З В Е Р Н Е Н Н Я

голови Національної спілки журналістів України

у зв’язку з Всесвітнім днем свободи преси

Шановні співвітчизники!

Цьогорічний Всесвітній день свободи преси – 3 травня – співпав в Україні зі 100 днями від часу інаугурації Віктора Ющенка на найвищу державну посаду.

Виступаючи на Майдані, новий Президент задекларував, що не буде переслідування тих, хто на виборах підтримував інших кандидатів, що влада не втручатиметься у діяльність засобів масової інформації.

На превеликий жаль, деякі призначені главою держави чиновники все чинять з точністю до навпаки. Так, у Черкаській, Сумській, Харківській, Полтавській, Хмельницькій, Житомирській, Івано-Франківській, Львівській та деяких інших областях голови місцевих держадміністрацій, а подекуди і голови відповідних рад тиснуть на керівників засобів масової інформації, аби вони подавали заяви про відставку, звинувачуючи наших колег, що не того кандидата підтримували на виборчих перегонах і взагалі “не так” поводилися у той період.

Особливий цинізм таких вимог полягає у тому, що не встановлено і не притягнуто до відповідальності тих, хто замовляв, виготовляв, проплачував теле- і радіоролики та друковані матеріали відповідного змісту, тих, хто ламав через коліно керівників обласних держтелерадіокомпаній і газет, примушуючи оприлюднювати ці матеріали, та встановив суворий контроль за виконанням цих наказів.

Ці замовники і можновладці, зі своїми статками, спокійно і тепер займаються політикою та бізнесом, а от генеральних директорів ДТРК і редакторів газет позбавляють посад, шматка хліба для їхніх сімей, а часом і права на професію (адже якщо у районі є лише одна газета, де знайде журналістську роботу викинутий з неї редактор?).

Позиція чиновників, які брутально порушують задекларовані Президентом України принципи, зводиться до твердження: ми виграли вибори, а тому повинні розставити скрізь свої кадри.

Хочу нагадати: вибори виграв Віктор Андрійович Ющенко. Своїми Указами він призначив на різного рівня посади людей, яким доручив втілювати у життя свою виборчу програму. Саме у цьому й полягає їхній обов’язок перед народом і перед Президентом, а не у тому, щоб підставляти і компрометувати главу держави.

Нещодавня заява Прем’єр-Міністра України Юлії Тимошенко про те, що вся Україна стояла на Майдані і цей Майдан був помаранчово-голубим – яскраве свідчення політичного реалізму, прагнення об’єднати наше суспільство заради кращої долі нинішнього і наступних поколінь української нації. Ця заява знаменує нову філософію української влади.

Ми вже маємо повчальний урок, коли через шість десятиліть після Великої Перемоги не можемо примирити бійців Червоної Армії і вояків УПА. Тому ті, хто сьогодні заради власних амбіцій поділяє співгромадян на “своїх” і “не своїх”, у контексті нашої історії виглядають політичними провокаторами і, бажаючи того чи ні, закладають міну під наше майбутнє.

Я закликаю Президента України Віктора Ющенка дати принципову оцінку державним чиновникам, які у силу власного невігластва чи зарозумілості не відають, що творять, зіштовхуючи між собою журналістів, а через них – і різні прошарки суспільства.

Вибори ще раз засвідчили: ми хочемо України незалежної, правової, демократичної, з реальною свободою слова. Тож працюймо всі разом над втіленням у життя цього історичного вибору!

Ігор Лубченко,

голова Національної спілки журналістів України