Без коментарів: колеги про Спілку!
Спілка журналістів може бути потрібна тільки
журналістам, а для того, щоб вона не померла, треба працювати над її
оновленням. Таку думку сьогодні, 27 лютого, висловив кореспондентові ЗІКу екс-голова Львівської організації Національної спілки
журналістів України, шеф-редактор газети «Народне слово» Михайло Батіг.
«Не можу сказати, що вона мертва, але не можу і сказати, що вона активно працює. Просто у діяльності спілки є проблеми, які треба вирішувати, бо якщо цього не зробити, то, звичайно, спілка помре», – зазначив пан Батіг.
За його словами, Спілка потрібна, бо об’єднує і журналістів, і редакторів, і видавців. Однак у цьому ж її проблема, бо вивести якийсь універсальний знаменник, який би був цікавий і корисний для всіх, надзвичайно важко. На думку Михайла Батога, потрібно при спілці створити кілька журналістських асоціацій, які би об’єднували журналістів за темами, у яких вони працюють, ¬– спорт, економіка, аграрні питання тощо. «Це би оживило Спілку. Такі спроби робилися – створена Асоціація фотохудожників, колись намагалися об’єднатися аграрні журналісти, спортивні…», – розповів пан Батіг.
«Це є кілька фундаментальних проблем. Від їх вирішення залежить майбутнє Спілки. Але є й інші проблеми, локальні, пов’язані зі зміною поколінь. Старше покоління, яке традиційно звикло до діяльності спілки, продовжує зберігати симпатію чи прихильність до цієї структури. Молодь, яка ставала на професійні ноги в інших умовах, не має такої прихильності. Натомість почувається себе більше «просунутою» чи «продвинутою» у плані вміння збирати інформацію, працювати в інтернеті, з комп’ютером тощо. Тому вона себе у цьому пенсійному колі не дуже комфортно почуває», – вважає Михайло Батіг.
«Спілка журналістів потрібна, щоб хоронити
померлих журналістів, про яких забули всі, навіть колективи, у яких вони
працювали», – заявив сьогодні, 27 лютого, у коментарі ЗІКу
член Спілки журналістів України з 1965 року, ветеран газети «Високий Замок»
Борис Козловський.
«Окрім цього, Спілка журналістів України потрібна працівникам її апарату та чиновникам від журналістики, які у ній працюють. Жодної іншої користі від неї нема», – сказав Борис Козловський.
«Спілка журналістів потрібна вже тому, що вона
моніторить те насилля, яке відбувалося і відбувається
над журналістами», – повідомив ЗІКу сьогодні, 27
лютого, декан факультету журналістики Львівського національного університету
імені Івана Франка Михайло Присяжний.
За його словами, Спілка проводить багато корисної роботи: «Наприклад, організація навчає молодих журналістів за програмою «Шанс». Є багато інших напрямків, за якими працює Спілка. Вона, безумовно, потрібна журналістам».
На думку Михайла Присяжного, попри позитиви в роботі, в Спілці є багато проблем: «Але, де тепер немає проблем? Я буду говорити про ці проблеми на завтрашній звітно-виборчій конференції».
«Спілка журналістів має бути, перш за все,
професійним об’єднанням, а не збирачем членських внесків та різних заяв», –
наголосив сьогодні, 27 лютого у коментарі Західній інформаційній корпорації
журналіст, депутат Львівської міської ради Сергій Смірнов.
«Я не є членом Спілки журналістів України. За час моєї журналістської практики в мене ніколи не виникало бажання і потреби в неї вступати. Якщо Спілку журналістів розглядати як професійне об’єднання, то її діяльність є доцільною і потрібною», – констатував він.
Також Сергій Смірнов згадав випадки підтримки журналістів Спілкою. Зокрема, коли на п’ятнадцять діб затримали Дмитра Шурхала за участь в акціях протесту 9 березня 2001 року, то одним з тих, хто добивався, щоб справа набула розголосу, був голова НСЖУ Ігор Лубченко.
«На Спілці журналістів України роблять
приватний бізнес, використовуючи залишки активів, які у ній були, і не більше»,
– про це сьогодні, 27 лютого, у коментарі ЗІКу,
заявив стратегічний редактор газети «Експрес» Ігор Починок.
«У Львівській області за підтримки Спілки журналістів було створено підприємство під назвою «Преса». Спілка журналістів мала 50% акцій цього підприємства, отримувала землю на пільгових умовах, отримувала кошти з бюджету. Бізнес можна робити легко, весело і вигідно», – сказав Ігор Починок.
«Не знаю, чи Спілка журналістів України ще вважає мене своїм членом, однак я уже втратив до неї інтерес», – сказав Ігор Починок.
«Так історично склалося, що Спілка журналістів
представляє інтереси старших журналістів. Саме їм, напевно вона й потрібна», –
заявив сьогодні, 27 лютого, у коментарі Західній інформаційній корпорації
ведучий програми «Епіцентр» та Заслужений журналіст України В’ячеслав Піховшек.
Сам В’ячеслав Піховшек ніколи не був членом ані Спілки журналістів України, ані незалежної медіа-профспілки. «Не маю у цьому потреби», – наголосив він
«Я розумію для чого існували профспілки в
Радянському Союзі, але не розумію для чого Спілки в незалежній Україні?», –
повідомив ЗІКу сьогодні, 27 лютого, голова правління
«Нового каналу» Олександр Ткаченко.
За його словами, Національна спілка журналістів України не може виконувати тих самих функцій, що колись їх виконували профспілки: «Саме тому Спілка журналістів не може захищати журналістів у повному обсязі. З іншого боку, я не хочу критикувати Національну спілку журналістів, бо там є багато моїх вчителів, крім того, я ніколи не був членом Спілки».
На думку Олександра Ткаченка, теперішня Спілка журналістів більше подібна на клуб за інтересами, а не на організацію, що здатна захищати інтереси журналістів.
«Існування Національної спілки журналістів я
розцінюю позитивно, бо вона є справжні професійним цехом для журналістів», –
повідомив ЗІКу сьогодні, 27 лютого, народний депутат
України від БЮТу, голова комітету зі свободи слова та
інформації Андрій Шевченко.
За його словами, Національній спілці журналістів України не вистачає тих функцій, що виконують аналогічні організації в Європі: «Наша спілка не може у повному обсязі захистити професійні та соціальні інтереси журналістів, на відміну від Європи. Але за умови запровадження нової стратегії і тактики розвитку Національної спілки можна очікувати, що вона вийде на один рівень з європейськими об’єднаннями журналістів».