«Нам не вистачає на Заході єдиного центру з протидії дезінформації» – Енн Епплбом

П'ятниця 09 Березня 2018

Наводимо витяг з ексклюзивного інтерв'ю Енн Епплбом Укрінформу.

– Не є таємницею, що Росія дуже добре знається на поширенні пропаганди й дезінформації, на створенні фейкового контенту, вдало втручається у вибори інших країн. Як країни Заходу повинні цьому протидіяти?

– Якраз над цим питанням я зараз працюю. По-перше, відповідь повинна прозвучати від таких компаній як Twitter, Facebook, Google тощо. Фактом є те, що з легкістю можна створити фальшиві акаунти в соцмережах, фальшиві веб-сторінки в Інтернеті. З цим потрібно покінчити раз і назавжди. Це технічно можливо, настав відповідний час. Можна створити щось на кшталт електронного паспорта для кожного громадянина. Ера хаосу в інтернеті повинна завершитись.

По-друге, є необхідність у великих освітніх кампаніях, тренінгах, навчаннях, щоб люди розуміли, що відбувається в Україні, як легко можна маніпулювати свідомістю за допомогою Інтернету і дописами у соцмережах. Необхідно проводити дослідницькі кампанії з питань дезінформації, писати аналітичні висновки. Мені здається, що уряди західних країн навіть не знають, як це працює, не усвідомлюють, як можуть впливати ззовні, і не лише російські групи.

Я намагаюсь постійно говорити про це з людьми з вищих щаблів влади, хочу, щоб цю тему почали обговорювати, думали, досліджували, бачили тенденції. Нам не вистачає на Заході єдиного центру з протидії дезінформації, де можна було б розвиватися. Натомість, методи пропаганди і дезінформації постійно змінюються: що було важливим рік тому, зараз вже навіть не існує.

Велика відповідальність зараз лежить на журналістах. Найгіршою проблемою я бачу не написання фейкових новин на нішових сайтах, а огляд новин у мейнстрімових медіа. Наприклад, пригадайте момент перших днів захоплення Криму. Люди в Лондоні тоді запитували: а що це за війна, "зелені чоловічки" – це українські сепаратисти, чи хто? Особисто для мене відразу було зрозумілим, хто це, адже з історії пам'ятаю, що так само діяло НКВС у 1944 році в Польщі. Вони тоді теж приїхали без мундирів або в польських мундирах, й казали, що вони з польської армії. У Криму я побачила абсолютно таку ж картинку. Але у новинах на ВВС чи CNN говорилося, що це українські сепаратисти – і люди на Заході сприймали ці фальшиві нарративи. Це тривало дуже недовго, проте то був великий успіх російської дезінформації.

– Як у такому разі навчати журналістів?

– Гадаю, що журналісти вже зрозуміли, як легко їх можуть обдурити, як ними можуть маніпулювати, підсовуючи дезінформацію. Зараз уже діє зовсім інший підхід до соціальних медіа, до російської пропаганди, ніж це було два роки тому. Журналісти повинні перевіряти джерела інформації, а особливо щодо України і Східної Європи.

Не можна поширювати неперевірену інформацію з Facebook i Twitter, оскільки часто не відомо – хто поширює цю інформацію. Підсумовуючи сказане: має бути факт-чекінг у різних сферах. Ми усі зараз, починаючи від звичайних людей і закінчуючи урядами країн, є свого роду журналістами і редакторами. Якщо маєш акаунт у Facebook, то ти – журналіст, а якщо поширюєш те, що пишеш, то ти – редактор газети. Усі ми несемо величезну відповідальність, якої раніше не мали.

<...>

Юрій Банахевич, Варшава

У Київському метрополітені відкрили виставку Міжнародного конкурсу «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни»// НСЖУ, 15.09.2018

У столиці відкрито виставку, присвячену Дню пам’яті Георгія Гонгадзе і всіх загиблих журналістів за часів незалежної України.

Подорожчання газетного паперу в Україні може призвести до скорочення друкованих ЗМІ// НСЖУ, 10.09.2018

Менш як за півроку ціна на газетний папір в Україні зросла майже вдвічі. Частина експертів наголошує, що такі тенденції триватимуть і далі – напередодні парламентських і президентських виборів, коли попит на газетний папір зросте через масовий друк агітаційної продукції. Та це все в перспективі, а в реальному житті чимало редакцій уже відчувають фінансову скруту й нарощують борги перед друкарнями, отож опинилися під загрозою закриття.

Віктор Чамара: Остання шана// НСЖУ, 07.09.2018

Чим запам’ятався колегам український журналіст Віктор Чамара, який очолював «Укрінформ» з 1999 по 2011 роки

''Правильні''/''неправильні'' журналісти? Хто і чому вирішує?// НСЖУ, 05.09.2018

Журналісти традиційно перебувають на передовій будь-яких подій у державі. І навіть здатні впливати на її розвиток. Саме через це вони стають мішенню для тих сил, які не зацікавлені в чесному й неупередженому висвітленні подій. Останнім часом з'явилися певні негативні сигнали та навіть тенденції, здатні поставити під сумнів наші з вами права на доступ до об'єктивної інформації та захист від брехні чи маніпуляцій.

Партнери