НСЖУ | Японський проект: новий етап розвитку в Україні

Японський проект: новий етап розвитку в Україні

Середа 25 Квітня 2018

Інформаційній підтримці презентаційних заходів японського проекту цьогоріч сприяли Національна спілка журналістів України і Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива», повідомляє офіційний сайт цього фонду mediafond.com.ua.

Вітальні слова виголосили на відкритті семінару президент ВБФ «Журналістська ініціатива» (автор цієї публікації), яка була керівником творчого об’єднання газет Київського Полісся, коли вибухнув 4-й реактор на Чорнобильській АЕС, і секретар НСЖУ Сергій Шевченко. Потім виступив Джунічі Ковака (Jun-ichi Kowaka) – головний редактор щомісячного журналу, що має таку саму назву, як і японський фонд. Гість популярно розповів присутнім (а більшість їх становили представники ЗМІ з різних регіонів України) про історію, здобутки та плани організації, яку очолює.

Отже, більш як п’ять років триває в Україні спільний проект (із залученням українських вчених та дослідників), у якому провідну роль відіграє фонд з Країни вранішнього сонця. Гості, що прибули з м. Сайтама, вивчають питання безпечного харчування на радіоактивно забруднених територіях, які з’явилися внаслідок техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року, а не так давно, в березні 2011-го, зі схожими проблемами стикнулася Японія, коли там сталася масштабна аварія на АЕС «Фукусіма-1».

Як розповів пан Ковака, він заснував 1984 року неурядову організацію (нині це фонд), що серйозно вивчає питання впливу на здоров’я людини продуктів, які містять консерванти, канцерогени та інші шкідливі речовини. Після аварії на АЕС у Фукусімі фонд став приділяти більше уваги вивченню питань протидії радіаційному забрудненню харчових продуктів і поліпшенню здоров’я дітей – тобто майбутніх поколінь. Об’єднавши понад чотири тисячі небайдужих співвітчизників – представників різних професій – у структуру, яка акумулює доброчинні пожертвування, видає журнал і реально допомагає багатьом людям не лише в своїй країні, а й жертвам Чорнобиля.

Проект в Україні розпочали в листопаді 2012 року. Спочатку це була волонтерська допомога пана Коваки окремим українським сім’ям з дітьми, постраждалим від катастрофи на ЧАЕС. Почали працювати з трьома родинами із села Бігунь Овруцького району на Житомирщині (11 дорослих і 6 дітей), а згодом, для порівняння, залучили ще вісім сімей переселенців у Ковалині Переяслав-Хмельницького району Київщини (24 дорослих і 23 дитини), які мають проблеми зі здоров’ям. У раціоні цих сімей деякі місцеві продукти (м’ясо, молоко, річкову рибу) замістили екологічно чистими – перевіреними на вміст цезію і стронцію. Рекомендувалося взагалі відмовитися від споживання грибів як найбільших накопичувачів радіоактивних елементів. Далі проект розвивався так, що значно більшій кількості сімей мешканців забруднених територій і відносно чистих, видавали мінеральні добрива. Внесення їх у ґрунт – на городи, пасовища – є ефективним засобом проти накопичення небезпечних елементів у рослинах. Адже цезій і стронцій за молекулярною формою такі самі, як калій і натрій, і якщо цих корисних елементів рослині не вистачає в ґрунті, то вона «тягне» радіоактивні.

Нині програма проекту істотно розширена, налагоджена співпраця з вітчизняними науковцями в галузі медицини та радіобіології. Завдяки їхнім спеціальним дослідженням у рамках проекту, а також підготовленим експертним висновкам і рекомендаціям, було запроваджено системний контроль якості харчування і вживання безпечних продуктів учасниками окремого експерименту. Проведено й рекультивацію ґрунтів під випаси худоби, внесено мінеральні добрива на присадибні ділянки жителів, зокрема в селах Бігунь, Піщаниця, Можари, Радинка, Овсюки, Нові Мартиновичі, Ковалин, Єрківці, Стовп’яги. Півроку тому до проекту долучили школярів смт Народичі. Японські доброчинці на чолі з паном Ковакою періодично відвідували українські сім’ї і розпитували їх про самопочуття як суб’єктивний фактор результативності цього проекту.

– Нас найбільше цікавить стан здоров’я дітей, які мешкають на забруднених після атомної аварії територіях і споживають вироблені там же продукти, – розповідає пан Ковака. – Важливо знати, як впливають на організм малі дози радіації елементів із тривалим періодом розпаду – стронцію, цезію. Ці знання допоможуть запобігти можливим тяжким наслідкам і зберегти здоров’я дітям як в Україні, так і в Японії, де так само сталася масштабна аварія на АЕС. Ми вивчаємо, як можна звести негативний вплив до мінімуму. І прагнемо матеріально допомогти сім’ям, які погодилися брати участь у нашому проекті.

В Україні відповідними питаннями опікується голова громадської жіночої організації «Надія» (с. Ковалин Переяслав-Хмельницького району) Тетяна Андросенко, яка координує співпрацю родин з науковцями і фондом. З її слів, японський проект сприяв поліпшенню здоров’я майже чотирьох тисяч дорослих і дітей.

На семінарі виступили освітяни з Асоціації вчителів, зокрема педагоги з Народичів Житомирської області, а також головний лікар центральної районної лікарні.

Населенню треба мати об’єктивну інформацію про реальний стан справ з радіоактивним забрудненням продуктів, води, довкілля та знати, як уберегтися від внутрішнього опромінення, вважають організатори й учасники проекту. Потрібно популяризувати ідеї радіоактивної безпеки та здорового харчування, наголошують вітчизняні науковці, зокрема кандидат біологічних наук Микола Лазарєв – завідувач лабораторії ведення сільгоспвиробництва на територіях з техногенним забрудненням УкрНДІСГР, доцент кафедри радіобіології та радіоекології НУБіП України.

На світлині: Джунічі Ковака (зліва) і Микола Лазарєв

Вчений на прикладі трьох шкіл з Народичів, Радинки та Овруча, що на Житомирщині, наочно показав, які зміни відбуваються, коли вживати заходів профілактики, й наголосив, що нині в Україні японський проект – єдиний, що реально виконується і спрямований на зниження радіоактивного забруднення продуктів харчування. Від держави подібної допомоги, на жаль, немає.

У попередні роки також активно долучалися до наукового опрацювання даних, зібраних у ході реалізації японського проекту, та власних досліджень попередніх років Ігор Гудков – доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри радіобіології та радіоекології НУБіП України та кандидат медичних наук Тетяна Ванханова – асистент кафедри педіатрії № 1 НМУ ім. О. Богомольця.

У другій частині семінару пан Ковака розповів про вплив на організм людини продуктів харчування з дуже низьким рівнем забруднення (результати вивчення ситуації в селах Київської, Житомирської та Полтавської областей). А відтак про забруднення Японії внаслідок аварії на АЕС «Фукусіма-1» доповіла присутнім, ілюструвавши інформацію вражаючим відеорядом, Кадзуко Сао – директор-розпорядник Науково-дослідного інституту морських технологій (Японія).

Нині в японського проекту починається новий етап. Основне його завдання – поширення на територію України методів, що підтвердили свою ефективність у боротьбі проти внутрішньої радіації.

Про успіхи в оздоровленні й лікуванні хворих дітей розповіли також на семінарі їхні батьки, рідні та самі підлітки. Люди щиро дякували організаторам проекту за різнобічну допомогу – а це і ліки, і чисті продукти, і мануальна терапія та масажі...

У цій частині семінару доповідали про поліпшення стану хворих Кацухіко Фарута – спеціаліст з лікування циркуляції крові та доктор Кокі Осугі – керівник відповідної асоціації медиків. Японці робили дітям масажі за методикою гімнастики Ногуті та продемонстрували лікування за методом Осугі. Було запропоновано й охочим представникам преси відчути на собі можливості масажу, чим скористалися, зокрема, журналістки з Кіровоградської області й Києва.

Наприкінці заходу прокоментував результати японського проекту Валерій Макаренко – голова Міжнародної організації «Союз Чорнобиль», фаховий тележурналіст, член НСЖУ. Як визнання заслуг пана Коваки гостю було вручено відзнаку «Союзу Чорнобиль». У свою чергу пан Ковака тепло подякував партнерським організаціям в Україні й подарував на згадку картини японського художника.

Координатором інформаційної підтримки проекту в нашій країні є колектив ТРК «Альта» (м. Переяслав-Хмельницький на Київщині). НСЖУ і Фонд «Журналістська ініціатива» підтримали пропозицію керівника «Альти» Олега Ярмоленка сприяти ширшому інформування жителів України про такі важливі питання, як збереження здоров’я і захист майбутніх поколінь. Серед інформаційних партнерів проекту вже не один рік є і громадсько-політична газета «Вісник Переяславщини» (читайте також «Японський проект оздоровив чистими продуктами сорок школярів»), на основі публікацій цього видання, а також деяких інших ЗМІ Київської (ТРК «Альта») і Житомирської областей складено прес-реліз семінару.

Людмила Мех

Фото Сергія Шевченка

«Залякування журналістів – це тероризм»: інтерв’ю з Сергієм Томіленком// НСЖУ, 16.08.2018

Голова НСЖУ про боротьбу за права і безпеку працівників преси (публікація «Телекритики»).

Бердичівські журналісти феєрично вибороли перемогу в автоквесті. Фото// НСЖУ, 15.08.2018

Автоквест, започаткований головою Бердичівської міськрайонної організації Національної спілки журналістів України Денисом Заремським з допомогою журналіста й активіста Максима Шафранського, зацікавив молодь, яка має інтерес і бажання провести вечір вихідного дня не так, як завжди, а весело й екстремально.

Укрпошта реформує – газетярі й селяни б’ють на сполох// НСЖУ, 14.08.2018

Скорочення поштових відділень у селах становить набагато глобальнішу проблему, ніж здається на перший погляд. Втрата передплати може просто "вбити" районні видання, а в окремих населених пунктах газети є мало не єдиним джерелом української інформації.

На Кіровоградщині поліція не хоче захистити журналіста-пенсіонера// НСЖУ, 08.08.2018

Станіслав Фененко працював фотокореспондентом кількох газет, починаючи ще з радянських часів. До виходу на пенсію поселився в своїй рідній Братолюбівці Долинського району. Залишаючись у душі журналістом, не міг не звертати увагу на неподобства, що чинила місцева влада, фотографував, знімки з коментарями надсилав до редакцій.

Партнери