Білоруські журналісти, які виїхали через переслідування на їхній батьківщині, в Україні опиняються перед численними юридичними проблемами. Під час зустрічі з групою колег із Білорусі в Національній спілці журналістів України йшлося про шляхи допомоги журналістам та їхнім родинам. Участь у зустрічі взяли журналісти забороненого в Білорусі популярного інтернет-видання tut.by, телеканалу Белсат, Радіо Внет та інших ресурсів; голова НСЖУ Сергій Томіленко, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, перший заступник голови Київської організації НСЖУ Алла Малієнко, представники правозахисних організацій ZMINA та «Право на захист».
До учасників зустрічі через онлайн-зв’язок звернувся перший заступник голови Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький. Він повідомив про те, що тиск на незалежних журналістів триває: понад 30 співробітників медіа заарештовані, влада знищує непідконтрольні їй ресурси та чинить тиск на асоціацію, журналісти змушені виїздити за межі країни. Борис Горецький подякував українським колегам та Національній спілці журналістів України за підтримку і солідарність.
Білоруські журналісти, які тимчасово переїхали до України, розповіли про проблеми з легалізацією перебування. Сьогодні українське законодавство дозволяє громадянам Білорусі перебувати в Україні 180 днів на рік. Для більш тривалого перебування потрібно оформити посвідку на тимчасове проживання. Підстав для оформлення такої посвідки є кілька, але в кожному із варіантів зібрати необхідні документи непросто.
Зокрема, посвідка на тимчасове проживання може бути видана іноземцям, які прибули до України для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації. Це означає, що білоруські журналісти повинні надати клопотання від іноземного ЗМІ, для якого вони працюють в Україні. Керівник українського представництва телеканалу Белсат Ілля Суздалєв розповів, що київський офіс телеканалу поповнюється журналістами, які змушені терміново виїздити з Білорусі, і вони мають шанс отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні. Для цього телеканал звертається до відповідного департаменту Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а потім – до Державної міграційної служби України.
Але приміром, у випадку з ресурсом tut.by це проблематично, оскільки формально це медіа закрите, а всі печатки та інша документація – вилучена. Група журналістів видання, члени їхніх сімей, а також інші працівники виїхали до України і не можуть найближчим часом повернутися додому. Питання про їхню легалізацію стоїть дуже гостро.
Деякі колеги не можуть надати повного комплекту необхідних документів, тому що деякі з них потребують апостилю, який можна поставити лише на території Білорусі. Все це ускладнює процедури оформлення посвідки.
Іншою підставою для легалізації в Україні є закон «Про волонтерську діяльність». Про особливості отримання посвідки цим шляхом розповіла представниця Центру прав людини ZMINA. Представниці громадської організації «Право на захист» проконсультували присутніх журналістів, як подати заяву на отримання статусу біженця та на що варто очікувати в цьому випадку.
Білоруські журналісти також звернули увагу на недосконалість українського законодавства в частині працевлаштування іноземців. Українська компанія (наприклад, медіа) може прийняти на роботу іноземця, але при цьому повинна отримати дозвіл на таке працевлаштування. Однією з умов отримання дозволу є заробітна плата, не менше за 10 мінімальних зарплат, – тобто близько 65 тисяч гривень. Для українського медіаринку це нереальна зарплата, тому білоруські журналісти не можуть легально влаштуватися на роботу до українських медіа.
Колеги поділилися й іншими проблемами: наприклад, із житлом, із отриманням місць у дитячих садочках, із оформленням нотаріальних довіреностей на майно, яке залишилося в Білорусі, та іншими.
Перший заступник голови Київської організації НСЖУ Алла Малієнко запропонувала колегам допомогу у працевлаштуванні та вирішенні побутових питань.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко запевнив, що спілка триматиме в фокусі уваги проблеми білоруських колег. «Ви завжди можете розраховувати на допомогу в стінах спілки журналістів. Ми готові донести ваші проблеми і пропозиції до урядовців, щоб вирішення питань, важливих для білоруських журналістів в Україні, було взято під контроль. Ми також продовжуватимемо кампанію солідарності із колегами, які переслідуються за свою професійну діяльність», – зазначив голова спілки.
Наприкінці зустрічі Сергій Томіленко вручив Почесну грамоту Верховної Ради України журналісту-переселенцю, оглядачу газети «Урядовий кур’єр» Павлу Кущу. Досвідчений журналіст тривалий час жив і працював у Донецьку, а після 2014 року переїхав до Києва і займається висвітленням подій на сході України, інформаційної безпеки, життя мешканців прифронтових територій. Павло Кущ подякував за відзнаку його журналістської праці і звернувся зі словами підтримки до білоруських учасників зустрічі. Адже українські журналісти, які самі пережили досвід вимушеного переселення, як ніхто, розуміють колег.
