаменту поштових послуг Укрпошти Сергій Гречко прокоментував результати передплати на 2022 рік та розповів про ситуацію на ринку видавців.
«Перед цим ми спробували зробити дочасну передплату онлайн, було задіяно майже 130 редакцій газет, які запропонували передплатникам свої пільгові ціни. Ця практика буде продовжуватися, – сказав він. – За останні три роки, на жаль, по кількості найменувань кількість друкованих ЗМІ скоротилась майже на 22 відсотки. Аналогічна ситуація в каталогах індексів: за три роки вона впала на 20,4 відсотка. Це, безумовно, впливає на кількість передплат. За передплатну кампанію ми надрукували 54 000 каталогів, які були розповсюджені по всій мережі відділень «Укрпошти». У грудні була досить активна участь народних депутатів в акції «Подаруй дитині радість читання».
В статистиці разових тиражів та обсягів передплачених видань дійсно є падіння порядку 10 відсотків, зазначив посадовець. Чому ця кількість відрізняється від тієї цифри 25 – 30 відсотків, яку вказують в опитуванні редактори, пояснив Ігор Смілянський.
«Не можна говорити, що все налагоджено. Саме тому, що були і є помилки, я зараз займаю дві посади: операційного директора «Укрпошти» й генерального. Безпосередньо займаюсь операційною діяльністю, тому можу компетентно коментувати, чому є затримки, чому нема затримок, де є сортувальники, де немає. Там, де зауваження ґрунтовні, я одразу приймаю рішення, додаємо сортувальників, зокрема на Закарпатті. Та сама історія в Житомирі. Розібрались по маршрутах доставки, внесли коригування, і я сподіваюсь, що буде навіть краще. Там, де є такі можливості, я сам безпосередньо реагую. Там, де є питання «давайте змінимо маршрут пересувного відділення, де 24 газети» – ну, я вибачаюсь, заради 24 газет я не можу змінювати маршрут в селі.
Я не хочу сказати, що все гаразд, це не так. Є дирекції, де будуть кадрові зміни. Реагував і буду реагувати. Наприклад, Вінниця, де ми запустили 7 чи 8 пересувних відділень. Автівку, яка мала газети перевозити, вони несвоєчасно відремонтували. Ми втратили там на інших бізнесах і були затримки по пресі. Я приймаю, що в нас є певні регіони, де є проблеми, і ми їх вирішуємо. На Закарпатті, я сподіваюсь, за два тижні ми повністю увійдемо в графік. Я визнаю помилки, давайте разом реагувати. Я не обіцяю, що заради 30 газет поміняю маршрут. Але там, де це можливо зробить, є певні обсяги, які можемо зробить заради зберігання. Наприклад, прийняв рішення по Житомиру: залишити сортувальників преси», – поділився він.
Пан Смілянський також відповів на запитання редакторів, зокрема, редакторки газети «Трудівник Полісся» Віри Мальчук із Хмельницької області, яка емоційно зазначає: селяни Славутчини не довіряють поштовій реформі.
«На Хмельниччині реформування пошти провели з 1 грудня. А колишні відділення вже були закриті 15 листопада. В результаті передплату пересувні відділення практично майже не проводили, а нею займалися здебільшого самі редакції. Листоноші пересувних відділень просто відповідали людям: “А навіщо вам та газета?!”, – каже вона.
«Давайте з повагою ставитись один до одного. Деякі тексти заяв редакторів на межі законодавства, не можна так лякати людей. Зараз у Хмельницькій області ми займаємось формуванням маршрутів, як працює пересувне відділення. Можливо, будемо вносить корективи», – пообіцяв Ігор Смілянський.
Сергій Томіленко поцікавився: який механізм зворотного зв’язку можна запровадити з редакторами видань?
Ігор Смілянський зазначив, що тут прийнятні будь-які канали комунікацій: листування в Фейсбуці чи електронною поштою: «Жодна людина не може сказати, що я не відповів. Сергій Гречко допомагає мені реагувати, в нього є централізований зворотній зв’язок. Як зручно, так і треба робити. Єдине прохання – більш структуровано: яка проблема, чи порушували, рішення не знайдено чи знайдено».
Секретар НСЖУ, головний редактор видання «Вісті Ізюмщини» Костянтин Григоренко у своєму виступі зупинився за проблемах у стосунках з «Укрпоштою» в Харківській області та зазначив: «Дозвіл на використання «ковідної тисячі» на оформлення передплати – це спільна перемога нашої справи, яку ми з трьома асоціаціями та «Укрпоштою» запровадили». Тиражі падають, це природній процес. Але «Укрпошті» треба визнати, що однією з дуже вагомих причин цього є неякісна доставка періодичних видань». Він поділився власним досвідом, як не втратити передплатника та зберегти зв’язок видання з читачем.
Ігор Смілянський відповів: «Ви тільки сказали – ми вже робимо. Не будемо чекати кінця пандемії. Ми переробляємо те, як будуть працювати територіальні менеджери. Їх побільшає і вони будуть покривати певну географічну територію і будуть знаходитись безпосередньо у громадах. Ми зменшимо кількість відділень, які вони покривають. До кінця лютого ми закінчимо розрахунки і з березня почнемо впроваджувати нову систему».
Гендиректор «Укрпошти» визнав, що єПідтримка має певні ризики: «Листоноші переживають, що якщо бабуся піде в банк із карткою отримати підтримку, то наступного разу вони бабушку вже можуть не побачити. Вона цього разу передплату зробить, а наступного разу ви скажете, що у вас передплатників кількість знизилась. Ті пенсіонери, які отримують у нас пенсію, передплачують більше газет, ніж ті, які мають відповідні картки в банку. Тут тонка межа».
Разом з тим Сергій Томіленко зазначив: проблеми з передплатою за єПідтримкою є.
«Вчора говорив із головою Кіровоградської обласної організації НСЖУ Петром Мельником. Він наводить приклад, за словами одного з редакторів газет, що пенсіонер реально пішов до листоноші, потім до поштового відділення, звідки його відправили в редакцію газети, бо ні начальник відділення, ні будь-хто інший не знали, в який спосіб за єПідтримку можна передплатити видання».
Він озвучив від імені членів НСЖУ прохання: провести роз’яснювальну роботу зі співробітниками «Укрпошти», щоб вони могли відповідати на запитання потенційних передплатників.
Ігор Смілянський запевнив, що для персоналу «Укрпошти» проведуть навчання, аби ефективно працювати в нових реаліях.
Спілкування з гендиректором «Укрпошти» тривало більше двох годин. Редактори буквально засипали його запитаннями та цілком обґрунтованими претензіями щодо незадовільної якості доставки періодики.
Так, головна редакторка газети «Сільсьска новина» Марина Животкова (Троїцьке Луганської області) зазначила: «єПідтримка повинна бути направлена на більшу аудиторію, на молоду людину та людей середнього віку, які через свій смартфон зможуть підписати газету на свою бабусю, і на сусідку, і а будинок престарілих чи ще кудись. Бо якщо ми будемо чекати, доки пан Зеленський подарує пенсіонерам смартфон, то і передплата закінчиться».
Президент Української асоціації медіабізнесу Олексій Погорєлов подякував колегам за спільну роботу, яка зробила можливим рішення Уряду запровадити механізм оформлення передплати періодичних видань єПідтримка. Він відзначив і НСЖУ як активного учасника цього процесу, і Асоціацію медіабізнесу, і Асоціацію незалежних регіональних видавців України, і «Укрпошту», і Міністерство культури та інформаційної політики. «Кожного звідси викресли – і рішення не було б», – підкреслив він і наголосив на важливості об’єднання зусиль та взаємодії, які допомагають знаходити рішення.
Сергій Томіленко порадив кожній редакції оперативно проводити свою агітаційну компанію з роз’ясненнями щодо можливостей передплати за кошти єПідтримка, як це роблять колеги з Харківської та Луганської областей.
Редакторка «Нової газети» Інна Тільнова (Кіровоградська область) у своєму виступі торкнулась актуальних питань доставки видання до читача. Вона повідомила, що на місцях завжди знаходить розуміння з боку листонош та керівників відділень «Укрпошти». Але ж політика керівництва поштового оператора не дозволяє якісно надавати послуги, за які «Укрпошта» бере чималі кошти.
«Кількість скарг про недоставку газети збільшилася з введенням пересувних відділень, – додала вона. – Ми втратили в цьому році близько 2000 передплатників. Нам телефонували й казали: «Я вас люблю, але газету виписувать не буду, бо газету не доставляють». Тому я не бачу ніякої перспективи реалізувати всі ці прагнення. Це період, де ми є свідками занепаду друкованих ЗМІ, і моя мета зараз – красиво втриматися якнайдовше».
Ігор Смілянський підтвердив: листоноші не завжди зацікавлені в тому, аби більше заробити. «Ми провели експеримент і роздали 3000 велосипедів. Але колеги сказали: «Не буде додаткового бізнесу. Вона просто буде швидше йти додому». На жаль, я виявився правий».
Для того, аби налагодити роботу сільських відділень «Укрпошти», цього річ доставлять 1200 комп’ютерів. «Це в населені пункти, де мешкає 1200 мешканців і більше», – пояснив очільник «Укрпошти»,.
Взяла також слово директорка підприємства «Центр медіа» (газета «На пенсії») Вікторія Кучурка з Одеси. Вона має унікальний досвід збільшення передплатного тиражу «наполегливою працею і боротьбою з «Укрпоштою».
«Мало докласти зусиль, щоб ці гроші потрапили на картку. Але треба ще ті гроші відробить. Є ще проблеми з організацією обробки даних отриманої передплати відділом періодики. Такі дані повинні своєчасно потрапити на відділення, іншим службам «Укрпошти», редакціям», – вказує вона і додає: є потреба мати актуальні телефони відділів періодики по обласним відділенням «Укрпошти».
Її колега з міста Монастирища Черкаської області, редакторка газети «Алекс» Світлана Драчук підтримала дискусію:
«Укрпошта» не хоче визнавати, що є причини власне у самої «Укрпошти», – каже вона. – Проблема – відсутність місцевих листонош, яка вплинула на стан передплати в окремих селах. Але ми отримали позитивний досвід. Частину свого бюджету ми закладаємо на подарунки передплатникам. Це працює».
Наталія Похольченко, яка перейшла працювати з «Укрпошти» до видавничого бізнесу, зазначила: «Ми всі пливемо в одному човні, і лише спільними зусиллями можна чогось досягнути в наш нелегкий час. Роки, коли у нас було все і багато, вже минули. Питання виживання – наскільки довго ми будемо жити в такому форматі».
Наприкінці наради перша секретар НСЖУ Ліна Кущ розповіла про навчальні можливості для редакторів та журналістів, а Сергій Томіленко нагадав: часу на розгойдування немає, потрібно діяти швидко і злагоджено, аби українці змогли реалізувати своє право на отримання якісної та достовірної інформації. «Вакциновані українці готові витрачати державну допомогу на пресу, а редактори газет та «Укрпошта» готові їм у цьому допомогти», – резюмував він.
