Прес-карта ООС для іноземних журналістів: аргументи за і проти

Понедiлок 28 Січня 2019

Кожний з опонентів мав свою думку і власні переконливі аргументи, а разом ці думки склали певну картину організації роботи журналістського корпусу в зоні ООС.

Тетяна Попова переймається проблемою ускладнень з отриманням прес-карт і зауважує, що цю практику треба змінювати. Експертка зазначає:

«У законі про воєнний стан було прописано необхідність збільшити обсяги інформації про події в Україні в іноземних ЗМІ. І водночас іноземним журналістам не дають доступу до місця подій, навіть до цивільних об’єктів. Вони чекають на прес-карту ООС місяць, а то й більше, по кілька тижнів не можуть проїхати через блокпости!

І тепер іноземні журналісти запитують: як могло статися, що 2014 року прес-карти АТО можна було отримати протягом одного дня, максимум за тиждень, у 2014–2015 роках схема надання прес-карт працювала, а тепер не працює? А сталося так тому, що координацію в питаннях ООС передали у відання Генштабу. І це ті самі люди, які в РНБО ще 2014 року не пускали на окуповані території журналістів, які могли зняти і показати, як заходить на Донбас російська техніка. Вважаю, це було рішення, що працювало на ворога.

У прес-карті прописано, про що журналіст може розповідати в своїх ЗМІ, а про що писати і говорити не можна. При порушенні користування прес-картою її забирають. Так було, наприклад, з журналісткою Полуніною, яка без дозволу приїхала на «Промку», а потім опублікувала в «Новой газете» матеріал, який не мав бути оприлюдненим.

Тому ми можемо говорити, що всі речі стосовно нерозголошення секретності продумані й чудово працювали. І тому недопуск журналістів таких солідних видань, як Reuters, Associated Press, BBC, CNN після того, як вони підписали всі контракти, що не покажуть у своїх медіа недозволеної з питань безпеки України інформації, це неправильно! Так не повинно бути».

Єфрем Лукацький, своєю чергою, наголошує:

«Нині занадто багато видали посвідчень для проходу журналістів для роботи в зоні ООС за максимально спрощеною процедурою: пише заяву – отримує посвідчення. У всьому світі така практика неможлива.

Я працював з арміями різних країн світу, і ніде такого, щоб видавали посвідчення усім охочим, я не бачив. А на Донбасі мені довелося бути свідком, як чоловік з посвідченням журналіста передавав телефоном на ворожий бік відомості про розташування українських військ. Тож нам треба не забувати, що йде справжня війна, і ми повинні стояти на захисті інтересів нашої країни.

І щодо західних журналістів. До виникнення Інтернету солідні зарубіжні медіа, як от уже згадувані Reuters, Associated Press, BBC, CNN, направляли в гарячі точки своїх кореспондентів. Зараз зовсім інша ситуація: вони не відправляють своїх журналістів, бо це потребує великих витрат. Великі зарубіжні медіа використовують стрингерів – людей, які проживають на цих територіях і телефоном передають інформацію. І ці так звані західні журналісти часто працюють не дуже добросовісно, не дотримуються журналістських стандартів. Часто це непідготовлена до такої праці людина, і вона забуває про свій нейтралітет в інформуванні. І таке є в усьому світі».

Тетяна Попова: «Прес-карти видають лише на шість місяців і потім перевидають. Тобто казати про те, що одночасно чинних прес-карт існує забагато, не зовсім правильно. Так, дійсно, на західні ЗМІ працюють як західні журналісти, так і українські громадяни – стрингери.

Але я кажу про тривалі затримки в наданні прес-карт для журналістів-іноземців європейських і американських ЗМІ. Погодьтеся, для іноземних редакцій тримати іноземну групу в Україні по кілька тижнів, щоб чекати на дозвіл проїхати через КП з території і на території, що контролюється українською владою, – не дуже нормально. І це точно не поліпшує і не полегшує їхньої роботи в Україні, і відповідно не збільшує кількості та не поліпшує ставлення до української влади в кінцевих матеріалах».

В Україні заснували журналістську премію імені Гонгадзе// НСЖУ, 11.04.2019

Премію за новаторство в журналістиці імені Георгія Гонгадзе презентували 9 квітня в Києві. Її започаткував цього року український ПЕН-клуб. Переможця визначать 21 травня. Саме цього дня загиблому журналісту Гонгадзе мало би виповнитись 50 років.

Мистецьку премію «Київ» імені Анатолія Москаленка здобув Володимир Проненко// НСЖУ, 09.04.2019

Журі Мистецької премії «Київ» на засіданні 9 квітня проголосувало за присудження премії імені Анатолія Москаленка 2019 року (в галузі журналістики) Володимирові Проненку – авторові книжки «Що серцем сприйняв» (2017).

Анексія Криму: втекти, щоб вижити// НСЖУ, 19.03.2019

Цими днями в Україні згадують про події п'ятирічної давнини, пов'язані з окупацією Криму. Секретар Національної спілки журналістів України, редактор проекту "Крим. Реалії" Радіо Свобода Олена Юрченко була серед тих колег, хто повідомляв про ситуацію, працюючи в надзвичайно складних умовах на захопленому півострові. Про свою роботу в 2014-му, про погрози й небезпеку, про досвід переїзду разом із сім'єю до Києва та облаштування на новому місці Олена розповіла в публікації для сайту patriotdefence.org.

Побили, кинули яйце та облили кефіром: в Україні – тільки вільна журналістика// НСЖУ, 16.03.2019

Ні для кого не секрет, що журналіст – професія небезпечна, особливо в країні, де на носі вибори глави держави. Незважаючи на всі закони, в Україні сотні журналістів на рік зазнають фізичного та психологічного тиску. «Телекритика» подає короткий звіт НСЖУ про безпеку репортерів за 2018 рік на сторінках спецвипуску «Жертви безкарності».

Партнери