Журналіст видання Західний інформаційний фронт Ігор Антощак відчуває додатковий стрес, коли хвилюється за недописаний через відключення світла матеріал, адже попри все, публікація має вийти вчасно. А запорізькій журналістці з «Новин Приазовʼя» Валерії Костянтиновій блекаут мало не зірвав запис експертів для програми, адже за відсутності світла це взагалі неможливо було б зробити. І перелік таких історій можна продовжувати. Аби допомогти медійникам не переривати робочий процес і вчасно доносити інформацію до читачів, глядачів, слухачів під час блекаутів , – створено всі необхідні умови у коворкінгах Центрів журналістської солідарності, ініційованих і організованих Національною спілкою журналістів України за підтримки міжнародних партнерів – Міжнародної та Європейської федерацій журналістів та штаб-квартири ЮНЕСКО. Центри журналістської солідарності – у постійній готовності до блекаутів.
Сьогодні блокнот і ручка для журналіста – лише допоміжні інструменти. Без інтернету, комп’ютера та інших гаджетів медійна робота практично неможлива. А все це потребує електроенергії. Особливо гостро проблема постала для редакцій, які через бойові дії працюють дистанційно, та журналістів, що були змушені евакуюватися з небезпечних територій.
Центри журналістської солідарності НСЖУ працюють у Києві, Львові (з точкою присутності в Чернівцях), Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі та Дніпрі. Кожен центр обладнаний всім необхідним: робочими місцями з комп’ютерною технікою, швидкісним інтернетом та потужними генераторами, які наприкінці 2022 року надала штаб-квартира ЮНЕСКО. Згодом міжнародні донори забезпечили кожен центр зарядними станціями, що дозволяє журналістам підтримувати роботу власних гаджетів.
“Коли ти приходиш у місце, де працюють люди з такими ж труднощами і розуміють тебе, усвідомлюєш, що ти не один такий в цьому світі. Усім складно, але якось простіше, коли можна прийти, поспілкуватися і, звичайно, зробити роботу. Це допомагає не лише працювати, а й морально триматися”, – зауважує журналіст аналітичного відділу 24 каналу Іван Магуряк.
Генератори завжди готові до роботи
Надійне енергопостачання стало критичним викликом для українських медіа від початку повномасштабного вторгнення. Завдяки підтримці ЮНЕСКО наприкінці 2022 року НСЖУ отримала 17 потужних генераторів – частину для редакцій медіа, частину для Центрів журналістської солідарності.
“Ми були щасливі отримати генератор від ЮНЕСКО. Після тестового запуску переконалися – він працює прекрасно! Тепер можемо гарантувати медійникам можливість працювати і проводити заходи за будь-яких енергетичних умов”, – розповідає координаторка Запорізького ЦЖС Валентина Манжура.
У Дніпрі створили справжній “пункт незламності” для журналістів. “Більшість редакцій у центральній частині міста стикаються з регулярними вимкненнями світла. Завдяки генератору наші колеги можуть працювати, заряджати гаджети, проводити зустрічі. Енергетична незалежність відкрила нові можливості для нашого Центру”, – підкреслює голова Правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Олексій Ковальчук.
У кожному Центрі дбайливо ставляться до обладнання – проводять регулярний профілактичний огляд, особливо перед початком зимового сезону. Навіть у відносно безпечних Чернівцях, де діє точка присутності Західноукраїнського ЦЖС, створили повноцінний коворкінг на 10 робочих місць із постійним інтернетом та резервним живленням.
“Ми пропонуємо колегам не лише технічне забезпечення. У спеку – прохолодне приміщення, завжди – дружню атмосферу та навіть міні-музей у коворкінгу”, – ділиться координаторка Харківського Центру Ганна Черненко.
Особливу цінність має сама атмосфера журналістської солідарності – медійники відзначають, що разом працювати легше та ефективніше. Центри стали не просто робочими просторами, а справжніми осередками професійної взаємодопомоги.
У блекаути коворкінги ЦЖС особливо затребувані
Відключення світла не знімають з журналістів дедлайнів та обов’язків. У такі моменти коворкінги Центрів журналістської солідарності нагадують вулики – хтось набирає матеріал, інші транскрибують записи чи працюють з документами. І кожному знаходиться місце та необхідна підтримка.
Безперебійний інтернет забезпечують платформи Starlink, отримані від міжнародних партнерів. “Центри стали надійним прихистком для багатьох журналістів, включно з переселенцями. НСЖУ вдячна за підтримку старлінками Fondation Hirondelle та IRMI в межах проєкту ‘Підвищення стійкості українських медіа’, що фінансується Swiss Solidarity”, – зазначає координатор Київського Центру Ілля Суздалєв.
У Львові під час блекаутів часто зникає не лише електрика, а й мобільний зв’язок. “Через це важко працювати на стрічці новин. Але ЦЖС завжди виручає – тут є і світло, і інтернет. Координаторка Наталія Войтович створює справді дружню атмосферу. Завдяки Центру наші читачі вчасно отримують новини”, – ділиться журналіст “Вголос” Павло Дак.
“Коворкінг врятував, коли в офісі планово вимкнули електрику. На щастя, ЦЖС у п’яти хвилинах ходьби”, – розповідає журналіст “Західного інформаційного фронту” Ігор Антощак.
Для редакторки “ТрибунаЛ” Наталії Проць Центр став ідеальним рішенням: “Журналістам критично важливо залишатися в інформаційному потоці. Тут зручно працювати у всіх сенсах”.
Запорізький ЦЖС пропонує повний комплект послуг – від потужних комп’ютерів до кави та смаколиків. “Коли дізналась про відключення світла вдома, одразу звернулась до Центру. Координатори Наталія Кузьменко та Валентина Манжура оперативно допомогли. Умови навіть кращі, ніж вдома – вся необхідна техніка під рукою”, – говорить журналістка Ольга Боглевська.
Щомісяця запорізький коворкінг приймає 50-60 місцевих журналістів та медійників-переселенців. “Ми завжди намагаємося допомогти колегам. Нещодавно Валерія Костянтинова з ‘Новин Приазов’я’ потребувала місця для запису експертів – ми одразу надали їй повне технічне забезпечення”, – розповідає співкоординаторка Валентина Манжура.
“Того дня за графіком у мене не було світла, а треба було записувати експертів. Центр справді виручив”, – підтверджує Валерія Костянтинова.
“Дуже важливою для журналіста є незалежність. Наші медійники тепер незалежні навіть від проблем з електрикою, які стали систематичними. Дякуємо НСЖУ і міжнародним партнерам за підтримку в скрутну годину”, – підсумовує член правління Чернівецької організації НСЖУ Анатолій Ісак.
Робочі місця з безперебійним інтернетом – як знахідка для медійників
Центри журналістської солідарності від початку стали популярними хабами для медійників, і не лише під час блекаутів. Тут можна швидко підготувати матеріал, коли редакція далеко або дістатися до неї неможливо через обстріли. Щомісяця лише запорізький коворкінг приймає 50-60 журналістів, включаючи переселенців.
Львівський центр розташований у зручному місці, де щодня відбуваються важливі події. “Журналісти можуть одразу після пресконференції чи брифінгу зайти до нас, написати матеріал і відправити його в редакцію. Також у нас завжди є місця для фрілансерів та іноземних колег, які приїжджають висвітлювати війну в Україні”, – розповідає координаторка Західноукраїнського ЦЖС Наталія Войтович.
“Вдома іноді складно зосередитись на роботі. У Центрі завжди є люди, можна обмінятися ідеями. Це не просто безкоштовний коворкінг – це місце, де отримуєш і технічну, і моральну підтримку. Тут тебе завжди зрозуміють, плюс локація в самому центрі міста”, – ділиться редактор стрічки 24 каналу Назарій Лазур.
Центри стають у пригоді й під час подорожей. Наприклад, директорка медіацентру “Білопільщина” Наталія Калініченко, повертаючись із тренінгу до прифронтового Білопілля Сумської області, змогла попрацювати та зарядити техніку в Івано-Франківському ЦЖС перед нічною дорогою додому.
Іноземні журналісти приходять поспілкуватися і попрацювати
Центри журналістської солідарності у прифронтових містах стали важливими локаціями для іноземних кореспондентів. До Запорізького ЦЖС регулярно навідуються медійники з США, Польщі, Італії, Іспанії та Німеччини – як для професійної роботи, так і для неформального спілкування з українськими колегами.
Особливо плідним виявився липень 2024 року, коли Запорізький центр відвідала потужна міжнародна команда: оглядачка французької Le Monde Florence Aubena, кореспондентка німецького радіо Tatjana Om та журналісти нідерландського суспільного мовника NOS Alex Van Hcog і Martyn Pet.
У центрі вони взяли інтерв’ю у журналістів-переселенців – кореспондентки радіо “На дотик” з Енергодару Алли Шамрай та редактора газети з Гуляйполя Івана Кушніренка.
“Це спілкування виявилося надзвичайно інформативним. Особливо цінними були розповіді Алли про ситуацію навколо Запорізької АЕС, про життя мешканців Енергодару та тих, хто залишається в окупації. Ми розповідаємо своїм читачам про вашу боротьбу за свободу і бажаємо перемоги!”, – поділилася враженнями Florence Aubena.
Професійна підтримка як пріоритет
Діяльність коворкінгів перебуває під постійною увагою керівництва НСЖУ. В умовах, коли Центри журналістської солідарності часто стають єдиними доступними робочими просторами для медійників, важливо забезпечити їх максимально комфортні умови роботи.
“Закликаю журналістів і редакторів не полишати професію, попри всі труднощі воєнного часу. Місія журналістики сьогодні надзвичайно важлива для українського суспільства. НСЖУ як найбільше професійне об’єднання медійників продовжить залучати підтримку міжнародних партнерів та організацій. Маємо максимально використати ту глобальну солідарність з українськими медіа, яка сформувалася у світі”, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Спілка підтримує постійний зв’язок з координаторами центрів, оперативно реагуючи на їхні потреби та запити. Коворкінги стали не просто технічним рішенням проблем воєнного часу – вони демонструють важливість професійної журналістики та її ключову роль у забезпеченні суспільства перевіреною інформацією.
Як знайти центри журналістської солідарності?
У будні центри завжди відчинені. Але ліпше попередньо зателефонувати координаторам, аби узгодити зручний для вас час. Центри розташовані за такими адресами:
- у Києві – вул. Хрещатик 27-а, телефон: 050 680 52 04 (Ілля Суздалєв);
- у Львові – вул. Соломії Крушельницької, 5, 2 поверх; телефон: 097 907 97 02 (Наталія Войтович); точка присутності в Чернівцях – пр. Незалежності; 96, телефон: 068 286 37 06 (Володимир Бобер);
- у Івано-Франківську – вул. Січових стрільців, 25; телефон: 066 677 07 26 (Вікторія Плахта);
- у Запоріжжі – пр. Соборний; 152, телефон: 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура);
- у Дніпрі – вул. Старокозацька, 8; телефон: 050 919 84 79 (Наталя Назарова);
- у Харкові – телефон: 095 421 5477 (Ганна Черненко).
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: