Пензлем і пером воює за Україну Сергій Пущенко – друг Художник

Середа 18 Жовтня 2017

На відкритті виставки секретар творчої спілки Сергій Шевченко за дорученням голови НСЖУ виконав приємну місію – вручив другові Художнику (так називають живописця його бойові побратими) відзнаку й подарунок спілчан. У почесній грамоті НСЖУ зазначено – за високу професійну майстерність, мужність та з нагоди Дня захисника України.

«Талановита людина – талановита в усьому, – наголосив Сергій Шевченко, вітаючи колегу. – Ми пишаємося, що серед наших спілчан є такі митці». Зробивши короткий екскурс у новітню історію країни, промовець нагадав про життєвий і бойовий подвиг Ніла Хасевича – видатного майстра пензля й різця, художника Української повстанської армії: «Про визвольну війну нашого народу за часів червоної окупації розповідає, серед іншого, і творча спадщина Ніла Хасевича. А в сьогочасній національно-визвольній війні проти московського агресора вагомим є мистецьке слово Сергія Пущенка. Його галерея портретів являє світу образи новітніх героїв, спадкоємців боротьби вояків УПА та їхніх славетних попередників – козаків».

В експозиційній залі

Вимір подвижницької праці харків’янина справляє неабияке враження: створено понад 100 полотен упродовж майже двох років. Писав картини в розташуванні 5-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правого сектора». Лише портретів з натури олійними фарбами на полотні майстер має в доробку 56. І ще 54 зробив графічними матеріалами на папері й картоні. Вояки-добровольці на зворотах портретів залишили автографи – побажання, заклики, думки про життя й боротьбу за Україну. На виставці в Києві можна побачити й низку етюдів оборонних позицій батальйону.

На відкриття експозиції друг Художник прийшов у військовому однострої з відзнаками на грудях. Серед них є церковна – «За жертовність і любов до України», кілька громадських – «Бойовий волонтер України», «Патріот України», а вже на відкритті експозиції в Києві додалася медаль «Сильному духом».

Цього вечора митця вітали добровольці, побратими-військовики, люди творчих професій. Вступне слово виголосила директор музею літератури Галина Сорока. Сергій Пущенко подарував музеєві три картини, зокрема про бойовий шлях оборонців України та про історичні події Євромайдану. В останній роботі, крім звичайних фарб, митець використовував попіл зі згарищ і багать, що палали на барикадах у центрі Києва. До речі, це не перший подарунок художника українським культурно-освітнім закладам. Його твори є в Батурині на Чернігівщині – в Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця», а також на Хортиці в Музеї історії запорозького козацтва (5 картин) і в Національному заповіднику «Кам’яна Могила», що в Запорізькій області – там ціла галерея з 23 полотен!

Сергій Пущенко (в центрі) дарує картину Національному музею літератури України

Серед промовців і відвідувачів, присутніх у виставковій залі, були герої, чиї обличчя бачимо на експонованих портретах. Це, приміром, начальницького складу кремезний друг Покутяка (Максим Швець), кірборг і творча людина Юрій Заблоцький, а ще привертали увагу колоритні постаті старшого покоління – сивобородий, не по роках підтягнутий друг Тихон і 77-річний його ровесник друг Дід, до якого з пошаною й цікавістю горнулася молодь, слухаючи мудрі настанови. Запам’яталося палке вітальне слово народної артистки України Ади Роговцевої – вона особисто знайома з багатьма учасниками бойових дій. А вела програму цього вечора її донька заслужений діяч мистецтв України Катерина Степанкова. Останню нарівні з героями-добровольцями удостоєно відзнаки з рук вояків у переддень всенародних свят.

Цікаво, що в кулуарах виставки кілька людей в одностроях і дехто з присутніх журналістів не без гордості засвідчили секретареві НСЖУ свою приналежність до творчої спілки. Приміром, Іван Сута, уродженець Тернопільщини, подарував видану на Галичині збірку власних статей, підписавши її «...з повагою і вірою в неминучу перемогу». Міцно потиснув руку озброєний професійною фотокамерою харків’янин Леонід Логвиненко, автор книжки «Місячна соната війни» – переможець у спілчанському конкурсі в номінації «Журналіст року». Це, образно кажучи, представники «мистецької сотні», чільне місце в якій, поза сумнівом, належить таким талановитим особистостям, як автор портретів добровольців.

Сергієві Пущенку 57 років. Перші фахові знання здобув, навчаючись у Дніпропетровському художньому училищі. Згодом закінчив Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова у Львові, основна спеціальність – художник-графік. Працював у Харкові у видавництві «Прапор» художнім редактором, оформлював книжки. Ідея написати портрети добровольців прийшла йому навесні 2015-го на Дніпропетровщині (з цієї землі козацької слави, з села Володимирівка, родом і сам художник, відомий серією жанрових картин на тему «Козацькому роду нема переводу»).

Як розповідає митець, він приїхав у розташування добровольчого батальйону навесні 2015-го й відтоді, можна сказати, «прописався» на його базі. Почав працювати з мольбертом у дворі інформаційного будинку, до чого згодом звикли бійці й командири. Писав і на передовій. Низку своїх мистецьких творів зібрав у книжку-альбом «Портрети добровольців на війні». Усіх бійців батальйону майстер мріє забезпечити цим виданням, яке може побачити світ уже на початку наступного року. Художник вкладає в проект і власні гроші, й готовий співпрацювати з меценатами як в Україні, так і поза її межами заради увічнення подвигу оборонців України.

Самі ж добровольці називають виставку в Києві гідним поваги й захоплення звітом друга Художника про вагомий внесок у майбутню перемогу. «Сергій Пущенко – людина не тільки слова, а й дії, – пише про митця сайт sectorpravdy.com, – він наполегливо й спокійно втілює свої проекти і ніколи не відступає. Ми віримо, що портрети наших бойових побратимів ще помандрують світом, і їх побачать у найдальших куточках, всюди, де чутно українську мову і палають любов’ю душі українців. А згодом вони стануть окрасою музеїв та розповідатимуть прийдешнім поколінням про їхніх звитяжних предків».

Фото Сергія Шевченка

 

Реформований "Театрально-концертний Київ" виходитиме онлайн// НСЖУ, 15.11.2018

Незабаром власну онлайн-версію представить одне із найвідоміших мистецьких видань – журнал «Театрально-концертний Київ». Перша назва часопису, що веде свою історію з 1936 року, – «Театральна декада». Згодом журнал перейменували на «Театральний Київ».

Благодатна нива його життя (з нагоди сторіччя з дня народження Олега Бабишкіна)// НСЖУ, 14.11.2018

Дві товсті папки незвичного для нинішніх «комп’ютерних» часів машинописного тексту. У нього є початок, але немає кінця. У такому вигляді передав нам спогади Олега Бабишкіна його син Олександр з надією на їх підготовку до друку і видання. Не без хвилювання кожен з нас доторкнувся до цих уже пожовклих сторінок – останнього твору, щирої сповіді, прощального слова нашого незабутнього Вчителя.

В інформаційний простір – від «плуга»// НСЖУ, 13.11.2018

Минуло сто років з дня народження Дмитра Прилюка, визначного журналіста, письменника, багаторічного вихователя журналістської зміни.

"Він не впустив у себе цензора, а це в ті часи було дуже непросто"// НСЖУ, 04.11.2018

Одна зі знакових журналістських епох в Україні асоціюється з ім'ям Дмитра Прилюка. У 1965–1969 і 1972–1982 рр. він очолював факультет журналістики Шевченкового університету.

Партнери