У Київському метрополітені відкрили виставку Міжнародного конкурсу «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни»

Субота 15 Вересня 2018

Під час відкриття відбувся брифінг за участі журналістів Наталії Соколенко, «Громадське радіо»; Насті Станко, «Громадське»; Світлани Остапи, заступниці шеф-редактора порталу «Детектор медіа»; Наталки Макогон, радника начальника Київського метрополітену; Аксині Куріної координатора Міжнародного конкурсу «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни» (ГО Центр UA).

Учасники наголосили на важливості підтримувати суспільну увагу до питань захисту свободи слова та відповідальності політиків за її збереження.

«Безкарність породжує нові злочини проти журналістів. Свіжий приклад безкарності доля судді Сергія Слинька. 2003 року він звільнив з-під варти вбивцю журналіста Георгія Гонгадзе генерала Пукача. Це дозволило вбивці переховуватися від слідства й покарання ще цілих 5 років. Цього року суддя Сергій Слинько увійшов до нового Верховного Суду. Члени ВККС і ВРП органів, які оцінювали доброчесність і професійність кандидатів до нового Верховного Суду не помітили цього факту в біографії судді Слинька. Лишився байдужим до цього факту й Президент Порошенко, який підписав указ про призначення Синька суддею Верховного Суду», – зазначила журналістка Наталія Соколенко.

Журналістка Настя Станко зауважила, що конкурс «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни» проводиться, аби не дати забути журналістам і суспільству, що свобода слова – це відповідальність.

«Український президент каже, що в Україні безпрецедентна свобода слова. З цим важко не погодитися. З одного боку, в Україні кожен має майданчик, аби висловитись: якщо це не інформаційні популярні сайти, то завжди можна створити такий власний, врешті писати у фейсбук, або мати ютуб-канал. Писати і говорити можна все. Але свобода слова, окрім можливості висловлюватись, передбачає ще й відповідальність за інформацію. І тут здебільшого й починаються проблеми. У чомусь якраз у тих, хто саме працює з інформацією відповідально. Поки ти добуваєш правдиву інформацію, тебе вже дискредитують з допомогою десятків неправдивих повідомлень. Поки ти спростовуєш десяток, з’являється сотня нових. Журналістика емоцій переважає журналістику фактів. Але факти все ще мають значення. Тож ця премія аби нагадати, що свобода слова це насамперед відповідальність».

Радниця начальника столичної підземки Наталка Макогон підсумувала, що київський метрополітен уже втретє розміщує роботи конкурсу та надалі сприятиме підтримці проекту.

«Ми не вперше підтримуємо цей проект, оскільки київський метрополітен максимально відкрите підприємство для ЗМІ. Переконані, що тільки повний доступ до інформації дає можливість ефективної співпраці з журналістами без фейкових новин чи псевдосенсацій».

Усього на конкурс надійшло 610 робіт різного формату від учасників з 19 країн, у тому числі Польщі, Італії, Ірану, Індонезії, Китаю, Сінгапуру, Еквадору та ін. За перебігом конкурсу стежили інтернет-користувачі з 93 країн.

Під час відкриття виставки були оголошені переможці основної теми конкурсу, їх визначило журі у складі: Віра Балдинюк, журналістка, редакторка, часопис KORYDOR; Костянтин Марценківський, дизайнер, клуб ілюстраторів Pictoric; Максим Луночкин, активіст, «Лабораторія цифрової безпеки»; Євген Семененко, дизайнер, Асоціація молодих дизайнерів «Варто»; Настя Станко, журналістка, «Громадське»; Любов Якимчук; поетка, сценаристка.

У категорії «Зображення» перемогла робота Manаgement is not monitoring/«Управління — не контроль», автор — Lijie Yang/Ліджі Янг.

Журі також визначило лауреатів: Fake News /«Фальшиві новини» — автор Qiuwen Li /Квівен Li, Are you shure?/«Ти впевнений?», автор — Maria Kostukova/Марія Костюкова, Fake News /«Фальшиві новини», автор — Patrycja Longawa/Патрися Лонгава; Big Brother is watching You/«Великий Брат стежить за тобою», автор – Mingliang Li/Мінглян Лі.

Переможець у категорії «Вірш» — Radio 200/«Радіо 200», автор – Artem Polezaka / Артем Полежака. У категоріях «Гасло», «Текст», «Мультимедіа» журі прийняло рішення нагороду не присуджувати.

Спеціальний приз організаторів конкурсу отримав Антон Гусаковський за серію постерів на головну і спеціальні теми “Жінки. Рівність. Політика”.

З усіма роботами можна ознайомитись на платформі конкурсу www.stop-censorship.net

Переможці спеціальної теми конкурсу будуть названі 18.08 в Американському домі.

Контакти: 066788316 ;

cenzuri.stop@gmail.com

Довідково:

Міжнародний конкурс «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни» у 2018 році відбувся вп’яте. Його особливістю є демократичність — участь може взяти кожен охочий, незалежно від віку, статі, громадянства, освіти. Конкурс покликаний сприяти широкій дискусії про захист свободи слова, доступу до публічної інформації та боротьби з цензурою, а також на суспільно-важливу спеціальну тему. Цьогорічна спеціальна тема — «Жінки. Рівність. Політика».

5-й Міжнародний конкурс “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни” впроваджується в рамках проекту «Прозорість і доброчесність публічного сектору», який виконується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2015–2018 рр. ПРООН є глобальною мережею в галузі розвитку, організацією, яка виступає за позитивні зміни та надає країнам доступ до джерел знань, досвіду та ресурсів задля допомоги людям в усьому світі будувати краще життя. ПРООН співпрацює з понад 170 країнами світу, допомагаючи їм знаходити власні шляхи розв’язання глобальних та національних проблем у галузі людського розвитку.

«Фейкові» новини: виклик прийнято// НСЖУ, 08.12.2018

Російська пропаганда здебільшого дотримується правила чотирьох «з»: знівелювати, зманіпулювати, змістити увагу, заплутати.

У Києві презентовано 19-й випуск щорічника «Україна дипломатична», в якому є статті журналістів// НСЖУ, 29.11.2018

У столиці 28 листопада відбулася презентація 19-го випуску наукового щорічника «Україна дипломатична». В цьому збірнику є і статті фахових журналістів, членів творчої спілки.

Реформований "Театрально-концертний Київ" виходитиме онлайн// НСЖУ, 15.11.2018

Незабаром власну онлайн-версію представить одне із найвідоміших мистецьких видань – журнал «Театрально-концертний Київ». Перша назва часопису, що веде свою історію з 1936 року, – «Театральна декада». Згодом журнал перейменували на «Театральний Київ».

Благодатна нива його життя (з нагоди 100-річчя з дня народження Олега Бабишкіна)// НСЖУ, 14.11.2018

Дві товсті папки незвичного для нинішніх «комп’ютерних» часів машинописного тексту. У нього є початок, але немає кінця. У такому вигляді передав нам спогади Олега Бабишкіна його син Олександр з надією на їх підготовку до друку і видання. Не без хвилювання кожен з нас доторкнувся до цих уже пожовклих сторінок – останнього твору, щирої сповіді, прощального слова нашого незабутнього Вчителя.

Партнери