«Мудрості від Максима Рильського» побачили світ завдяки журналістам

Четвер 22 Березня 2018

До збірки (видавництво «Успіх та кар’єра») увійшли найцінніші вислови, настанови, звернення та міркування, які залишив по собі Максим Тадейович. Невелика за розміром книжечка насичена думками та філософськими роздумами визначного гуманітарія та гуманіста, які не втратили значення й у нашому сьогоденні. Як наголошував сам Максим Рильський, «великі поети – завжди сучасники».

Водночас книжка розкриває світосприйняття, духовні та моральні принципи, життєві спостереження, широчінь доброти, інтересів, уподобань, переконань М. Т. Рильського.

«У цій збірці вміщено лист, який у 1939 році Рильський написав Хрущову. Поета хвилює той факт, що в Київському оперному театрі ставитимуть опери російською мовою, — каже директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України академік Микола Жулинський. — Ще тоді, в далекому 1939-му, поет чудово розумів, що двомовність обов’язково призводить до перемоги однієї з мов. Тому так багато його роздумів саме про долю української мови. Я думаю, що ніхто так, як Максим Рильський, не оспівав словник. Для нього словник — як для православних Біблія. Він читав словники, захоплювався ними, вишукував свої слова і радив це іншим». «Бо слово — зброя, як усяку зброю його треба чистити й доглядати», — писав сам поет.

Видавець Алла Ковтун наголошує, що книжка перш за все вчить нас любити людину, піклуватися про неї, бути небайдужим, не забувати минуле, але обов’язково дивитися в майбутнє. Нашій громадськості добре відомі всі грані таланту Максима Тадейовича – поета, публіциста, перекладача, літератора й мистецтвознавця, музиканта-імпровізатора. А тепер ми відкриваємо для себе Рильського – мислителя й мудреця.

Усі, хто особисто знав Максима Тадейовича, згадують, що поет-академік допомагав усім, хто до нього звертався. Йому писали як в останню інстанцію.

Сам він в одному з листів, уміщених у збірці, зізнається, що має репутацію «ліберала і ходатая у справах людей», тому до нього не завжди дослухаються, однак, відповідаючи адресату, обіцяє: «Все, що зможу, — зроблю».

Навіть уже будучи тяжко хворим, Максим Тадейович переймався турботами про інших — опікувався вшануванням пам’яті поета Олександра Олеся та оперного співака і педагога Олександра Мишуги, звертався до колег, аби надали «моральну й матеріальну підтримку» серйозно хворому письменникові Федору Бурлаці.

– Книжка побачила світ завдяки меценатам, – наголошує Максим Рильський-онук. – Шлях до читача виявився нелегким: спочатку програли тендер на закупівлю книжок для бібліотек. Просити гроші, зокрема на культуру – річ невдячна. Знайомив з оригіналом друзів, знайомих. Нарешті – зустрічна пропозиція підтримки. Саме так вчинили редакція газети «Голос України» та особисто редактор Анатолій Горлов. Отримав половину витрат на друк. Це не перший вияв високої духовності газети та її очільника. Саме завдяки їхнім зусиллям побачила світ на відзнаку 100-річчя перша збірка дідуся «На білих островах (1910 рік). А також календар «Максим Рильський», де фото поета-академіка супроводжуються його висловами, що певною мірою надихнуло мене упорядкувати «Мудрості...».

Мудрий поет-неокласик ще від 20-х років минулого століття ніби відчував наше європейське майбутнє, закликаючи в одному з виступів брати все найцінніше з духовного надбання європейців. Але водночас радить дбати про минуле й застерігає від необачних кроків:

«…Складна це досить річ – минулий вік судити,/ Не завжди варто тут рубати з-за плеча/Хай кожен рік життя і кожен день прожитий/Нас обережності й розважності навча».

Але Максим Тадейович не був би самим собою – філософом та мислителем, коли, віддаючи шану минулому, не мріяв би про майбутнє: «Смерть минулого – дорога в майбуття», напише він.

І. Самойленко

Пробач нас, Павле Шеремет// НСЖУ, 20.07.2018

Павло Шеремет, український і російський журналіст білоруського походження, був убитий у своїй машині в центрі Києва рівно два роки тому – 20 липня 2016 року. Автомобіль, у якому він їхав на роботу на ранковий ефір радіо «Вести», вибухнув о 7:30 ранку, коли на вулиці було багато містян. Він помер майже відразу. З того моменту почалася зовсім нова епоха в житті української журналістики.

Сергій Томіленко: «При роздержавленні багато залежить від особистих якостей редакторів»// НСЖУ, 10.07.2018

Менш як півроку залишилося до закінчення строку, відведеного на роздержавлення газет Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Проте станом на початок липня було перереєстровано лише близько 30 відсотків комунальних видань, які підпадають під дію згаданого закону.

Сергій Сафулько: До влади прийшло якесь дике плем’я…// НСЖУ, 04.07.2018

Уже зараз можна відкрити таємницю, яка й раніше не була секретом. Велика заслуга в беззастережній перемозі «Волинської газети» в справі роздержавлення над уже колишнім головою облдержадміністрації Володимиром Гунчиком належить адвокатській компанії «Конфідент».

Провокації і суперечки: як пройшла конференція ОБСЄ з питань свободи ЗМІ// НСЖУ, 01.07.2018

У вівторок, 26 червня, в Києві пройшла конференція «Посилення свободи і плюралізму засобів масової інформації в Україні під час конфлікту в Україні і навколо неї», яку скликав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. Можливо, в якій-небудь тихій і спокійній країні це був би просто черговий плановий непомітний захід, але тільки не в Україні.

Партнери