Національна спілка журналістів України пропонує вам ознайомитися із адаптованим перекладом матеріалу американського видання «E&P» (Редактор та Видавець).
Це жорстока правда. Сучасний стан місцевої журналістики є жахливим. За словами Крістен Хер з Інституту Пойнтера, яка відслідковує ситуацію з березня цього року, через руйнівний вплив COVID-19 зникли рекламні бюджети і закрилися понад 50 місцевих редакцій по всій Америці. Окрім того, оскільки редакції по всій країні продовжують працювати віддалено з дому, нещодавно «Tribune Publishing» оголосило, що кілька їхніх місцевих редакцій (включаючи «New York Daily News», «Orlando Sentinel» та «Capital Gazette» в Аннаполісі, штат Меріленд) зачиняють свої фізичні офіси.
Але і до COVID-19 місцева журналістика вже потребувала допомоги.
За даними звіту «Новинні пустелі й газети-привиди: чи виживуть місцеві новини?», опублікованим Школою журналістики та медіа Університету Північної Кароліни і автором якого є завідувачка кафедри журналістики і економіки цифрових засобів масової інформації Пенні Абернаті, починаючи з 2004 року США втратили чверть (2100) своїх газет – ця цифра включає 70 щоденних видань та понад 2000 тижневиків чи неперіодичних видань. У звіті також повідомляється, що наприкінці 2019 року в країні було 6700 газет, порівняно з майже 9000 у 2004 році, і більше 200 із 3143 округів не мали жодної газети та альтернативного джерела достовірної та вичерпної інформації з критичних питань.
Коли в 2016 році було опубліковано перший звіт про пустелі, Абернаті описала його як «дерево, що падає в лісі, і лише одиниці в галузі усвідомили це». Але у 2018 році галузь вже почала розуміти, що відбувається зі здоров’ям екосистеми новин у громадах по всій країні.
«Я думаю, що ми вже можемо спостерігати явище, яке я називаю «Сахара» в окремих регіонах нашої країни», – зазначала пані Абернаті виданню «E&P».
Медіа-ландшафт
«News Reporter» – це сімейна газета в Уайтвіллі, штат Північна Кароліна. Видання, яке виходить два рази на тиждень, було засноване у 1896 році і з 1938 року належало родині Томпсон/Хай. Однак воно існує в одному з найбідніших та найбільш постраждалому регіоні на Півдні. Нині газета має 2026 передплатників на друковану версію та близько 1700 передплатників цифрової або цифрової та друкованої версії видання.
Місцеві газети, як «News Reporter», мають життєво важливе значення в екосистемі новин. Абернаті розглядає це як трирівневу екосистему з національними газетами вгорі, регіональними газетами всередині та газетами громад як базою (що включає етнічні газети, малі/середні тижневики та неперіодичні видання).
Абернаті пояснює, що 2100 втрачених газет непропорційно вплинули на нижній рівень екосистеми, і «як і в будь-якій екосистемі, якщо знищити низ, це матиме наслідки аж до верхів». Крім того, за останнє десятиліття було втрачено 36 000 журналістів, які здебільшого працювали на регіональному рівні. Таким чином, екосистема новин стикається з подвійними втратами.
В останні роки «News Reporter» багато працював та розвивався, щоб задовольнити вимоги галузі. Вони зосередились на інноваціях, інвестували в редакцію і працювали над створенням бізнес-моделі, орієнтованої на дохід від тиражу. Вони скоротили свій асортимент варіантів передплати з 48 до 2: лише цифрова та паперова й цифрова. Вони започаткували цілодобову редакцію, а в 2019 році запустили плату за доступ.
Після запуску оновленого веб-сайту в 2018 році «News Reporter» спочатку планував, що веб-сайт, перш ніж перейти на платну версію, буде безкоштовним протягом трьох місяців. Однак через технічні проблеми знадобилося вісім місяців для запуску платного проекту.
«Це в кінцевому підсумку зіграло нам на руку, оскільки ми зібрали велику аудиторію за рахунок безкоштовного контенту, і це сприяло успішному запуску в лютому 2019 року», – сказав видавець Лес Хай.
Щоб не відставати від попиту своїх читачів, які хочуть, щоб новини їхньої спільноти були доступні якомога швидше, редактор Джастін Сміт сказав, що «News Reporter» зараз опрацьовують всі новини за підходом «пріоритет цифрі». Наприклад, нещодавно редакційні репортери відвідали чотири важливі для громади зустрічі. Матеріали щодо цих зустрічей були опубліковані вже вночі або наступного ранку.
Незважаючи на успішні приклади старожилів, таких як «News Reporter», які пристосувались до нових часів, звіт про новинні пустелі свідчить про те, що цифрові технології не є рятівником, як передбачалося кілька років тому.
«Спочатку була надія, що інформаційні сайти заповнять порожнечу, однак, на жаль, онлайн видання відчувають ті самі проблеми з доходами, що й газети», – сказала Абернаті.
Але тим, хто хоче з головою зануритися в діджитал, слід спочатку провести дослідження у своїй громаді. Абернаті припускає, що існує дуже мало спільнот, які готові підтримати онлайн місцеве видання. Навіть на найменших ринках три чверті онлайн-доходу витягуються технічними гігантами, залишаючи дуже мало доходів, навіть з підписників. Абернаті пояснює, що багато спільнот, які обслуговуватимуться цими онлайн виданнями, можуть не мати доступу до Інтернету або можуть не мати змоги дозволити собі передплату на новини, або розпізнати бренд видання і довіряти йому, коли той з’являється в Інтернеті.
Абернаті також зазначила у своєму звіті, що «хоча 83 нових місцевих сайти було додано до бази даних у 2019 році, така ж кількість зникла, оскільки сайти, які були активними в 2018 році, стали неактивними». Крім того, некомерційні стартапи стикаються з проблемою фінансування, особливо в тих економічно важких громадах, які, як правило, стають новинними пустелями.
Дохід від платного доступу та збільшення тиражів компенсує те, що вони втратили в рекламі в 2018 році після того, як ураган “Флоренція” протягом декількох тижнів нищив багато місцевих підприємств. Хай зазначив, що «хоча цифрова модель не замінила друковану модель, і не скоро замінить, вона буквально допомогла пережити шторм».
Абернаті зазначила, що співпраця між новинними організаціями допоможе в таких регіонах, де, наприклад, знаходиться «News Reporter». Однією з таких співпраць є проект «Прикордонний пояс», який складається з газет та новинних організацій чотирьох округів Північної Кароліни.
«Всі ці чотири округи є одними з найбідніших у штаті», – зазначає Абернаті. «Вони обслуговують населення меншин, яке стає більшістю в округах, в яких вони проживають. Мета (News Reporter) полягає в тому, щоб донести до сусідніх громад, що об’єднавши ресурси та об’єднавшись можна робити якісну журналістику і охоплювати регіон, а не лише громаду чи округ».
Збереження місцевої власності
З 2008 року хедж-фонди, приватні інвестиційні компанії та інші інвестиційні структури агресивно скуповували сотні газет і мереж, витісняючи медіа-баронів минулого століття.
Абернаті говорить, що до кінця 20 століття для акціонерів було кілька переваг. Коли один ринок був нестабільний, це часто могло бути компенсовано іншим ринком, і хороша журналістика могла бути таким ринком. Ще однією перевагою була можливість доносити національні та міжнародні новини до місцевого рівня.
Але коли доходи газетної галузі скорочувались, ці хедж-фонди почали агресивно скорочувати витрати, звільняючи співробітників, скорочуючи виплати, консолідуючи редакторські функції тощо – і врешті-решт стали відомими як “яструби”.
У 2004 році 25 найбільших мереж мали п’яту частину з 8 900 газет і менше третини з 1472 щоденних видань. На кінець 2019 року 25 найбільших мереж володіли лише третиною з 6700 газет, які вижили у країні.
Останнім хедж-фондом, який придбав газетну компанію є Chatham Asset Management. У липні федеральний суддя з питань банкрутства схвалив продаж компанії McClatchy Co. на суму 312 мільйонів доларів, яка оголосила про банкрутство в лютому. Згідно з доповіддю McClatchy DC, після 30-денного перехідного періоду нова компанія розірве всі зв’язки із засновницькою родиною McClatchy, яка контролювала видання 163 роки.
Абернаті дивується, як новий власник буде надавати пріоритет інформуванню спільнот, які цього потребують, враховуючи, реальні проблеми, з якими вони зіткнуться.
«Просто (намагатися) залишатися в бізнесі не означає задовольняти потреби багатьох громад», – сказала вона. «Отже те, яким McClatchy буде через 3-5 років, буде визначатися стратегічними рішеннями, які прийматимуть нові власники».
Хай також поділився своїми побоюваннями щодо немісцевої власності. «Хедж-фонди серйозно підірвали довіру до газет. Ми всі це проходили. Незважаючи на протести та заяви, що не буде звільнень чи зниження якості видання, майже завжди ці дії відбуваються».
Хоча багато власників місцевих газет змушені приймати рішення про продаж цим компаніям заради збереження газети, Хай не планує робити те саме.
«Ми зробимо все, що в наших силах, щоб «News Reporter» тримався під місцевим контролем і молитимемося, щоб люди від Уайтвіла до Вашингтона розуміли і оцінювали, яку важливу роль відіграють газети в наших громадах і в нашій демократії», – сказав він.
Це розуміє і дочка Хая – Маргарет. Маргарет працювала в газеті як автор, а цієї осені розпочала навчання на програмі МВА в Бізнес-школі UNC Кенан-Флаглер, з метою роботи над моделями порятунку місцевої журналістики.
«Четверте покоління «News Reporter» налаштоване рішуче», – сказала вона. «Я виросла, спостерігаючи за друкарським верстатом та допомагаючи із додатками, тому колектив для мене як родина».
Більшість співробітників газети всю свою діяльність пропрацювали в нашій організації, тому працівники, які привітали її, коли їй було п’ять років, – це ті самі, хто вітає її з 23-м, сказала вона.
«Збереження журналістики – це не просто збереження кістяка демократії, це також шанування жертви, які зробила моя сім’я до мене», – сказала Маргарет.
Залишатися оптимістами
Медіа-ландшафт безумовно, змінився з моменту публікації першого звіту про пустелі чотири роки тому. І звіт і надалі відображатиме ці зміни.
Новим для звіту за 2020 рік стали етнічні ЗМІ та суспільне мовлення. Дві речі мотивували додавання етнічних засобів масової інформації у звіті за цей рік, сказала Абернаті. По-перше, це було уявлення про те, що райони, які втратили газети, часто є громадами меншин або громадами, що борються в економічному плані, а по-друге, це той факт, що перепис населення передбачає, що до 2045 року США будуть переважно населяти меншини.
Громадське радіо було додано, оскільки нещодавно воно почало докладати зусилля, щоб допомогти зупинити новинні пустелі, залучаючи журналістів та активізуючи висвітлення державних та регіональних питань, таких як навколишнє середовище, економіка та бізнес, освіта та охорона здоров’я.
Що ще важливіше, у звіті було введено чотири основні концепції: забезпечення того, щоб жодна громада не була виключена, оскільки її мешканці не матимуть доступу до важливої інформації, – це “журналістський виклик 21 століття”; галузі в майбутньому будуть потрібні різні моделі, і все частіше виявляється, що галузі буде потрібно державне фінансування, призначене для місцевих новин; технологічні можливості представлять кілька питань – наприклад, багато американців не мають доступу до високошвидкісного Інтернету, а алгоритми визначають, що бачать споживачі новин, – що вимагає від галузі оцінки того, що вона може робити, а чого не може робити; правила та нормативні акти слід переосмислити, оскільки правила, що визначають управління та регулювання засобів масової інформації сьогодні, були створена майже століття тому, коли галузь знаходилася в зовсім іншій ситуації.
За словами Абернаті, всі чотири концепції взаємопов’язані, і їх потрібно переосмислити або переробити, щоб припинити зростання новинних пустель у країні.
Забігаючи наперед, пандемія COVID-19 продовжуватиме порушувати нашу галузь. Приблизно у кожного незалежного видавця, з яким спілкувалась Абернаті, з моменту виходу звіту за 2020 рік у другому кварталі реклама зменшилася на 40-50 відсотків. Багато людей змогли працевлаштувати людей за державної допомоги, яка надходила до невеликих та незалежних видавництв. Однак вони очікують, що третій та четвертий квартали будуть млявими, сказала вона.
Вона передбачає, що у галузі буде на кілька сотень тижневиків менше, і галузь побачить перехід багатьох видань у діджитал, як це вже зробили майже три десятки. Щоденним виданням доведеться переформатувати розповсюдження друкованої версії та скоротити графік друку. Проблема обох методів полягає в тому, що якщо вони робляться не вдумливо, то видання ризикує відлякати читачів, яких вони все ще мають, а також своїх рекламодавців.
Однак, будуть і ті, хто залишаться живими. Будуть такі, які віднайдуть найкращий спосіб повідомляти новини та інформацію, яка підживлює демократію для їхніх спільнот, творчо та дисципліновано, сказала Абернаті.
Абернаті також передбачає, що галузь продовжуватиме пошук нових бізнес-моделей. Галузі доведеться покладатися на незалежних власників, котрі мають головним пріоритетом журналістську місію, щоб «спробувати та з’ясувати, як створити бізнес-модель, яка служить їх громаді».
Що стосується звіту про пустелі 2021 року, Абернаті сподівається зосередитися на політиці на національному та місцевому рівнях. Вона також хоче вивчити, які переваги матиме співпраця у майбутньому. Крім того, вона хоче стежити за державним фінансуванням, великими мережами ЗМІ, майбутнім незалежних інформаційних організацій та іншими різноманітними ЗМІ, які можуть відігравати важливу роль у майбутньому.
Для Леса Хая щорічний звіт про новинні пустелі надав охолоджуючого ефекту, але він розглядає його як шляхи до вирішення проблеми.
«Він закладає основу для чесної оцінки», – сказав він. «Є великі пагорби, на які можна піднятися, але якщо ми зможемо відновити місцеву власність, розбити монополії, внести інновації, інвестувати в наші редакції, працювати, щоб охопити все більш різноманітну аудиторію, розраховувати на більшу зовнішню підтримку у вигляді законопроектів, як H.R. 7640 (законопроект, що передбачає податкові пільги для підтримки місцевих газет та інших місцевих ЗМІ), то некомерційна модель зможе отримати точку опори».
Для Абернаті метою звіту є не викликати більше песимізму в галузі та майбутньому новин, а надати джерело аналізу, яке передає стан місцевих новин та підвищить обізнаність не лише у галузі ЗМІ, але серед політиків та країни, в цілому.
Але для будь-якого видавця, який читає звіт, Абернаті зазначає, що найкращими є як реалісти, так і оптимісти.
«Ви повинні повірити, що буде відповідь на місцеву кризу новин. Це може бути наслідком змін політики. Відповідь може походити як з комерційного, так і з некомерційного світу. Це може бути наслідком переосмислення того, кому ви служите і чому ви їм служите», – сказала вона. «Але я сподіваюсь, що в будь-якому рішенні, яке вони приймуть, усі видавці та власники газет збираються задати, в першу чергу, це питання: «Яка моя громадська журналістська місія і як я її виконую?»
