Роздержавлення газет Тернопільщини: результати, проблеми, перспективи (частина ІІ)

П'ятниця 11 Січня 2019

Головним завданням, що його ставили перед собою громадські активісти, була комплексна допомога керівникам та колективам редакцій комунальних газет в процесі реформування та налагодження самостійної діяльності, моніторинг цього процесу та сприяння його гласності. Даний текст є своєрідним підсумком реформи комунальних газет області з визначенням основних проблем та окресленням перспектив.

«Тернопіль вечірній» виходити перестав, відтак його свідоцтво втратило чинність

Газета Тернопільської міської ради «Тернопіль вечірній» була, по суті, першою демократичною газетою області, за якою на початку 90-х до кіосків вишиковувались черги, а тираж сягав поза 50 тисяч. За іронією долі,  на 27-му році  незалежності України вона першою в області завершила процес роздержавлення, після чого … перестала виходити.  Відтак 11 жовтня  минулого року, за даними Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, її свідоцтво було визнано таким, що втратило чинність. Підстава сформульована у частині 2 статті 16 Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»: «Засновник (співзасновники) зберігає  право  розпочати  випуск  друкованого засобу масової інформації протягом одного року  з  дня одержання свідоцтва. В разі пропуску  цього  строку  без  поважних причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність».

«Тернопіль вечірній» зник з інформаційного простору ( залишився лише однойменний сайт, який не можна вважати повноцінним засобом масової інформації) через те, що ще до початку реформи мав мізерний тираж і не мав жодних можливостей вижити без бюджетних дотацій. Тим часом міська рада не побажала підтримати свою колишню газету і укласти з нею договір про висвітлення діяльності, надавши перевагу іншим ЗМІ із значно більшими тиражами. Щодо цього можна моралізувати, і можна послатися на пункт 3 частини 2 статті 12 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», згідно з яким одним із видів державної підтримки реформованих редакцій  є «надання редакціям пріоритетного права на укладення договорів про висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування». Однак, як пояснював щодо тотожної ситуації ( під час консультації в рамках згадуваного проекту Тернопільського прес-клубу) юрист проекту Ігор Федоренко, «…таким чином пріоритет надається не на висвітлення діяльності ради, а на укладання договорів про висвітлення діяльності. Цивільне ж та господарське законодавство України, у випадках укладання договорів, застосовує термін «переважне право», яке зрозуміле і використовується десятиліттями. А що мали на увазі під терміном «пріоритетного» ті, хто писав Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», і як воно повинно застосовуватися, можна тільки здогадуватися, бо ні практики, ні законодавчого визначення терміну немає».

Щоб не заглиблюватися в деталі  та юридичні «хащі», варто сказати тільки одне – навіть якби трудовий колектив редакції «ТВ» пробував якось відстоювати свої права, скажімо, через суд,  то навряд чи чогось би добився.  Тому що наразі немає якихось дієвих законодавчих важелів, за допомогою яких можна було б зобов’язати міську раду, як колишнього засновника,  укласти договір на висвітлення діяльності  саме з «Тернополем вечірнім». В дійсності ж таких спроб не було, і коментувати ситуацію автору цих рядків керівник редакції Олег Лівінський свого часу також відмовився.

Отже, прямо звинуватити міську раду в тому, що газета «Тернопіль вечірній» припинила своє існування, підстав наче нема. Однак саме до закриття видання поступово вело все, що відбувалося з ним протягом останніх надцяти років. Впродовж цього часу трудовий колектив редакції не раз ставав заложником різноманітних політичних ігрищ та оборудок ( на підтвердження можна знайти достатньо інформації навіть в Інтернеті). А газета в результаті поступово втрачала популярність, тираж, кадри, а незадовго до початку реформи роздержавлення друкованих ЗМІ залишилася і без власного приміщення – окремої двоповерхової будівлі в центрі міста, де розташовувалася постійно з часу створення.

Що турбує сьогодні

Описані вище ситуації яскраво свідчать про те, що реформа друкованих ЗМІ в Україні апріорі мала чимало «слабких місць». Так само як у фахівців та експертів з самого початку було багато запитань до самого Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Про гостру необхідність внести в нього низку поправок та доповнень говорилося тривалий час і на різних рівнях, однак провести відповідні законопроекти через Верховну Раду так, на превеликий жаль, і не вдалося. «Досвіду проведення процедур не мав ніхто, було багато запитань і до Закону, тож при бажанні знайти «зачіпку» можна було чи не до кожної редакції, – говорить юрист Тернопільської обласної організації НСЖУ Роман Руснак.  – Відчувалася і відсутність в області єдиного координатора процесу реформування по лінії держави. Проводила роботу НСЖУ, проводив роботу прес-клуб,  але саме по державній лінії координації не було, і це теж становило проблему. Також, на мою думку, реформування редакції можна вважати повністю завершеним лише після того, як вже укладено угоду про оренду на 15 років, як того вимагає Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Тому будемо тримати це питання під постійним контролем, аж поки всі редакції не матимуть таких угод. Зараз їх мають уже 8 редакцій. Правда, не всі укладені на 15 років. Дві редакції, наприклад, які знаходяться в приміщеннях державної власності, мають угоди на термін 2,11 роки. Також у декого є питання по площі – засновники не хочуть укладати договори, мотивуючи тим, що приміщення, як для потреб редакцій, завеликі. Тобто вони готові укласти угоди, але на приміщення меншої площі. Є деякі питання і щодо документації. Однак в принципі ситуація скрізь контрольована і всі проблеми в процесі вирішення. Називати конкретні редакції я не хочу, щоб не нашкодити завершенню процесу».

Статистики щодо укладення між редакціями та районними радами й адміністраціями угод про висвітлення діяльності останніх у юриста обласної організації НСЖУ наразі немає. При цьому в коментарі  Роман Руснак підтвердив, що якимось чином примусити колишніх засновників укласти такі нереально – питання можна вирішити лише у площині обопільної зацікавленності та домовленостей. Втім, щодо районних адміністрацій, то на згадуваній уже прес-конференції за підсумками роздержавлення газет області, яка відбулася наприкінці грудня у Тернопільському прес-клубі, заступник голови облдержадміністрації Юрій Юрик повідомив, що угоди щодо висвітлення діяльності в районах укладено  вже з усіма реформованими газетами, і коштів для відповідних проплат у наступному році буде достатньо.

Як заробити достатньо коштів вже без бюджетних дотацій? Це сьогодні питання номер один для всіх роздержавлених газет, яке розглядається, зокрема, і у контексті виборів, в які країна поринає майже на два роки. З одного боку – це можливість для редакцій заробити непогані гроші. А з другого – великий ризик поступитися заради заробітку професійними стандартами, що в результаті відіб’ється на авторитеті серед читачів, а , отже і на показниках передплати та продажу, а відтак й інтересі рекламодавців. До слова, в грудні ОПОРА оприлюднила результати  чергового моніторингу з висновком, що на сторінках районних газет Тернопільщини продовжують з’являтися  матеріали з ознаками джинси. Здавалося б, все так просто – маркуй собі правильно замовлену політиками рекламу, й будеш і з грішми, і молодцем щодо дотримання професійних стандартів. Однак реалії є іншими, бо тих, хто оплачує той самий піар, джинсу і все таке інше, професійні журналістські стандарти абсолютно не цікавлять, навіть навпаки. Тож реформовані газети опиняться у дуже непростій ситуації. Все наполегливіше ходять і небезпідставні чутки про те, що до роздержавлених газет наполегливо приглядаються різні «грошові мішки» не без політичних інтересів, щоб взяти їх під «фінансовий дах», і це ще один великий ризик.

Тим часом редакції досі не отримали ні копійки від давно обіцяних 100 тисяч державної допомоги, хоч її продовжують обіцяти. А за останні кілька років витрати на видання газет зросли процентів на 40, левову частину редакційних коштів забирають папір, друк, комунальні послуги, а також «Укрпошта», яка продовжує душити всі українські газети вже не тільки неадекватними тарифами, а й  явним небажанням займатися доставкою газет. Її дії одностайно визнають найбільшим ризиком для існування своїх видань редактори усіх газет України, і тут необхідне втручання держави.

Серед інших своїх важливих потреб редактори реформованих видань, які справді мають намір їх розвивати,  постійно називають вдосконалення  знань та навиків для створення справді якісних і конкурентоспроможних на локальному інформаційному ринку газет. А також – вміння грамотно вести газетний бізнес. Є великий інтерес – у зв’язку з децентралізацією – і до налагодження  ефективного співробітництва з новоствореними об’єднаними  територіальними громадами. За усіма цими напрямками реформовані газети однозначно потребуватимуть допомоги і сприяння як мінімум впродовж 2019-го року. Є тут досить широке поле діяльності і для громадських організацій.

 

Світлана Мичко

Довідка: Ця аналітична стаття підготовлена Коаліцією ГО «Тернопільський центр реформ» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійсніюється Pact в Україні. Зміст цієї статті є винятковою відповідальністю Коаліції ГО «Тернопільський центр реформ» i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

 

Віталій Голубєв: Я б запровадив квоту на дієслова// НСЖУ, 22.01.2019

Про соцмережі та тайм-менеджмент, цілі й мотивацію, успіх і саморозвиток – розмова в ефірі програми «Поспілкуємося» Тернопільського обласного радіо з медіатренером, автором книг із професійної та особистої ефективності, секретарем Національної спілки журналістів України Віталієм Голубєвим. Спілкувалася журналістка Анастасія Блага.

Як мистецька молитва за Україну – нова книжка Ольги Пилипчук// НСЖУ, 17.01.2019

"По розкраяній пам’яті йду"… – цим поетичним рядком починається один з віршів Ольги Пилипчук у її новій книжці «Нескорена Україна» (2018). Сама назва збірки мов у краплині води відбиває основний зміст того, що є в серцебитті лірики й публіцистики поетеси – лауреатки літературних премій, члена Національної спілки журналістів України.

Кропивницькі краєзнавці готують довідник про журналістів області// НСЖУ, 14.01.2019

У читаючої публіки ще на пам’яті «Літературний словник Кіровоградщини», який побачив світ у 1995 році завдяки старанням незабутнього Леоніда Куценка.

Роздержавлення газет Тернопільщини: результати, проблеми, перспективи (частина ІІ)// НСЖУ, 11.01.2019

Роздержавлення комунальних друкованих ЗМІ Тернопільської області є одним із важливих напрямків Дорожньої карти реформ, що її розробила на період 2018-2019 років Коаліція громадських організацій «Тернопільський центр реформ».

Партнери