«Напад на мене намагаються зробити «битовухою», – постраждалий журналіст

Вiвторок 27 Березня 2018

В цьому році виповнилося двадцять років, як я займаюся журналістською діяльністю. Тому мене дуже принижують і ображають твердження, що напад на мене був якоюсь «битовухою». В цьому всіх намагаються переконати в першу чергу «грантожерські» незрозумілі особи. Тому я хочу внести в цей момент ясність.

Вночі 10 червня 2017 року на мене був скоєний напад, внаслідок якого я був побитий и пограбований. Більш як місяць я був на стаціонарному лікуванні та моєму здоров’ю завдано значної шкоди. Мені й нині потрібне дороге лікування, на яке в мене коштів немає, а нападники заявили, що «їм легше відсидіти, ніж заплатити мені за лікування».

Грабіжники відібрали сумку з відеоапаратурою, яка належала як мені особисто, так і редакції газети «20 хвилин Житомир». Внаслідок цього практично був паралізований знімальний процес деяких програм, що виходили в прямому ефірі в мережі Інтернет. До того ж існували зобов'язання перед третіми особами про зйомки та підготовку програм, що завдало як матеріальної, так і іміджевої шкоди редакції та мені особисто як фахівцю в цій галузі.

Доля відеокамери мені невідома, зі слів слідчого, вона нібито була спочатку виявлена в одному з ломбардів, але потім відправлена на Київ, де її придбали невідомі особи. Фотоапарат був відправлений на товарознавчу експертизу й він виявився пошкодженім і непридатним для подальшого використання. Доля других відеознімальних приладів невідома, підозрювані в своїх показах вказують, що викинули сумку з обладнанням, призначення якого вони не зрозуміли. Але вартість тих приладів досить значна.

З перших днів розслідування мене здивувало те, що на мої запитання відносно моєї справи слідчі відмовлялися щось мені пояснювати, але в той же час мені про деталі слідства розповідали зовсім сторонні люди, наприклад, адвокат нападників.

Коли з'ясувалось, що в машині таксі було четверо осіб, на камеру відеоспостереження потрапили троє, але підозру оголосили тільки двом нападникам, то я зрозумів, що справу намагаються загальмувати, оскільки троє осіб – це вже організована злочинна група, а вдвох уже можливо списати на якийсь там збіг обставин.

Я вважаю, напад на мене був чиїмось замовленням, але слідство наполегливо намагалось уникнути цієї версії.

Читаючи справу щодо цього нападу, я ледве стримувався, настільки багато було помилок у справі та нелогічних дій слідства. Наприклад, у протоколі допиту одного з підозрюваних він сам про себе розповідає в третій особі. На запитання до слідчого, з якого це дива людина розповідає про себе в такий спосіб, він спокійно зауважив, що це просто прізвище не те надрукували. Але там стояв підпис підозрюваного: «мною прочитано та з моїх слів записано вірно». Тобто іде масштабна махінація з моєю справою, щоб із замовного нападу зробити звичайну «битовуху», а потім розбити організовану злочинну групу на купку неадекватних молодиків.

Крім незбіжностей з розповіддю нападників про сам напад, вони не можуть пояснити, що робили біля мого будинку вночі. З їхніх слів, вони вийшли з нічного клубу «Максимум», що біля Старого бульвару, та прямували в бік нічного клубу «Фрегат», що на автовокзалі. Обидва ці клуби знаходяться значно в бік від звичайного напрямку руху. Але ці пояснення цілком влаштовують слідство.

Я звернувся до слідчого з клопотанням, щоб мені повідомили про час і місце проведення суду щодо обрання міри запобіжного заходу. Але, як з'ясувалося, слідчий «забувся» мене про це повідомити. Таким чином я на даний час практично відсторонений від ознайомлення з ходом розслідування по справі відносно нападу на мене, жодні слідчі дії зі мною не проводились, а всі обвинувачення ґрунтуються виключно на тому, що підозрювані самі про себе розповили.

Прочитав копію ухвали суду, щодо обрання міри запобіжного заходу підозрюваним, мені взагалі стало зле. Суддя Л. М. Чішман виніс ухвалу від 27.06.2017 року та встановив строк дії ухвали до 22.08.2016 року. Це взагалі нонсенс. Можливо, це дійсно помилка. Однак для виправлення цієї помилки потрібно значна частина часу.

Я впевнений, що це не звичайна помилка. Все іде до того, щоб розвалити цю справу, не з'ясувати замовників, та щоб нападники не понесли будь-якого покарання.

Крім того, додатково з'являються свідчення про замовний характер нападу на мене. Ширяться чутки, що в одного з нападників дядько депутат якоїсь місцевої ради, в другого – родич колишній співробітник міліції, та інші незрозумілі подробиці.

Також мені було повідомлено про те, що до цього нападу має відношення Андрій Горбачук (псевдо Шкіпер), якій на сьогоднішній день є помічником депутата Житомирської обласної ради Олени Галагузи від партії «Самопоміч».

Джерело інформації мене повідомило, що перед нападом були телефонні переговори між нападниками та Андрієм Горбачуком (Шкіпером). Я просив перевірити всі телефонні трафіки підозрюваних і підтвердити або спростувати цю інформацію, оскільки вона може скомпрометувати чесне ім'я Андрія Горбачука, з яким у мене до цього були нормальні стосунки, але сама Олена Галагуза декілька разів відверто мені погрожувала в зв'язку в моєю журналістською діяльністю. Про зняття інформації з мобільних пристроїв навіть була винесена ухвала слідчим суддею. Але, незважаючи на наявність такої ухвали, слідчі відмовились її виконувати. Чим ще можливо пояснити ці дії, як не спробую щось приховати? А оскільки до цієї справи мають відношення депутатка Житомирської обласної ради Олена Галагуза та її помічники, ця справа гальмується на всіх рівнях, що зараз і діється.

Так, справу передали до суду, про що мене «поставили перед фактом». Суд переносився вже вшосте. То не з'являються підсудні, то адвокат раптом «захворів» та інше... На мої клопотання суддя відповідає, що оскільки процес офіційно ще не почався, то і мої клопотання не можуть бути розглянутими.

На сайті «Інституту масової інформації» з'явилась стаття, в якій стверджується також, що напад на мене був звичайнісінькою «битовухою», але при цьому автори даного опусу навіть не вказали правильно статтю, за якою справа передана до суду. Це був не грабіж, а розбій. І це зовсім інша стаття Карного кодексу та інші строки покарання.

Поява подібних опусів за «грантові» кошті свідчіть про наближення виборів в Україні. А оскільки Національна спілка журналістів України виступає за свободу слова, неухильне виконання законів, верховенство права, що, на жаль, не має місця зараз в Україні, то нас, журналістів, намагаються скомпрометувати й розділити, знищити незалежні ЗМІ взагалі. Іде узурпація влади і те, що ми чуємо з провладних ЗМІ, ту маячню і безглуздості, лише підтверджують мою думку.

Незалежні ЗМІ, чесні та професійні журналісти зараз владі не потрібні. Владі потрібні «кишенькові» «дописувачі» та рабський настрій у суспільстві. Але рабів до раю не пускають. І ми повинні про це пам'ятати.

Руслан Мороз

25.03.2018

 

Фото взяті з інтернет-ресурсів "Журнал Житомира" та "Житомир Інформ"

 

 

Журналістам варто надіятися лише на себе?// НСЖУ, 22.10.2018

Подібні думки озвучувалися під час зустріч-дискусії за участю голови НСЖУ Сергія Томіленка, яка відбувалася у Рівному. Під час зустрічі обговорювалися теми, які повинні зацікавити не лише фахівців, які працюють у медіа, але й кожного, оскільки вони стосуються суспільного життя загалом.

Там, де є утиски свободи слова – немає демократії (частина 1)// НСЖУ, 20.10.2018

З 8 по 13 жовтня 2018 року на запрошення Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 12 журналістів з різних регіонів України відвідали Берлін, де ознайомилися з медіаландшафтом Німеччини.

Там, де є утиски свободи слова – немає демократії (частина 2)// НСЖУ, 20.10.2018

З 8 по 13 жовтня 2018 року на запрошення Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 12 журналістів з різних регіонів України відвідали Берлін, де ознайомилися з медіаландшафтом Німеччини.

Відбувся VІI Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання»// НСЖУ, 19.10.2018

У Державному вищому навчальному закладі «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» 17 жовтня 2018 р. відбувся VІI Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання». Серед його інформаційних партнерів традиційно – ВБФ «Журналістська ініціатива», ЗМІ Переяславщини та культурологічні видання, які очолюють активісти НСЖУ.

Партнери