Сімдесят сім випадків застосування сили до журналістів в Україні зафіксовано у 2020 році в рамках «Індексу фізичної безпеки журналістів», який Національна спілка журналістів України проводить спільно з партнерськими організаціями. Водночас загальна кількість постраждалих працівників медіа ще більша – 101, адже часто фіксуються напади на знімальні групи або групи журналістів. У 2019 році трапилися 75 інцидентів застосування сили до журналістів, у яких постраждали 86 медійників. Зростання випадків фізичної агресії щодо журналістів в НСЖУ насамперед пов’язують із психологічною напругою в суспільстві, викликаною запровадженими урядовими карантинними обмеженнями.
Антирейтинг проявів фізичної агресії до журналістів у 2020 році традиційно очолив київський регіон. У столиці та області – 26 випадків застосування сили до працівників ЗМІ. На другому місці – Одеська область (9 випадків), у Львівській і Харківській – по 6, у Дніпропетровській і Херсонській – по 5.
Стабільно високим лишається рівень фізичної агресії до жінок-журналісток: у 2020-му році постраждали 36 працівниць медіа (у 2019-му – 34).
Новою небезпечною темою є висвітлення дотримання в Україні карантинних обмежень. Таких випадків, коли порушники карантину нападали на представників ЗМІ, зафіксовано 14.
Представники поліції чи різних правоохоронних структур застосовували силу до медійників 6 разів, посадовці, депутати й чиновники – 4 рази. Один випадок відбувся із застосуванням зброї.
У Національній спілці журналістів України переконані, що професію журналіста робить небезпечною системна безкарність за злочини проти працівників ЗМІ та атмосфера ворожнечі, яка розпалюється публічними особами. Водночас у НСЖУ відзначають, що в 2020 році Національна поліція, як правило, оперативно реагувала на повідомлення про перешкоджання журналістській діяльності. Але без прецедентів успішних розслідувань та вагомого покарання нападників хвилю фізичної агресії проти працівників ЗМІ в Україні не зупинити.
- Нині в суспільстві немає розуміння суті професії й важливості місії, яку виконують журналісти. Цькування, свідоме залякування, грубе перешкоджання професійній діяльності для декого – своєрідна норма. І це робить професію журналіста небезпечною, – коментує голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Очільник спілки нагадує, що нерозкритими лишаються резонансні вбивства журналістів. Повністю відсутній прогрес у справі вбитого у 2019 році журналіста-розслідувача з Черкас Вадима Комарова.
- Професія журналіста є дуже важливою для суспільства. Представники ЗМІ наражають себе на небезпеку, працюють без вихідних. Висвітлюють найгостріші моменти, ризикують здоров’ям і життям під час пандемії чи збройних конфліктів. Держава має гарантувати захист права на безпечну роботу й викорінення системної безкарності за злочини проти журналістів, – наголошує Сергій Томіленко.
Нагадаємо, «Індекс фізичної безпеки журналістів» – це щомісячний моніторинг фактів фізичної агресії до журналістів в Україні. «Індекс…» укладають спільно НСЖУ й партнери: ГО «Інформаційна безпека», ГО «Платформа прав людини», Академія української преси та Інститут розвитку регіональної преси.
