Подорожчання газетного паперу в Україні може призвести до скорочення друкованих ЗМІ

Понедiлок 10 Вересня 2018

 У Національній спілці журналістів України закликають уряд до негайного втілення протекціоністської політики, спрямованої на підтримку українських видавців щодо забезпечення газетним папером та якісним поштовим зв’язком.

Директор кіровоградського ТОВ "Бобринецьке редакційно-видавниче об’єднання «Новий день»" Ігор Леус, до складу якого входять невелика друкарня й районна газета, про «паперову кризу» знає не з чужих слів. Закуповуючи папір улітку, підприємство платило 29 тис. грн за тонну проти минулорічних 19 тис. грн. Зростання цін змушує видавців до непопулярного кроку – закрити друкарське виробництво.

– Нам просто невигідно тримати друкарню: приміщення чимале, його взимку потрібно опалювати, крім того, маємо платити зарплату – а це дві з половиною ставки на обслуговування підприємства. Натомість прибутки постійно падають: приміром, у нас друкується сусідня районка «Трудівник Устинівщини», останні кілька місяців послуги надаємо в борг, нині він сягає 10 тисяч гривень, – каже Ігор Леус. – Не встигаємо заробляти, аби хоча б перекрити витрати. Тож нині серйозно задумуємося закривати друкарню, а свою газету перевести на обслуговування до Кропивницького… 

Ситуація критична, складається враження, що просто нищиться друковане слово, – вважає директор кіровоградського ТОВ "Бобринецьке редакційно-видавниче об’єднання «Новий день»".

Директор ТОВ «Українська Універсальна Гільдія» Олександр Ляшенко, який уже понад 18 років працює в сфері постачання газетного паперу, відзначає: «Варто очікувати дальшого подорожчання газетного паперу на українському ринку. Наприклад, рік тому вартість доставки 20-тонної машини паперу з Росії до Києва становила 20 тис. грн, потім ціна виросла до 26 тис., а тепер вона становить понад 35 тис. грн. І це ще не кінець, перевізники почали озвучувати ще більш високі ціни – до 40 тис. Одна з головних причин подорожчання газетного паперу – зменшення обсягів його виробництва в усьому світі: «За рік показники знизилися на 2,5 млн тонн. Відповідно, країни, де колись було зосереджено потужне виробництво (Китай, Чехія, Польща, Словаччина, а також Канада, США), стали закуповувати продукцію в Росії і Білорусі. Більш того, ці країни запропонували ціну, значно вищу, ніж готова платити Україні».

Також варто згадати про пожежу, що сталася в середині березня на целюлозно-паперовому комбінаті в Квідзині (Польща), і наслідки якого досі не ліквідовані. Отже, попит на продукцію виріс як і в самій Польщі, так і в інших країнах Європи.

В Україні залишилось два підприємства з виробництва паперу – це ТОВ «Коростишівська паперова фабрика» в Житомирській області та Зміївська паперова фабрика (ТОВ «Кронекс-Харків») у Харківській області, відповідно. І ці підприємства також підняли ціну на свою продукцію, адже зросла вартість макулатури і целюлози. Але, за словами Олександра Григоровича, потужностей цих виробництв не вистачить для забезпечення потреб в Україні. До всього, і якість продукції в порівнянні з тією ж Росією, залишає бажати кращого, – роз’яснює пан Олександр.

Директор компанії «Зачарована Вишиванка» Олег Тощов, яка є офіційним імпортером паперу в Україну з Фінляндії, Білорусі та Росії, відзначає, що за роки незалежності Україна вперше стикнулася з такою масштабною «паперовою кризою», коли газетний папір з початку 2018 року подорожчав майже вдвічі.

– Трапилось ось що: на кінець 2017 року 80% газетного паперу імпортується з Російської Федерації, 20% – з Білорусі, Фінляндії та Польщі. Український виробник ЖЦПК призупинив виробництво газетного паперу 2013 року. На комбінаті в Польщі трапилась аварія, горіла паперова машина. На фінських комбінатах квотування виробництва паперу на 2018 рік було узгоджено в листопаді 2017 року. Найбільші традиційні країни збуту російського газетного паперу Індія, Пакистан та Китай. Враховуючи те, що ні один постачальник в Україні не в змозі проплатити гроші на рік вперед, ціну на продукцію паперові комбінати, які, до речі, всі приватні, формують залежно від ринкових обставин. І коли з початку 2018 року азійські постачальники збільшили об’єм закупівлі, українські постачальники отримали нові ринкові ціни, які супроводжувались дефіцитом паперу. Також з кінця 2017 року в світі почала дорожчати целюлоза, яка входить у композицію при виробництві паперу. Підняття вартості паперу на 5% на рік можна пояснити подорожчанням електроенергії тощо, і була надія, що в березні 2018 підняття буде зупинено, але сталося, що сталося.

Після трьох підвищень ціна розмитненого газетного паперу в серпні 2018 року зупинилася на рівні 940–950 $ США, папір почав надходити в Україну в необхідній кількості.

Аби захистити видавців, держава має прийняти низку рішень. Перш за все, відновити закупівлю в Держрезерв газетного паперу, на випадок форс-мажорних обставин. Знизити ПДВ на імпорт з 20% до 5%. Дати тимчасові податкові пільги Українським паперовим фабрикам для оновлення обладнання й залучення інвесторів. Адже потенційно потужностей вистачило б для задоволення потреб українського ринку відсотків на вісімдесят.

Також, на думку Олега Тощова, варто було б утворити синдикат видавців, як це практикується у Франції. Таке об’єднання цілеспрямовано й закуповує папір для своїх потреб, отримуючи при цьому максимально можливу знижку, – пояснює пан Олег.

Натомість, директор друкарні ПАТ «Сьогодні Multimedia» Олександр Величко переконаний: безвихідних ситуацій не буває, а проблема з газетним папером не настільки критична, подекуди навіть перебільшена.

– Кожна друкарня, яка поважає себе, має надійні джерела постачання паперу й не відчуває великих проблем. Відповідно, кожен видавець, який друкується в такій друкарні, почувається впевнено, – каже Олександр Величко. – Збільшення ціни – не є кризою, це – просто збільшення ціни. Така ціна в валюті вже була в історії кілька разів з 2005 року.

На сьогодні збільшення ціни паперу на 50% зумовило відповідне зростання вартості поліграфічних послуг (з урахуванням вартості паперу) на 35%.

– А це означає, що друкарні повели себе чесно і не переглядають вартість своїх робіт у бік збільшення, натомість індексують ціну тільки по сировині. Тож у видавців немає жодної причини звинувачувати друкарні в збагаченні. Більше того, при затримках оплати від видавців друкарні при збільшенні ціни на папір беруть на себе всі збитки, – каже Олександр Величко.

Директор друкарні готовий поділитися порадами, які можуть компенсувати зростання собівартості друку.

– Перш за все, зменшення кількості шпальт. Видання з обсягом 32 або 24 шпальти легко переходять на 24 та 16 відповідно, не втрачаючи аудиторію та накладу, – наголошує директор друкарні. – По-друге, істотно впливає на собівартість при малих накладах (до 3000–7000 примірників) зменшення кольоровості. Також практикується зменшення кількості виходів на тиждень, планування «спарених» номерів.

Зекономити допоможе й спільна з друкарнею закупівля паперу, коли видавець оплачує папір, а друкарня завдяки своїм зв’язкам закуповує продукцію на 2–3 тис. дешевше, ніж ціна на ринку.

– Та попри все видавець мусить бути налаштованим не на скорочення витрат, а на збільшення доходу. А це, треба відзначити, мало не найбільша проблема наших видань, які часто далекі від креативності та весь час сподіваються на підтримку держави. А таке очікування погано впливає на енергійність і ефективність та лише призводить до пошуку винуватих на стороні, – переконаний Олександр Величко. – Водночас Асоціація видавців медіа бізнесу проводить навчання, ділиться закордонним досвідом, інформує про доступні гранти... Є багато способів збільшити дохід: видавці мало експлуатують свої бренди, як це роблять в Європі, мало хто заробляє на локальних івентах, благодійних заходах тощо... А ще недостатньо присутні в on-line, не добираються до рекламних бюджетів, які зросли в друкованих ЗМІ на 20% 2017 року.

Дмитро Прощаков, регіональний директор РТ Group, представник ВАТ «Волга» в Україні:

– Те, що сталося півроку тому, з одного боку, це випадковість, а з другого – закономірність. По-перше, відбулося зростання споживання рослинних волокон у світі, що підштовхнуло ціни на целюлозу до 1100 доларів за тонну, тому що в багатьох країнах почали законодавчо обмежувати використання упаковки з вуглеводів. А папір як носій інформації стрімко скорочує сферу застосування. По-друге, після тривалого періоду низьких цін і скорочення попиту в світі зараз закривають паперові машини, а будують і реконструюють машини з виробництва матеріалів для упаковки. В результаті основні гравці істотно скоротили потужності з виробництва паперу. По-третє, позначилася заборона імпорту макулатури в Китай. По-четверте, зростання вартості нафти – це і доставка та заготівля сировини на заводи, і вартість електроенергії.

Та зараз на ринку повний штиль. Уже у всіх друкарень все є. Перша реакція – жах – змінилася на те, що потрібно зробити, де заощадити і де купити дешевше. Треба розуміти, що жодної змови, жодної монополізації немає. Є реальна ринкова ситуація. Так, папір «Волги» нині дорогий і до кінця третього кварталу папір уже продано. На четвертий квартал уже повністю сформовані замовлення. Але весь бюджет (квоти), усе заплановане для України на нинішній рік, це близько 1,5 тис. тонн, усе виконується. Жодного разу питання про скорочення бюджету в Україні не стояло. Ринок порожнечі не терпить. Уже повезли сировину з Європи, з'явився «сірий» папір з Росії, де ціни штучно підтримуються на істотно нижчому рівні. І такий папір коштує на 80 доларів за тонну дешевше.

При сьогоднішньому обсязі українського ринку в 4 тис. тонн його наповнення – питання нескладне. При цьому важливо розуміти, що провести термінове додаткове замовлення поза бюджетом в найближчі місяці буде радше неможливо.

Відпускна ціна паперу з «Волги» близько 700 доларів, далі доставка, митні платежі (ПДВ), плюс націнка дилера і виходить 940–960 доларів за тонну вже в Україні. Основні друкарні в Україні зі споживання паперу «Волга»: «Експрес медіа друк» у Львові, «МегаПоліграф» у Києві, «Фактор Друк» у Харкові, «Кераміст» у Запоріжжі, «Вести» у Броварах та друкарня «А принт» у Тернополі.

Водночас попри більш-менш оптимістичні очікування деяких експертів, різке подорожчання імпортного газетного паперу й підвищення тарифів Укрпошти на доставку друкованої преси все ж призвело до катастрофічної ситуації на ринку національних і місцевих друкованих суспільно-політичних ЗМІ.

– Тож в Україні має бути створена така модель державної підтримки, яка буде спрямована на збереження наявних видань від закриття та впровадження інновацій у друкованих медіа, – переконаний голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Вважаємо за необхідне надання податкових пільг на імпортний газетний папір, а також запровадження тимчасових бюджетних закупівель газетного паперу з метою стабілізувати ринок. Державі варто віднайти економічні стимули для модернізації чи побудови паперових комбінатів в Україні. Загалом, український видавець і український читач заслуговують на притомну, а не декларативну, підтримку. Особливо в часи відвертої зовнішньої агресії.

Сергій Чернявський, медіаексперт,

Світлана Лазоренко, керівник прес-служби НСЖУ

Перша публікація цього матеріалу (в скороч. вигляді) в "Дзеркалі тижня. Україна" (07.09.2018).   

"Він не впустив у себе цензора, а це в ті часи було дуже непросто"// НСЖУ, 04.11.2018

Одна зі знакових журналістських епох в Україні асоціюється з ім'ям Дмитра Прилюка. У 1965–1969 і 1972–1982 рр. він очолював факультет журналістики Шевченкового університету.

Злочини проти журналістів: що змінилося за рік// НСЖУ, 02.11.2018

Від січня минулого до початку жовтня цього року Національна спілка журналістів України зафіксувала 143 випадки фізичної агресії проти співробітників медіа, із них 64 припадають на минулі дев’ять місяців.

Рік після побиття журналіста Громадського: слідчі саботують справу, а винних досі не встановили// НСЖУ, 25.10.2018

Прокуратура Києва саботує слідство у справі побиття спецпризначенцями поліції журналіста Громадського Дмитра Реплянчука, заявила адвокатка Людмила Лебідь.

Журналістам варто надіятися лише на себе?// НСЖУ, 22.10.2018

Подібні думки озвучувалися під час зустріч-дискусії за участю голови НСЖУ Сергія Томіленка, яка відбувалася у Рівному. Під час зустрічі обговорювалися теми, які повинні зацікавити не лише фахівців, які працюють у медіа, але й кожного, оскільки вони стосуються суспільного життя загалом.

Партнери