"Гніздо Борисове": життя триває

Понедiлок 15 Січня 2018

Журналістська спільнота Одещини і всієї України втратила одного з найталановитіших, наймудріших та найхоробріших своїх представників – Журналіста, Редактора, Громадянина. Найболючішою ця втрата була для колективу редакції, створеної Борисом Дерев'янком, яку він очолював 24 роки. Саме перший редактор розробляв і утверджував власним прикладом правила життя редакції – «гнізда Борисового», основні принципи діяльності, традиції, журналістську школу відомого в Україні та за її межами друкованого видання. Після вбивства багато хто з колег, читачів і навіть друзів «Вечірки» вважали, що одночасно з редактором розстріляли і його газету…

Але «Вечерняя Одесса» вижила й далі виходить, залишаючись однією з найпопулярніших у регіоні. Вона зберегла і повагу читачів і, головне – журналістські «університети» Бориса Дерев'янка. Про те, як жив колектив редакції два важких десятиліття, як шанували пам'ять свого першого Редактора, а також про журналістів, що примножують традиції одеської "Вечірки", розповідає книжка другого її редактора Лариси Бурчо «Гніздо Борисове» в епоху змін», видана з нагоди 20-х роковин...

Ларису Бурчо трудовий колектив одноголосно обрав головним редактором «Вечерней Одессы» у серпні 1997-го. Епіграфом до своєї книжки автор взяла запис зі щоденника Б. Ф. Дерев'янка (щоденники він вів з юності): «Живем один раз... Вот именно! Один. Живем без черновиков. Потому и жить надо ясно, чисто, достойно. Ведь один же только раз. Один единственный. Пройдут годы, рано или поздно сам ли задашь себе вопрос или другие тебе его зададут: жил-то ты зачем? Что сделал? Что оставил после себя?»

Борис Федорович Дерев’янко жив саме так – відверто, чисто, гідно, і залишив після себе газету, яка і стала йому пам'ятником.

Як пише Лариса Бурчо, її книжка – це свого роду звіт перед першим Редактором про те, як і завдяки чому вижила заснована ним газета, через які випробування пройшов колектив, хто і що допомогли йому пережити велике горе – втрату редактора, учителя, наставника і друга. Тепло розповідає автор про колег – «золоті пера «Вечірки», про малу батьківщину, рідних, друзів та однокласників Редактора, які були поруч з редакційним колективом усі роки без Бориса Федоровича. Не можна без душевного болю читати подробиці досудового й судового розслідувань замовного злочину. Бо залишилося багато запитань до правоохоронців. Так, слідством і судом доведено: Бориса Дерев’янка вбили за його професійну – журналістську, редакторську, громадсько-політичну – діяльність. Але ж так і не названо замовників! Книжка містить нові факти й деталі трагедії, проте не ставить за мету розставити останні крапки у вбивстві, навпаки – закликає: правду ще треба шукати.

Перша презентація «Гнізда Борисового» відбулася в офісі Одеської регіональної організації НСЖУ – тоді свіжі примірники книжки отримали від автора друзі й колеги Дерев’янка. Згодом автор і журналісти «Вечірки» презентували новинку на малій батьківщині Редактора – у райцентрі Іванівка. Саме тут Борис Дерев’янко народився, закінчив школу і зробив перші свої кроки в журналістиці. Зрозуміло, почесне місце видання посіло й у шкільному музеї, і в районній бібліотеці.

Наступна презентація – коли з ініціативи редакційно-видавничої фірми «Прес-кур’єр» книжки передавали бібліотекам Одеси. Саме фірма звернулася до давніх друзів Бориса Дерев’янка й «Вечірки» з пропозицією викупити частину тиражу для бібліотек Одеси. Тож тепер читачі знаходять у бібліотечних примірниках кольорову закладку з текстом: книжки для бібліотек м. Одеси придбано на кошти друзів Бориса Федоровича Дерев’янка і газети «Вечерняя Одесса» – Р. Б. Боделана, С. Р. Гриневецького, В. К. Симоненка і С. В. Філіпчука. Усіх цих людей добре знають одесити.

Залишається додати, що РВФ «Прес-кур’єр» видала 2015 року за державною програмою «Українська книга» в серії «Золоті імена української журналістики» збірник «Життя і смерть Редактора. Книга пам’яті Бориса Дерев’янка». Нове видання не лише стверджує, що в Одесі триває творче життя «гнізда Борисового», а й переконує: тут бережуть пам’ять про відомого Журналіста і Редактора, продовжують його справу, розвивають його творчу школу.

Алла Поп

м. Одеса

Фотоілюстрації з книжки Лариси Бурчо «Гніздо Борисове» в епоху змін»

Як вижити після роздержавлення та збільшити тиражі газети// НСЖУ, 13.02.2018

Як традиційно проблемну для всіх друкованих ЗМІ співпрацю з «Укрпоштою» перетворити на надійне партнерство – ці та інші питання було порушено під час тренінгу для регіональних ЗМІ «Ефективне висвітлення питань гендерної рівності у медіа», що проходив 8–10 лютого.

Визволені з катівень бойовиків в’язні розповіли про ціну свободи слова в ОРДЛО// НСЖУ, 06.02.2018

Перша секретар Національного союзу журналістів України Ліна Кущ вважає, що на окупованих територіях небезпека загрожує не лише журналістам, а й їхнім джерелам інформації.

Ліна Кущ: «Щодня – зустрічі й дзвінки від журналістів-переселенців»// НСЖУ, 29.01.2018

«З 2014 по 2017 роки в полоні побували 28 журналістів. За нашими оцінками, на кожний відомий випадок доводиться 4–5 тих, про кого не говорять публічно. А це більш як сотня людей. Особисто я знаю деяких колег, що побували в полоні, але не афішують цей відрізок у своїй біографії», – розповіла «Донецким новостям» Ліна Кущ.

“Case against Shabunin” Gets “Evil Innovation” Nomination in the Matter of Investigating Crimes against Journalists// НСЖУ, 27.01.2018

As we know, the investigation has re-qualified the case of Vitaliy Shabunin, Head of the Board of the Anti-corruption Action Centre. Now he is suspected of “Threat or violence against a journalist” (part 2 of article 345-1 of the Criminal Code of Ukraine). If he is found guilty, he will face up to 5 years of imprisonment.

Партнери