Національна спілка журналістів України закликає журналістів, засоби масової інформації, журналістські організації у своїй роботі значно посилити увагу до життя в Криму і до проблем навколо нього, до шляхів, форм і методів досягнення деокупації півострова та повернення його до української юрисдикції.
1. Повернення Криму до України має стати провідною темою в українських медіа. Рекомендуємо журналістам і редакціям на регулярній основі (щонайменше один раз на тиждень) створювати та розміщувати матеріали з таких питань:
- боротьба за збереження української ідентичності населення Криму, збереження національно-культурної спадщини, національних прав українців та кримськотатарського народу,
- спротив русифікації та мілітаризації кримчан, їхніх дітей, установ та організацій,
- перешкоджання спробам переписати історію України і Криму,
- спротив розгнузданій і брехливій окупаційній російській пропаганді,
- широка підтримка вимог громадян та органів державної влади, міжнародної спільноти про деокупацію Криму, а також деокупацію та демілітаризацію Чорного та Азовського морів і відновлення дії в них міжнародного морського права.
2. Перед нами стоїть важке, але надважливе завдання поширення правди, протидії фейкам і маніпуляціям російської пропаганди, яка розгорнула широку сітку брехні в світі. Поширення серед міжнародних організацій, особливо в аудиторіях країн-учасниць «Кримської платформи», правдивих матеріалів про злочини і порушення окупантами міжнародного права набуває особливо великої ваги. Закликаємо активізувати та розширити цю роботу журналістів міжнародних ЗМІ, українських ЗМІ, які працюють на аудиторію за кордоном.
3. Для підвищення професійного рівня, безперервності та дієвості висвітлення кримської тематики варто розглянути питання про створення спеціальних аналітичних і експертних центрів, на зразок «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції blackseanews.net, центру «Strategy XXI» та журналу «Чорноморська безпека», центру ZMINA, Агенції Реінтеграції Криму, «Центру журналістських розслідувань» та інших, періодичних і неперіодичних видань. Позитивним прикладом є проект «Лабораторії журналістики суспільного інтересу» та редакції журналу «НВ» з підготовки спецвипуску «Як ми будемо повертати Крим». Вважаємо за потрібне використовувати можливості друкованих онлайн-медіа, радіо- і телекомпаній для ведення спеціальних інформаційних кампаній, а також продукування документальних і художніх теле- та радіопрограм і фільмів, інших правдивих матеріалів про незаконну окупацію Криму.
4. Велике значення має проведення фотовиставок з життя Криму, як-то фотопроект журналістки Муміне Салієвої про кримських дітей, батьки яких поневолені Росією, або виставка робіт кримського фотохудожника Арвідаса Шеметаса, організована Музеєм книги та друкарства України, ДП «Кримський дім» та Посольством Литовської Республіки в Україні. Такі заходи дозволяють глибше дізнатися про життя в Криму, про його людей, мають сильний емоційний вплив на аудиторію. Тому цей досвід треба поширювати і частіше використовувати.
5. Якісна журналістика – це інформація з перших рук. Усвідомлюючи складність завдання, рекомендуємо редакціям та журналістам активно шукати дієві та безпечні способи й форми зв’язку з людьми в Криму, безпечні форми отримання інформації, подорожей до Криму, застосовувати вже існуючі та нові способи і форми роботи журналістів на окупованих територіях, вивчити та застосувати досвід існуючих кримських видань та ЗМІ, які налагодили цю роботу. При цьому безпека джерел інформації має залишатися одним із пріоритетів під час висвітленням кримської тематики.
6. Важливо всіма засобами боротися за визволення наших колег, кримських в’язнів сумління, в тому числі журналістів: експертів Центру «Номос» Дмитра Штибликова, Олексія Бессарабова та Володимира Дудки з Севастополя, журналіста-фрілансера сайту «Крим.Реалії» («Радіо Свобода») Владислава Єсипенка, якого саме зараз намагаються засудити за підготовку матеріалів для «Радіо Свобода», а також кримськотатарських громадянських журналістів Сервера Мустафаєва, Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова, Сейрана Салієва, Ремзі Бекірова, Руслана Сулейманова, Османа Арифмеметова, Рустема Шейхалієва, Амета Сулейманова, які позбавлені свободи в Криму та Росії або отримали обвинувальні вироки.
7. Вважаємо за доцільне створювати в редакціях спеціальні відділи або запроваджувати практику спеціалізації журналістів на кримській тематиці, вести спеціальні рубрики, розділи, шпальти, колонки, інформаційні програми, журналістські розслідування, інформаційні цикли, фільмів, серіалів про життя в Криму під окупацією, про порушення і злочини окупаційної адміністрації, про опір кримчан та їх боротьбу за визволення, аналізувати роботу органів влади України в дипломатичній, політичній, військовій, інформаційній сферах стосовно деокупації Криму, Чорного та Азовського морів.
Наприклад, величезне значення матимуть репортажі, нариси, листи, огляди, подорожні нотатки, замітки туристів, відпочивальників, гостей Криму, матеріали як із загальним аналізом проблеми, так і з аналізом проблем галузевих – правових, економічних, культурних, екологічних, освітніх, релігійних тощо. Важливі також матеріали про долі людей з Криму, глибокі психологічні розповіді про долю, почуття і думки старшого покоління, молоді, жінок, підлітків, нинішніх і колишніх вчителів, лікарів, службовців, віруючих, священиків, громадських активістів, членів національно-культурних об’єднань тощо.
8. Для підготовки матеріалів про життя в Криму і про проблеми Криму журналістам корисно буде тримати постійний зв’язок з офісом «Кримської платформи», відкритим у Києві в день саміту, а також з експертною радою та прес-центром «Кримської платформи», з Постійним представництвом Президента України в АРК.
9. Розглянути можливість створення силами Національної спілки журналістів України разом із партнерськими організаціями щотижневого дайджесту новин та публікацій про Крим. Такий дайджест може стати корисним джерелом інформації для загальноукраїнських та місцевих медіа.
10. Ми закликаємо державні органи, фонди, громадські організації, соціально відповідальний бізнес України надавати потрібну організаційну, технічну, фінансову підтримку вже існуючим ЗМІ, що мають досвід роботи в Криму та переміщені з окупованої території, як-то редакції газети «Кримська світлиця», телекомпанія ATR, сайт «Флот-2017», центр «Strategy XXI» і журнал «Чорноморська безпека», «Інститут Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції blackseanews.net, Чорноморська телерадіокомпанія, UA-Крим, агенція QHA («Кримські новини») та іншим, їх журналістам та всім авторам інформаційних матеріалів, поширювати їх досвід серед ЗМІ та журналістських колективів України.
Журналісти України мають чималий досвід роботи в часи, коли вирішується доля країни. Сьогодні цей досвід, як ніколи, затребуваний. Кримська тематика має бути центральною в наших колективних зусиллях, спрямованих на відновлення міжнародного права, перехід до нової, прогресивної світобудови і рівноправних міжнародних відносин.
Ухвалено Секретаріатом Національної Спілки журналістів України.
2 вересня 2021 р.
