Як вижити після роздержавлення та збільшити тиражі газети

Вiвторок 13 Лютого 2018

У навчанні взяли участь майже півтора десятка кореспондентів і редакторів з різних регіонів України: Волині, Вінниччини, Львівщини, Полтавщини, Черкащини, Дніпропетровщини, Запоріжжя, Кіровоградщини та ін. Певне, одне з найактуальніших питань, що цікавило всіх присутніх без винятку, стосувалося ефективного медіаменджменту: як підвищити рейтинги газети, залучити більше коштів, побудувати ефективну управлінську структуру та налагодити співпрацю з усіма партнерами?

Спершу учасники тренінгу поділилися власним досвідом. Більшість дійшла згоди, що непереборні труднощі виникають у роботі з «Укрпоштою».

– Листоноші не зацікавлені доносити читачам інформацію про видання, хоча ми пропонували матеріальне заохочення за співпрацю. Домовитися з керівництвом регіональних відділень теж важко через плинність кадрів – мало не щопівроку новий керівник. А змінити партнера не можемо, адже у нашій сфері «Укрпошта» – монополіст, – відзначає в. о. головного редактора газети «Запорізька правда», членкиня НСЖУ Наталія Зворигіна. – Додатково, як варіант, запроваджуємо передплату електронного зразка видання: разом зі здачею в друк номера відправляємо його PDF-варіант читачам, які не хочуть збирати вдома стоси паперу й готові читати газети з комп’ютера. Та, на жаль, поки що такий вид передплати має низький попит.

Більшість редакцій, аби заохотити читачів, проводить традиційну лотерею з розіграшем призів. Та, як свідчить практика, це також не надто ефективний засіб, який приносить і чимало клопотів.

– Ми домовляємося з підприємствами на бартерній основі – за надані інформаційні послуги отримуємо продукти чи інші речі, з яких формуємо подарунки для читачів. Маємо в редакції і приміщення, де все це зберігається, поки не з’явиться переможець. А один із працівників, який постійно перебуває на робочому місці, видає винагороди, – розповіла про систему заохочення головний редактор газети «Вісті Світловодщини» Світлана Калугіна.

Проте,на думку медіаексперта, члена ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси Сергія Чернявського, ці та інші методи ведення редакційної політики можуть бути більш дієвими. Головне – грамотний підхід і ефективне використання всіх ресурсів.

– Свого часу очолював Дніпропетровську обласну газету «Зоря», тож усі озвучені питання й проблемні моменти близькі та зрозумілі. Коли прийшов працювати у видання, його тираж становив приблизно десять тисяч примірників, через відносно нетривалий проміжок часу він зріс до сорока тисяч, – розповідає пан Сергій.

Для досягнення цього результату редакція, як і більшість друкованих ЗМІ, практикувала преміювання листонош.

– Проте в нас була запроваджена адресна доставка конвертів із винагородами: кожна працівниця пошти за підсумками передплатної кампанії отримала виплату. В редакції працювала людина, яка весь час моніторила ситуацію, телефонувала й спілкувалася з листоношами щодо передплати: які показники у нас, у наших конкурентів, яке видання має найбільший попит тощо. Крім листонош, премії отримували й керівники ЦПЗ, співпрацю з якими налагоджував редактор, – розповідає Сергій Чернявський. – Працівники пошти твердо знали, що їхні старання не залишаться поза увагою, і кожен отримає зароблену премію. Отже, запущена одного разу система, ефективно працюватиме й надалі.

Щодо акцій для передплатників, то тут важливо подбати про читачів і максимально спростити систему отримання винагороди.

– Приміром, ваш переможець живе за сто чи двісті кілометрів від обласного центру. Або й у сусідньому селі, але всі ми знаємо, яке нерегулярне транспортне сполучення в маленьких населених пунктах. Тож виходить, що з винагородою людина отримує додатковій клопіт, – зауважує медіаексперт. – Може, краще в цій ситуації подарунки замінити на гроші? Замість сковорідки чи електрочайника – просто переказати суму, а людина сама вирішить, на що їх витрачати.

Також Сергій Чернявський зауважив, що для збільшення кількості читачів важливо встановлювати конкурентну ціну на газету.

– Весь час потрібно аналізувати ринок, визначати лідера. Ціна на ваше видання має бути нижчою, ніж у конкурента, натомість контент – сильнішим. Підвищувати ціну треба відповідно до зростання вартості друку, при цьому на шпальтах газети пояснювати читачам, чим зумовлене подорожчання, – роз’яснює Сергій Чернявський.

Також важливо проводити зустрічі редакції з передплатниками, організовувати редакційну передплату в співпраці з провідними підприємствами регіону. Щодо роздержавлених районок, то в умовах децентралізації досягнути успіху буде найлегше завдяки консолідації – об’єднання кількох видань в одне потужне.

Паралельно з друкованою версією доцільно розвивати й сайт. Щодо контенту, то Сергій Чернявський відзначає: найактивніше читають кримінал і надзвичайні події, а в соцмережах найкраще постять гумор і меми. Також він розповів, як редакція регіонального ЗМІ може організувати роботу, щоб надавати читачам сайту унікальну оперативну інформацію: слухати хвилю патрульних поліцейських і оперативно виїжджати на місця ДТП і злочинів, використовувати редакційні дрони та інше.

– Для досягнення успіху важливі три складники: віра в продукт, який виготовляєте, віра в своє підприємство та в себе. За цих умов стати лідером на ринку цілком можливо, – упевнений медіаексперт.

Нагадаємо, тренінг для регіональних ЗМІ спільно організували Академія української преси та Національна спілка журналістів за підтримки Секретаріату Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (Міністерство закордонних справ України).

Реформований "Театрально-концертний Київ" виходитиме онлайн// НСЖУ, 15.11.2018

Незабаром власну онлайн-версію представить одне із найвідоміших мистецьких видань – журнал «Театрально-концертний Київ». Перша назва часопису, що веде свою історію з 1936 року, – «Театральна декада». Згодом журнал перейменували на «Театральний Київ».

Благодатна нива його життя (з нагоди сторіччя з дня народження Олега Бабишкіна)// НСЖУ, 14.11.2018

Дві товсті папки незвичного для нинішніх «комп’ютерних» часів машинописного тексту. У нього є початок, але немає кінця. У такому вигляді передав нам спогади Олега Бабишкіна його син Олександр з надією на їх підготовку до друку і видання. Не без хвилювання кожен з нас доторкнувся до цих уже пожовклих сторінок – останнього твору, щирої сповіді, прощального слова нашого незабутнього Вчителя.

В інформаційний простір – від «плуга»// НСЖУ, 13.11.2018

Минуло сто років з дня народження Дмитра Прилюка, визначного журналіста, письменника, багаторічного вихователя журналістської зміни.

"Він не впустив у себе цензора, а це в ті часи було дуже непросто"// НСЖУ, 04.11.2018

Одна зі знакових журналістських епох в Україні асоціюється з ім'ям Дмитра Прилюка. У 1965–1969 і 1972–1982 рр. він очолював факультет журналістики Шевченкового університету.

Партнери