НСЖУ | Кулуарні і непрозорі методи, якими відбувається скорочення персоналу НСТУ, нас дуже турбують, — Ліна Кущ

Кулуарні і непрозорі методи, якими відбувається скорочення персоналу НСТУ, нас дуже турбують, — Ліна Кущ

Понедiлок 22 Січня 2018

Про це заявляє перший секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ, яка тільки з грудня почала обіймати цю посаду.

Любомир Ференс: Ви як друга особа в НСЖУ, як бачите те, що потрібно змінити в середовищі журналістів, можливо, потрібно провести якісь реформи? Взагалі, які ваші подальші дії?

Ліна Кущ: Пріоритети Національної спілки журналістів – це захист журналістів. Це фізична безпека журналістів, захист свободи слова, підтримка журналістів і редакцій у здійсненні реформ, це підтримка журналістів у біді, які працюють на Донбасі і виїхали з Донбасу та Криму, тобто відстоювання інтересів журналістів на всіх рівнях.

Любомир Ференс: Я як журналіст слідкую за суперечкою між членами Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України і керівником НСЖУ Сергієм Томіленком. І от 17 січня вийшов допис, що «НСЖУ роздмухує чергову хвилю емоцій від не найкращих своїх членів… звертаюсь до пана Томіленка, що очолювана вами структура оперує чималими коштами», і мовляв ви маєте робити тренінги та перекваліфікацію тих, хто звільнений з НСТУ. Як ви бачите цю ситуацію, адже до квітня дуже багато працівників Суспільного будуть звільнені?

Ліна Кущ: Так, до 2 квітня мають бути скорочені 3200 посад у системі Суспільного мовлення, залишиться трохи більше чотирьох тисяч. За словами керівника НСТУ Зураба Аласанії, 14% — це творчі працівники, а це приблизно 500 осіб. Це дуже велика кількість. І взагалі працевлаштувати 3000 осіб одномоментно в регіонах практично неможливо.

Ми, безумовно, підтримуємо реформу національного мовника, ми вважаємо, що таким чином поліпшиться і медіа ситуація України, наблизившись до розвинених країн. Але ті кулуарні і непрозорі методи, якими відбувається скорочення персоналу, нас дуже турбують.

Наталя Соколенко: А наведіть приклад?

Ліна Кущ: Наводжу. Ще перед Новим роком не було відомо про штатний розклад і про те, які посади будуть скорочені, а вже 11 січня люди стали отримувати відомості про скорочення, причому скорочення відбувається цілими підрозділами без урахування індивідуальної ситуації кожної людини. Повідомлення про скорочення людині повинні вручити за два місяці, тобто ще був час до кінця січня для того, щоб вивчити ситуацію кожного. Але серед тих, кого скоротили, є в Кіровоградській філії людина, яка є батьком дитини з інвалідністю і батьком загиблого учасника АТО. Є люди, які є багатодітними батьками.

Наталя Соколенко: Я спілкувалася про цю історію зі співробітниками НСТУ, і мені менеджмент відповів, що батька загиблого АТОвця не просто виганяють на вулицю, йому потягом 12 місяців виплачуватимуть оклад, йому запропонують навчання і йому будуть сприяти в пошуку нової роботи – така спеціальна програма в них. Чому все одно незадоволена Національна спілка журналістів України?

Ліна Кущ: Повідомлення про скорочення вручалися людям, які не знали, за якими критеріями когось залишають, а кого будуть скорочувати. Якби були оприлюднені заздалегідь критерії, якби був оголошений конкурс на посаду тих, хто залишається у реформованому Суспільному мовлені, і умови були б зрозумілими, то, я думаю, набагато менше було б питань. Потрібна була індивідуальна робота.

Наталя Соколенко: Чому індивідуальна робота? Національна суспільна телерадіокомпанія – не служба зайнятості, не лікар, який має проявляти індивідуальний підхід, це ж робочі взаємини.

Ліна Кущ: Тому що ми маємо справу не з верстатами, які застаріли, їх можна викинути і купити нові. Ми маємо справу з долями людей.

Любомир Ференс: Ви сказали, що відбуваються кулуарні домовленості. Що ви маєте на увазі? Хто підходить чи не підходить, вирішує в індивідуальному порядку керівництво філії?

Ліна Кущ: Так, керівництво філії, менеджмент вирішує в односторонньому порядку. Коли людей запрошують на комісію і вручають їм повідомлення про скорочення, їм не говорять, на якій підставі їх скорочують. Знову таки, чоловік з Кіровоградської філії сказав, що йому запропонували працевлаштування в іншій області. Він сказав, що, зважаючи на ситуацію, він є єдиним годувальником дитини з інвалідністю, він не може переїхати кудись і працювати.

Любомир Ференс: З одного боку, звільнення — це трагедія, з другого – ні. Тому що, якщо людина є фахова і кваліфікована, вона знайде роботу, тому що на ринку потрібні в журналістиці хороші люди. На вашу думку, як ці звільнення мали б відбуватися?

Ліна Кущ: На мою думку, потрібно було почати з пілотних проектів в областях, відпрацювати цю схему, врахувати помилки і потім уже поширювати ці результати на всі області. Але було прийнято рішення одномоментно звільнити всіх людей, які не вписуються в новий штатний розклад.

Якщо йдеться про те, що в новостворених філіях буде залишена певна кількість осіб, то мав бути оприлюднений розклад, скільки осіб якої спеціальності має залишитися, мав бути оголошений конкурс і за підсумками конкурсу обирали б людей.

 Наталя Соколенко: А що відбулося?

Ліна Кущ: А відбулося скорочення цілих підрозділів рішенням менеджменту, і менеджмент сам вирішує кого залишати, а кого – ні.

Любомир Ференс: Тобто немає чітких прописаних критеріїв? І є ймовірність того, що на роботі могли залишитися люди, які є некваліфікованими?

Ліна Кущ: Виникає багато питань, чому повідомлення про скорочення отримують люди, які є переможцями конкурсів, наприклад. Є журналістка з Львівської філії, яка стажувалася на Deutsche Welle. Вчора ми говорили з журналісткою з Полтавської філії, яка є переможцем трьох міжнародних конкурсів, і вона також отримала повідомлення про скорочення. На нашу думку, звільняють професіоналів. І їм ніхто не пояснює принципи, за якими відбуваються скорочення.

Любомир Ференс: Що ви маєте на увазі? Людина просто приходить і їй кажуть – ти звільнений?

Ліна Кущ: Так. Їй не пояснюють мотивів. Люди з регіонів, які до нас звертаються, говорять, що менеджмент посилається на рішення згори в Києві.

Любомир Ференс: Кого?

Ліна Кущ: Керівництва НСТУ.

Любомир Ференс: А як київське керівництво може розуміти, кого звільняти в тому самому Кропивницькому або у Львові?

 Ліна Кущ: Київське керівництво говорить звільняти цілі підрозділи.

Любомир Ференс: На основі чого?

Ліна Кущ: Для приведення штатного розкладу до певної кількості осіб.

Любомир Ференс: Незрозуміло.

Ліна Кущ: Нам теж незрозуміло.

Любомир Ференс: А який підрозділ звільняти, а який залишати?

Ліна Кущ: Нам теж незрозуміло, чому викидають один підрозділ, а залишають інший.

Наталя Соколенко: Нещодавно я брала участь у конкурсі переможців журналістських робіт на тему децентралізації. І от цікава ситуація – оцінювали роботи відомі експерти із «Інтерньюз Україна» – Костянтин Квурт і Андрій Кулаков, і вони не присудили першу премію в номінації «Телевізійні роботи». Там було чимало робіт, поданих, зокрема, і обласними регіональними редакціями НСТУ, але судді премії не присудили, тому що просто не було з чого вибирати, і вони відверто сказали про низьку якість. Чому НСЖУ, захищаючі певні трудові права, хоча ви не є профспілкою, відверто не говорить про якість того, що робили журналісти?

Ліна Кущ: Ми захищаємо не трудові права наших членів, а прозорість реформування суспільного мовника.

Щодо рівня робіт із теми децентралізації. Я була членом журі одного з таких конкурсів, і я висловила свою думку. Я передивилася, переслухала і перечитала багато матеріалів з цієї тематики. Що я можу сказати? Так, як у нас відбувається процес децентралізації в Україні, так само журналісти його і висвітлюють. Децентралізація – це процес знизу, ідеї знизу, бюджет знизу, а в нас це відбувається згори. Це ідея і процес, який був запущений згори, контролювався згори, і багато конфліктів виникало через те, що ідеологи децентралізації бачили це ось так, а знизу самі громади бачили по-іншому.

Наталя Соколенко: Це якраз той конфлікт, який для документаліста й телевізійного журналіста є цікавим. Йшлося про те, що в дуже архаїчному стилі були зроблені ці сюжети або фільми про децентралізацію. Тут не важить навіть тема, а важить якість роботи.

Також мені хочеться почути думку НСЖУ щодо «джинси». «Джинса» — це сюжети, зроблені на замовлення представника бізнесу та влади в тих випадках, коли цього не може бути, коли вони не виходять в рекламному блоці. Коли буде засвічена ваша позиція, що це є погано і що за це будуть якісь санкції з боку НСЖУ?

Ліна Кущ: Національна спілка журналістів є громадською організацією, і якісь санкції…

Наталя Соколенко: До своїх же членів. Виключення, наприклад, з лав НСЖУ?

Ліна Кущ: На мій погляд, найбільш дієвий метод боротьби з «джинсою» — це те, щоб головні герої «джинси» після того отримали б повну заборону на медіа, щоб це підірвало їхню репутацію.

Наталя Соколенко: А журналісти, які це знімали, залишаться безкарними?

Ліна Кущ: Ми б не хотіли, щоб це було спрямовано тільки проти журналіста, тому що в нього є власник газети, і мені здається, що саме цьому власникові потрібно пояснити, що «джинса» в його медіа — це шкода для його репутації насамперед.

Любомир Ференс: 19 січня виповнився рік Суспільному мовнику. Назагал, Національна спілка журналістів вважає, що Суспільний мовник рухається в правильному напрямку?

Ліна Кущ: Так, ми вітаємо те, що в Україні буде створене Суспільне мовлення, незалежне від жодних державних інституцій.

Любомир Ференс: Чи ще багато часу потрібно, щоб це стало дійсністю?

Ліна Кущ: Так, на наш погляд, це справа не одного року. Можливо, керівники Суспільного переоцінили свої можливості і темпи, які вони взяли. Але я можу точно сказати, що ця тема невідворотна. 

Громадське радіо

Текстову версію розмови підготувала Алла Торчанська

 

«Залякування журналістів – це тероризм»: інтерв’ю з Сергієм Томіленком// НСЖУ, 16.08.2018

Голова НСЖУ про боротьбу за права і безпеку працівників преси (публікація «Телекритики»).

Бердичівські журналісти феєрично вибороли перемогу в автоквесті. Фото// НСЖУ, 15.08.2018

Автоквест, започаткований головою Бердичівської міськрайонної організації Національної спілки журналістів України Денисом Заремським з допомогою журналіста й активіста Максима Шафранського, зацікавив молодь, яка має інтерес і бажання провести вечір вихідного дня не так, як завжди, а весело й екстремально.

Укрпошта реформує – газетярі й селяни б’ють на сполох// НСЖУ, 14.08.2018

Скорочення поштових відділень у селах становить набагато глобальнішу проблему, ніж здається на перший погляд. Втрата передплати може просто "вбити" районні видання, а в окремих населених пунктах газети є мало не єдиним джерелом української інформації.

На Кіровоградщині поліція не хоче захистити журналіста-пенсіонера// НСЖУ, 08.08.2018

Станіслав Фененко працював фотокореспондентом кількох газет, починаючи ще з радянських часів. До виходу на пенсію поселився в своїй рідній Братолюбівці Долинського району. Залишаючись у душі журналістом, не міг не звертати увагу на неподобства, що чинила місцева влада, фотографував, знімки з коментарями надсилав до редакцій.

Партнери