Камінь спотикання – приміщення редакції

Вiвторок 29 Січня 2019

Колектив газети «Новини Рокитнівщини» з Рівненської області вирішив реформувати видання в першому етапі. Певні передумови до цього були: газета вже не перший рік не отримувала від влади коштів, окрім тих, що виплачували за угодою на висвітлення. І не можна сказати, що суми були визначальними в економіці видання: наприклад, 2016 року ця сума становила лише 30 тисяч гривень.

Втім відпускати «Новини Рокитнівщини» з-під своєї опіки місцеві можновладці не поспішали. Вони переконували редактора Наталію Лозян, що варто почекати, подивитися на приклади інших, як з реформуванням буде далі. Одночасно перестали виділяти для редакції хоча б якісь кошти (у 2017, 2018 роках від місцевої влади не надійшло жодної копійки).

Отже, наполегливість колективу в тому, щоб швидше здобути незалежність, була цілком виправдана: депутати Рокитнівської районної ради 28 липня 2017 року ухвалили рішення про вихід зі співзасновників газети. Тоді ж окремим пунктом зазначалося, що райрада дає згоду на передачу редакції в оренду займаного нею приміщення строком на 15 років з розміром орендної плати, встановленої для бюджетних організацій – одна гривня на рік.

– Міститься редакція в одному будинку з друкарнею, майже в центрі містечка. Приміщення у нас велике, просторе, маємо автономне опалення, – розповідає редактор.

І саме приміщення, як виявилося, стало каменем спотикання. Бо, хоча редактор каже, що офіційно ніхто не висловлювався за те, щоб виселити редакцію, проте охочих отримати це приміщення, схоже, вистачає. Інакше як пояснити, що після сесії Наталії Лозян запропонували укласти договір оренди строком не на 15, а на два (!) роки. Тут же запропонували ознайомитися й підписати акт прийому-передачі приміщення. В акті зазначалося, що приміщення редакції передається відремонтоване й у задовільному стані, а після закінченні строку оренди (тобто через два роки) редакція має повернути приміщення власникові – районній раді в такому самому гарному стані.

Цей акт спантеличив редактора «Новин Рокитнівщини», бо ж про заявлений владою ремонт тут і не чули. Підписувати запропоновані владою документи вона відмовилася. І на тому все щодо приміщення зупинилося. Наталія Лозян не раз зверталася до голови райради Анатолія Кінчура з проханням вирішити питання передачі приміщення редакції в оренду, як належить за законом і як було ухвалено рішенням райради. Але чиновники посилалися на те, що для оренди на 15 років потрібно робити технічну документацію, на яку влада не має коштів.

– Ми пропонували оплатити виготовлення технічної документації коштом редакції, – каже наша співрозмовниця, – але нам відповіли, що це неможливо, оскільки такі послуги має оплачувати власник приміщення. Вирішення питання знову зависає в невизначеності.

Невизначеність турбує колектив. Тим більше, що вже був прецедент, коли місцеві правоохоронні органи цікавилися, чи не було рейдерського захоплення колективом редакції свого приміщення.

Зверталися з цього питання й до районних, незалежних від влади юристів. Ті, за словами Наталії Лозян, порадили: ви сидите в своєму приміщенні, офіційно вам жодних претензій не висувають, то й не турбуйтеся – працюйте спокійно далі.

– Ми чекали, що у вересні 2018 року Верховна Рада ухвалить поправки до закону про реформування, і там будуть прописані способи розв’язання й нашої проблеми, – кажуть у редакції газети «Новини Рокитнівщини».

Ще одна проблема турбує журналістів, як турбує вона колег по всій Україні. Тираж «Новин Рокитнівщини» останніми роками тримався на рівні 4500 примірників. Нині Укрпошта «допомогла» підвищенням своїх тарифів. Передплатна вартість зросла до 239,6 гривні на рік. При цьому редакція на 2019 рік не збільшувала її ані на гривню, редакційна вартість видання становить 165,44. Решта – вартість послуг Укрпошти. А для більшості постійних передплатників газети, зазначає Наталя Лозян, нині це значна сума. І саме через це тираж знизився до 3400.

Ситуацію в Рокитному прокоментував голова Рівненської ОО НСЖУ Дмитро Тарасюк:

– Свого часу проблемам з приміщенням виникала в редакції Здолбунівської газети «Нове життя», що, як і «Новини Рокитнівщини», розташована в спеціально збудованому приміщенні для редакції газети і друкарні. Тоді підняли архівні документи і з’ясували: такі видавничі комплекси у 60-х – 70-х роках минулого століття будувалися коштом державного бюджету. Тоді Рада Міністрів УРСР виділяла великі кошти на таке будівництво, а обласне партійне керівництво здійснювало суворий контроль і регулярно звітувало про хід робіт республіканському керівництву.
 
Райони (на Рівненщині це Здолбунів, Млинів, Березне, Рокитне та Володимирець) жодної копійки на будівництво цих об’єктів не виділяли, у будівництві участі жодної не брали. Яким чином тепер ці комплекси опинилися у власності місцевих влад – невідомо, на яких підставах місцева влада ними розпоряджається – також невідомо.
 
Особливо турбує ця проблема нині, коли створюються об’єднані територіальні громади, і виникає багато запитань – кому і куди перейде майно. 

Ольга Войцехівська

В Україні заснували журналістську премію імені Гонгадзе// НСЖУ, 11.04.2019

Премію за новаторство в журналістиці імені Георгія Гонгадзе презентували 9 квітня в Києві. Її започаткував цього року український ПЕН-клуб. Переможця визначать 21 травня. Саме цього дня загиблому журналісту Гонгадзе мало би виповнитись 50 років.

Мистецьку премію «Київ» імені Анатолія Москаленка здобув Володимир Проненко// НСЖУ, 09.04.2019

Журі Мистецької премії «Київ» на засіданні 9 квітня проголосувало за присудження премії імені Анатолія Москаленка 2019 року (в галузі журналістики) Володимирові Проненку – авторові книжки «Що серцем сприйняв» (2017).

Анексія Криму: втекти, щоб вижити// НСЖУ, 19.03.2019

Цими днями в Україні згадують про події п'ятирічної давнини, пов'язані з окупацією Криму. Секретар Національної спілки журналістів України, редактор проекту "Крим. Реалії" Радіо Свобода Олена Юрченко була серед тих колег, хто повідомляв про ситуацію, працюючи в надзвичайно складних умовах на захопленому півострові. Про свою роботу в 2014-му, про погрози й небезпеку, про досвід переїзду разом із сім'єю до Києва та облаштування на новому місці Олена розповіла в публікації для сайту patriotdefence.org.

Побили, кинули яйце та облили кефіром: в Україні – тільки вільна журналістика// НСЖУ, 16.03.2019

Ні для кого не секрет, що журналіст – професія небезпечна, особливо в країні, де на носі вибори глави держави. Незважаючи на всі закони, в Україні сотні журналістів на рік зазнають фізичного та психологічного тиску. «Телекритика» подає короткий звіт НСЖУ про безпеку репортерів за 2018 рік на сторінках спецвипуску «Жертви безкарності».

Партнери