Інтерв’ю Олега Наливайка «Детектору медіа»

Четвер 04 Січня 2018

— Пане Олеже, що зроблено Держкомтелерадіо в 2017 році в реалізації закону про реформування друкованих ЗМІ? Чи отримають газети, які реформуються, одноразову допомогу від держави?

— Протягом 2017 року відповідно до вимог Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» Держкомтелерадіо продовжував вести й оновлювати «Зведений перелік об’єктів реформування», здійснювати моніторинг процесу реформування. Враховуючи те, що перші кроки з реалізації реформи виявили низку проблем і перешкод на цьому шляху, назріла необхідність внести зміни до закону щодо вдосконалення механізму реформування друкованих ЗМІ.

8 червня проект Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” щодо удосконалення механізму реформування друкованих засобів масової інформації» був зареєстрований у Верховній Раді України. Держкомтелерадіо здійснює його супровід під час розгляду в комітетах та на пленарних засіданнях парламенту. 12 липня на засіданні Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики прийнято рішення рекомендувати парламенту ухвалити законопроект у першому читанні.

Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» набрав чинності 1 січня 2016 року. Але фактично реформа розпочалася з листопада 2016 року після прийняття відповідних підзаконних актів. За цей час реформовано 136 друкованих ЗМІ та редакцій. Не погоджуюся з критикою деяких колег про слабку динаміку. Коли два роки тому ми розпочинали цю реформу, то відразу домовилися, що в нас не буде планових показників і звітувань до свят. Три роки дається редакціям, щоби подумати й визначитися щодо свого майбутнього. Процес реформування має відбуватися комфортно і зручно для колективу, без тиску з боку влади чи медіаспільноти задля виконання якихось планових показників. Тому й оцінювати його можна буде тільки через певний час.

Нині одне з головних завдань — забезпечити соціальний захист редакційних колективів, які реформуються. Держкомтелерадіо розробив проект Порядку надання адресної фінансової підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації місцевої сфери розповсюдження. Після погодження документа всіма заінтересованими органами та отримання висновку Міністерства юстиції за результатами правової експертизи його буде подано на розгляд Кабінету Міністрів в установленому порядку.

— 2017 року нарешті зареєстровано ПАТ «НСТУ» й тепер Держкомтелерадіо став акціонером суспільного мовлення. У чому тепер полягає роль Комітету в реалізації реформи суспільного?

— Статутом ПАТ «НСТУ» визначено вичерпний перелік повноважень Держкомтелерадіо як єдиного акціонера. 1 грудня 2017 року наказом Держкомтелерадіо затверджено Кодекс корпоративного управління ПАТ «НСТУ», який визначає принципи та стандарти корпоративного управління товариством. Дотримання правил цього Кодексу сприятиме досягненню мети, для якої створено Суспільне мовлення. А це, нагадаю, задоволення інформаційних потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, забезпечення національного діалогу, сприяння формуванню громадянського суспільства. Водночас Кодекс декларує правила взаємовідносин між акціонером та органами управління ПАТ «НСТУ».

У зоні нашої відповідальності — затвердження фінансових планів та звітності про їх виконання. На мій погляд, цього року фінансування було забезпечено на належному рівні, враховуючи останній перерозподіл коштів, виділених на проведення «Євробачення», та майна, яке залишилося після проведення пісенного конкурсу «Євробачення».

Також ми продовжували роботу щодо реформування ДП «Студія “Укртелефільм”» на ПАТ, яке має увійти до ПАТ «НСТУ». Зокрема, вже почала працювати комісія з реформування.

— На вашу думку, чи потребує закон про суспільне мовлення змін? Яких?

— 18 березня 2016 року за № 4269 у Верховній Раді був зареєстрований проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (щодо уточнення деяких положень)». Такі зміни, підготовлені Держкомтелерадіо, мали на меті привести норми Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» у відповідність до положень Конституції України та міжнародного права. Зокрема, запропоновано вилучити з тексту закону абзац 9 п. 4 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення», в якому йдеться про запровадження Кабінетом Міністрів регулювання власності загального користування (суспільної власності).

Поняття «суспільна власність» є особливою правовою категорією, яка не розглядається як окрема форма власності. Адже Конституцією України визначено приватну, державну й комунальну форми власності.

— Чи є шанси в НСТУ отримати повноцінне фінансування з держбюджету 2018 року?

— У Державному бюджеті України на 2018 рік передбачено кошти на забезпечення діяльності ПАТ «НСТУ» за бюджетною програмою 1701080 «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України» в сумі 776 млн 563,1 тис. гривень. Відкриття асигнувань здійснюється відповідно до річного розпису асигнувань Державного бюджету на 2018 рік та помісячних планів асигнувань загального фонду Державного бюджету на 2018 рік.

Як ви знаєте, Мінфін уже повідомив, що наступного року питання про збільшення фінансування ПАТ «НСТУ» буде переглядатися під час підготовки змін до бюджету.

— Скільки видано дозволів на ввезення видавничої продукції, яка має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора й тимчасово окупованої території України за 2017 рік?

— Станом на 20 грудня Держкомтелерадіо видав суб’єктам господарювання 8412 дозволів на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, на митну територію України.

Тираж видань, на які видано дозволи, становить 66 млн 775 тис. 384 екземпляри, які заплановано реалізувати впродовж п’яти років.

Водночас Держкомтелерадіо надав 202 відмови у видачі дозволів:

182 відмови на підставі подання суб’єктами господарювання не в повному обсязі пакета документів, необхідних для одержання дозволу, або виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;

20 відмов на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю видань критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України.

Нагадаю, що 15 грудня набрав чинності зареєстрований у Міністерстві юстиції України наказ Держкомтелерадіо «Про затвердження Порядку накладення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів». Таким чином завершено створення правового механізму реалізації повноважень Держкомтелерадіо, визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту». Відтепер Держкомтелерадіо на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб прийматиме рішення про накладення штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу та вилучатиме її з обігу.

— Чи залишилися ще якісь повноваження в Держкомтелерадіо у книговидавничій сфері? Чи ви вже все передали Мінкультури?

— Держкомтелерадіо, відповідно до Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України (останні зміни до нього внесені у травні 2017 року), продовжує готувати пропозиції щодо вдосконалення видавничої сфери та поліграфії, здійснювати методологічне забезпечення та координацію діяльності видавництв, поліграфічних підприємств і підприємств книгорозповсюдження. Відомство, як і раніше, забезпечує виконання наукових досліджень у сфері ЗМІ, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності за бюджетною програмою «Прикладні розробки у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури». Також Держкомтелерадіо веде реєстрацію (облік), отримує та зберігає обов’язкові примірники книжкових та періодичних друкованих видань.

Крім того, Держкомтелерадіо здійснює низку адміністративних послуг у видавничій сфері. Це, зокрема, ведення Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції та видача видавництвам і підприємствам книгорозповсюдження довідки про випуск та / або розповсюдження не менш як 50 % книжкової продукції державною мовою. Така довідка у свою чергу надає видавцям і книгорозповсюджувачам переважне право на укладення договорів оренди приміщень державної і комунальної власності без проведення конкурсу.

Ми також продовжуємо здійснювати організаційне забезпечення роботи комітетів із присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року», премій Кабінету міністрів імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва, імені Максима Рильського за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів та за переклад творів українських класиків і сучасних авторів мовами народів світу, а також двох премій в інформаційній сфері — імені В'ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики та імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності.

— Який штат Держкомтелерадіо? Скільки коштів виділено з держбюджету на 2017-й?

— Штат Держкомтелерадіо в 2017 році становить 130 одиниць, але фактично працюючих за останні три роки близько ста осіб. На утримання Держкомтелерадіо в 2017 році було виділено з державного бюджету кошти в сумі 24 млн 728,5 тис. гривень.

— Держкомтелерадіо втратив повноваження у сфері телебачення і радіомовлення та програму «Українська книга». Які повноваження залишилися в Комітету? Які додалися?

— Держкомтелерадіо залишається головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері. Відповідно до покладених на нас завдань, ми узагальнюємо практику застосування законодавства в цих сферах, розробляємо пропозиції щодо його вдосконалення. Разом із медіаспільнотою 2017 року ми завершили одну з найважливіших реформ у медіагалузі — створили Суспільне мовлення. Відтепер Держкомтелерадіо сприяє діяльності Суспільного телебачення і радіомовлення в межах повноважень акціонера.

2017 року до завдань Держкомтелерадіо додалися нові. Це, зокрема, реалізація заходів щодо інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Також відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», який набув чинності 1 січня 2017 року, Держкомтелерадіо, починаючи з травня 2017 року, здійснює видачу суб’єктам господарювання (відмовляє у видачі, анулює) дозвіл на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України; веде реєстр видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України, розміщуючи його на офіційному веб-сайті та єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

— Тепер майже в кожного загальнонаціонального каналу є своя медіашкола. На вашу думку, чи є майбутнє в Укртелерадіопресінституту, що займався підвищенням кваліфікації переважно працівників ОДТРК, яких тепер уже немає?

— Майбутнє в Укртелерадіопресінституту є, якщо він буде розвиватися, реагувати на виклики сьогодення та відповідати потребам суспільства. Ми плануємо залучити інститут до виконання заходів із реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості щодо Євроатлантичної інтеграції України та Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції — великомасштабних інформаційних державних проектів. Уже перші семінари цього року довели, що в Укртелерадіопресінституту є для цього необхідні ресурси та кадровий потенціал.

— Які у вас відносини з МІП, Комітетом із питань свободи слова та інформаційної політики? Із Наглядовою радою ПАТ «НСТУ»?

— Робочі взаємини однодумців.

— Із якими донорами Держкомтелерадіо співпрацював цього року?

— Держкомтелерадіо є бенефіціаром та виступає партнером у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги. У рамках реалізації Плану дій Ради Європи для України на 2015–2017 роки Держкомтелерадіо виступає бенефіціаром та партнером проекту «Свобода медіа в Україні», який виконується за донорської підтримки Європейської комісії. Партнером проекту є також Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Результатом цього проекту минулого року стала розробка законопроекту «Про аудіовізуальні послуги».

На підтримку реформи друкованих ЗМІ спрямований цьогорічний проект Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Підтримка реформи державних та комунальних ЗМІ». У рамках проекту проводяться експертні консультації й тематичні навчання для співробітників редакцій, які братимуть участь у впровадженні проекту, розроблялися зміни до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Держкомтелерадіо є також бенефіціаром проекту «Український медійний проект (У-Медіа)», який реалізується в Україні міжнародною організацією «Інтерньюз Нетворк» із 2011 року за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Учасниками проекту з української сторони стали понад тридцять громадських організацій, що працюють у сфері мас-медіа. У рамках проекту «У-Медіа» проводяться національний та регіональний медіамоніторинги, круглі столи, тренінги, дискусії, навчання з цифрової та особистої безпеки журналістів, зокрема тих, що працюють у небезпечній зоні на сході України. Також у рамках проекту відбуваються заходи, спрямовані на підвищення медіаграмотності широких кіл громадськості, надаються консультації з питань дотримання законодавства, покращення організаційної спроможності неурядових медіаорганізацій.

Із 2014 року в рамках Канадської програми технічного співробітництва з Україною за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Канади в Україні реалізується проект «Сприяння журналістським розслідуванням», бенефіціаром якого є Держкомтелерадіо. У рамках проекту проводяться тренінги для журналістів щодо виробництва телевізійних розслідувань, надається підтримка медіаорганізаціям-партнерам задля створення програм у форматі журналістських розслідувань та їх розміщення на різних, у тому числі регіональних, телеканалах та інтернет-ресурсах. У проекті беруть участь медіаорганізації, які спеціалізуються на проведенні журналістських розслідувань на суспільно значущі теми, такі як ГО «Громадське телебачення», ГО «Громадянська cлужба “Свідомо”» та інші.

Інший проект «Вдосконалення комунікації між внутрішньо переміщеними особами та громадами, що опинилися під впливом конфлікту» реалізується з березня 2016 року за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Канади. Він передбачає створення і збільшення обсягу медіаконтенту з питань, що стосуються внутрішньопереміщених осіб та громад, які їх приймають. Партнерами проекту є понад двадцять ЗМІ, в тому числі НСТУ та її регіональні філії, громадські медійні організації.

Проект «Програма партнерства у галузі мас-медіа в Україні» (UMPP), бенефіціаром якого теж є Держкомтелерадіо, який впроваджує в Україні з 2007 року Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за фінансової підтримки Державного Департаменту США, спрямований на підвищення професійності журналістів та на впровадження новітніх технологій у роботу ЗМІ. У рамках проекту встановлюються партнерські контакти між українськими регіональними медіа та американськими партнерами. Відбуваються взаємні візити журналістів та працівників ЗМІ України та США, під час яких партнери обмінюються досвідом щодо питань менеджменту, функціювання веб-сайтів мас-медіа, журналістської майстерності.

Крім того, Держкомтелерадіо виступатиме бенефіціаром «Проекту розвитку потенціалу суспільного мовника в Україні», який впроваджуватиметься в рамках Угоди між урядом України та урядом Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу. Проект, донором якого є Японське агентство міжнародного співробітництва «Джайка» (JICA), стосується розбудови спроможності Національної суспільної телерадіокомпанії. Наразі проект перебуває на реєстрації в Мінекономрозвитку.

— Чи розробляє наразі Держкомтелерадіо якісь законопроекти, інші нормативно-правові документи, і якщо так, то які?

— На сьогодні на правовій експертизі в Міністерстві юстиції України перебувають соціальні проекти нормативно-правових актів, розробником яких є Держкомтелерадіо. Це, зокрема, проект Закону України «Про внесення зміни до статті 1 Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей” щодо визнання дітей журналістів, які загинули або яким встановлено інвалідність І групи у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, дітьми, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки» та проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність до Конвенції про права осіб з інвалідністю та Факультативного протоколу до неї».

Також на погодженні в Мін’юсті перебуває підготовлений Держкомтелерадіо проект Указу Президента України «Про призначення стипендій Президента України дітям журналістів, які загинули у зв’язку з виконанням професійних обов’язків».

Крім того Держкомтелерадіо за участю представників зацікавлених органів державної влади, неурядових та громадських організацій-партнерів із метою підвищення рівня підтримки громадянами державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції підготував проекти планів заходів на 2018 рік щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України та «Стратегії комунікацій у сфері європейської інтеграції на 2018–2021 роки».

 

Автор Світлана Остапа

Сергій Томіленко: «При роздержавленні багато залежить від особистих якостей редакторів»// НСЖУ, 10.07.2018

Менш як півроку залишилося до закінчення строку, відведеного на роздержавлення газет Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Проте станом на початок липня було перереєстровано лише близько 30 відсотків комунальних видань, які підпадають під дію згаданого закону.

Сергій Сафулько: До влади прийшло якесь дике плем’я…// НСЖУ, 04.07.2018

Уже зараз можна відкрити таємницю, яка й раніше не була секретом. Велика заслуга в беззастережній перемозі «Волинської газети» в справі роздержавлення над уже колишнім головою облдержадміністрації Володимиром Гунчиком належить адвокатській компанії «Конфідент».

Провокації і суперечки: як пройшла конференція ОБСЄ з питань свободи ЗМІ// НСЖУ, 01.07.2018

У вівторок, 26 червня, в Києві пройшла конференція «Посилення свободи і плюралізму засобів масової інформації в Україні під час конфлікту в Україні і навколо неї», яку скликав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. Можливо, в якій-небудь тихій і спокійній країні це був би просто черговий плановий непомітний захід, але тільки не в Україні.

«НСЖУ має стати головним захисником журналістів в Україні. Голосом об’єднаної журналістської громади»// НСЖУ, 26.06.2018

На цьому наголосив голова НСЖУ Сергій Томіленко 25 червня, презентуючи звіт за рік роботи на посаді.

Партнери